УХВАЛА
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів :
Гошовського Г.М. (головуючий), Животова Г.О. та Машкаринця М.М., з участю прокурора Сирохман Л.І., підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2, та захисника - адвоката ОСОБА_3,
розглянув 9 січня 2007 року у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь в її розгляді судом першої інстанції, на постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2006 року, якою повернута на додаткове розслідування ця справа про обвинувачення
ОСОБА_1, несудимого, громадянина України,
та
ОСОБА_2, несудимого, громадянина України,
- обох за ч.2 ст.307 КК України, а першого ще й за ч.2 ст.315, ч.1 ст.317 КК України.
Органом досудового слідства підсудним поставлено за вину наступне.
У вересні 2005 року в смт.Тересва ОСОБА_2 знайшов у власному легковому автомобілі "Форд" коробок з-під сірників в якому знаходилось приблизно 5 грамів канабісу (марихуани). цей особливо небезпечний наркотичний засіб він зберігав в майстерні на подвір'ї свого будинку АДРЕСА_1,
Справа: № 11-808
категорія: ч.2 ст.307, ч.2 ст.315, ч.1 ст.317 КК України
Головуючий у першій інстанції: Розман М.М.
Доповідач: Животов Г.О.
а 26 лютого 2006 року, приблизно о 21 годині, в будинку АДРЕСА_2 збув власнику зазначеного житла ОСОБА_1.
останній, приблизно через пів години, схилив ОСОБА_4 до вживання зазначеного наркотичного засобу та надав для цього свій будинок. Одночасно він намагався схилити до такого вживання й неповнолітню ОСОБА_5, яка відмовилась, а приблизно о 21 годині 30 хвилин збув їй 0,4 грама марихуани.
2 березня 2006 року ОСОБА_5 добровільно видала правоохоронним органам придбаний у ОСОБА_1 наркотичний засіб у вищезазначеній кількості.
Суд першої інстанції повернув справу на додаткове розслідування для допиту свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з метою усунення суперечностей між їх показаннями з одного боку та показаними ОСОБА_1 і свідка ОСОБА_5 з іншого, а також для перевірки доводів захисника і заяви ОСОБА_1 про застосування щодо останнього психологічного впливу під час дізнання та його "непричетність до виданого ОСОБА_5 речового доказу".
в апеляції прокурора порушено питання про скасування постанови місцевого суду і повернення справи на новий судовий розгляд, оскільки не встановлена така неповнота або неправильність досудового слідстава, яка не може бути усунута в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, промови прокурора, який підтримав подання, та підсудних і захисника, які просили залишити постанову місцевого суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, суд визнає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
в оскарженій постанові відсутні переконливі доводи про неможливість закінчення судового слідства без додаткового допиту свідків які вже дали показання суду, та про відсутність можливості усунення суперечностей в їх показаннях шляхом оцінки судом усіх зібраних в справі доказів з точки зору їх достовірності .
При цьому суд не зазначив, як можна і чи можна взагалі усунути суперечності в показаннях свідків шляхом їх додатково допиту, про що слід їх допитати, що не було з'ясовано у цих осіб на досудовому та судовому слідстві і яке значення це має для так званого "усунення суперечностей".
За таких обставин сама по собі зміна свідками місця проживання під час розгляду справи в суді не є підставою для повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.
заяву ОСОБА_1 про застосування щодо нього незаконного психологічного впливу під час дізнання можна перевірити шляхом направлення відповідного доручення прокурору без повернення справи на додаткове розслідування, а твердження підсудного про його "непричетність до виданого ОСОБА_5 речового доказу" підлягає оцінці у сукупності з усіма іншими зібраними в справі та дослідженими в судовому засіданні доказами з ухваленням відповідного судового рішення.
Усупереч вимогам ст.276 КПК України в постанові незаконно, - без клопотання прокурора, - фактично порушено питання про нове обвинувачення ОСОБА_1 за ст.309 КК України.
окрім того, повертаючи справу на додаткове розслідування суд не має права робити висновки про доведеність чи недоведенсть вини підсудного, перевагу одних доказів над іншими та правильність кваліфікації діянь, а оскаржена постанова містить такі оцінки.
висновок суду про неконкретність обвинувачення в частині кількості нароктичних засобів які були предметом злочину, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки в обвинувальному висновку, у відповідності до вимог ст.223 КПК України, зазначені обставини справи як їх встановлено на досудовому слідстві.
При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за збут наркотичних засобів настає незалежно від їх розміру.
Отже, оскаржена постанова суду є незаконною та необгрунтованою внаслідок чого підлягає скасуванню, а справа - поверненню на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити, постанову Тячівського районного суду закарпатської області від 12 жовтня 2006 року про повернення на додаткове розслідування справи про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ч.2 ст.307 КК України, а останнього ще й за ч.2 ст.315, ч.1 ст.317 КК України скасувати, справу повернути до того ж місцевого суду на новий судовий розгляд.