Справа № 11 - 2/07
Категорія: ч. 2 ст. 190 КК України
Головуючий у І інстанції Остапук В.І. Доповідач Пазюк О.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 09 січня 2007 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
Головуючого-судді: Пазюка О.С.,
суддів: Польового М.І., Оксентюка В.Н.
з участю прокурора: Смолюка Б.С.,
засудженого: ОСОБА_1
потерпілого: розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду від 24 жовтня 2006 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 Волинської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, розлучений, не працюючий, раніше судимий Луцьким міським судом Волинської області 23.12.1994 року за ч. 2 ст. 140 КК України до 2 років виправних робіт з відрахуванням в доход держави 20% зарплати. У відповідності до ст. 30 КК України постановою суду від 08.04.1996 року направлений в місця позбавлення волі на 1 рік 18 днів, звільнений з місць позбавлення волі 30.04.1997 року по відбуттю терміну покарання; 07.10.1997 року за ч. 2 ст. 206 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі 08.09.1998 року згідно ст. 4 Закону України «Про амністію» від 24.07.1998 року; 16.10.2000 року за ч. 2 ст. 81, ч. З ст. 81, ч. З ст. 140, ч. 1 ст. 2296, 42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений з місць позбавлення волі 25.04.2003 року умовно достроково на 1 рік 3 місяці 11 днів; 26.02.2004 року за ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі 18.08.2005 року умовно достроково на 5 місяців 1 день,-
- засуджений за ч. 2 ст. 190 КК України на 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 постановлено залишити попередню - утримання під вартою.
Постановлено строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 15.09.2006 року.
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що ОСОБА_1 вересня 2006 року біля 22 год. 30 хв. перебуваючи в під'їзді будинку АДРЕСА_2, повідомивши неправдиві відомості ОСОБА_2 шляхом обману заволодів його мобільним телефоном марки «Самсунг X 620» завдавши останньому майнову шкоду на загальну суму 860 грн.
Він же, 14 вересня 2006 року, біля 12 год. ЗО хв. перебуваючи в біля будинку АДРЕСА_3, повідомивши неправдиві відомості ОСОБА_3, шляхом обману заволодів його мобільним телефоном марки «Самсунг X 640» завдавши останньому майнову шкоду на загальну суму 800 грн.
В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 не оспорюючи доведеності винності та правильності кваліфікації дій просить вирок суду змінити, обравши йому міру покарання не пов'язану з позбавленням волі. При цьому просить врахувати важкий стан його здоров'я, те, що він вину у вчиненому визнав повністю, розкаюється, та активно сприяв розкриттю злочинів.
В запереченні на апеляцію помічник прокурора м. Луцька, який брав участь у розгляді кримінальної справи в суді 1 інстанції просить апеляцію засудженого залишити без задоволення, а вирок суду без змін. Посилаєтвся на те, що покарання ОСОБА_1 призначене судом з дотриманням вимог ст. 65 КК України, воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому апеляція є безпідставною і задоволенню не підлягає.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, засудженого, який підтримав подану ним апеляцію, думку прокурора, про необхідність залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочинів при обставинах, викладених у вироку грунтується на доказах зібраних у встановленому законом порядку і досліджених судом в судовому засіданні, яким суд дав правильну юридичну оцінку і вірно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 190 КК України.
Призначаючи покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190 КК України, судом враховано характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного, пом'якшуючі покарання обставини, до яких суд відніс щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, повністю відшкодував завдані злочинами збитки та обтяжуючі обставини до яких віднесено рецидив злочинів. Судом також враховано, те, що ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово судимим на шлях виправлення не став, вчинивши новий злочин.
Врахувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд прийшов до обґрунтованого висновку про можливість виправлення та перевиховання засудженого лише в місцях позбавлення волі, достатньо вмотивувавши прийняте рішення у вироку суду.
При обранні міри покарання ОСОБА_1 судом дотримано вимоги ст.ст. 50, 65 КК України, покарання останньому призначено в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності і воно є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 24 жовтня 2006 року відносно нього - без змін.