Справа № 11-3/07 Головуючий у І інстанції Квятковський М.С.
Категорія: ст.ст. 307 ч.З, Доповідач Олексюк Я.М.
311 ч.З, 313 ч.З, 28 ч.3,317 ч.2, КК України
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 9 січня 2007 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
Головуючого - судді Олексюка Я.М.
суддів - Матата О.В., Опейди В.О.
з участю прокурора - Каразія В.А.
адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2
обвинувачених: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку апеляцію старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів спец підрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду від 8 листопада 2006 року, якою кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч. З, 311 ч. З, 313 ч.З, 28 ч.З, 317 ч.2 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч.З, 311 ч.З, 313 ч.З, 28 ч.З, 317 ч.2 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч.З, 309 ч.2, 311 ч.З, 313 ч.З, 28 ч.З, 317 ч.2 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 309 ч.2, 307 ч.З, 311 ч.З, 313 ч.З, 28 ч.З, 317 ч.2 КК України, та застосування примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч.З КК України направлена на додаткове розслідування.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати, -
ВСТАНОВИЛА:
Даною постановою кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_3 за ст.ст. 307 ч. З, 311 ч. З, 313 ч.З, 28 ч.З, 317 ч.2 КК України, ОСОБА_4. за ст.ст. 307 ч.З, 311 ч.З, 313 ч.З, 28 ч.З, 317 ч.2 КК України, ОСОБА_5 за ст.ст. 307 ч.З, 309 ч.2, 311 ч.З, 313 ч.З, 28 ч.З, 317 ч.2 КК України, ОСОБА_6 за ст.ст. 309 ч.2, 307 ч.З, 311 ч.З, 313 ч.З, 28 ч.З, 317 ч.2 КК України повернута прокурору Волинської області для проведення додаткового розслідування.
Кримінальну справу в частині застосування примусових заходів виховного характеру, відносно неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ст. 307 ч.З КК України повернуто прокурору Волинської області для усунення недоліків.
Своє рішення суд першої інстанції мотивує неповнотою досудового слідства передбаченого ст. 22 КПК України, пред'явлене обвинувачення не відповідає вимогам ст.ст. 132, 223 КПК України, дана неповнота та неправильність слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
В постанові вказується на необхідність в ході додаткового слідства шляхом допиту підсудних, неповнолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8, свідків, дослідження інших доказів, необхідно встановити наявність чи відсутність в діях вищевказаних осіб складу того чи іншого злочину, їх ролі в них. У відповідності від встановленого, пред'явити обвинувачення з дотриманням вимог, передбачених ст. 132 КПК України та скласти обвинувальний висновок згідно ст. 223 КПК України.
Так досудовим слідством ОСОБА_4, ОСОБА_3 обвинувачуються в тому, що приблизно в 2004 році діючи з корисливих мотивів і керуючись метою наживи зорганізували у стійке кримінальне об'єднання жителів міста Луцька ОСОБА_6, ОСОБА_9, неповнолітнього ОСОБА_7, малолітнього ОСОБА_8, інших невстановлених в ході досудового слідства осіб, а фактично створили та очолили організовану злочинну групу, яка на засадах стійкості і стабільних відносин, на основі єдиного плану, відомого всім її учасникам та розподілу між ними ролей, протягом тривалого часу - до 17 лютого 2006 року займались незаконним виготовленням, придбанням та збутом наркотичних засобів і прекурсорів.
В середині 2005 року ОСОБА_4 і ОСОБА_3 залучили до організованої ними злочинної групи раніше неодноразово судимого ОСОБА_5, який добровільно взяв на себе зобов'язання члена злочинного угрупування.
В період активної діяльності організованої групи, очолюваною ОСОБА_4 та ОСОБА_3, їх роль як її організаторів і керівників, полягала у вчиненні по підбору кадрів (залученню нових членів), коригуванні дій всіх учасників групи; підшукуванні джерел придбання наркотичної сировини та прекурсорів, їх незаконному зберіганні; організації та утриманні місць для незаконного вживання, виготовлення наркотичних засобів, безпосередньому виготовленню наркотичних засобів - опію (ацетильованого), безпосередньому збуті наркотичних засобів; незаконному отриманню грошей і їх розподілу між співучасниками злочинів; акумулюванні (накопиченні) та використанні таких коштів з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів; Проведенні заходів, спрямованих на перешкоджання розкриттю перед не членами злочинного угрупуванні відомостей про діяльність організованої групи; впровадженні дисципліни та зазначених загальних правил поведінки.
Роль ОСОБА_6, ОСОБА_9., ОСОБА_5 як членів даної організованої групи, полягає у незаконному придбанні і зберіганні наркотичної сировини; безпосередньому виготовленні наркотичних засобів - опію (ацетильованого); утриманні місць для незаконного вживання, виготовлення наркотичних засобів, безпосередньому збуті наркотичних засобів та прекурсорів особам, залежних від вживання; незаконному отриманні грошей від збуту наркотичних засобів та послідуючій передач їх частини керівникам групи; проведенні заходів спрямованих на перешкоджання розкриттю перед не членами злочинного угрупування відомостей про діяльність організованої групи, тощо.
Роль неповнолітнього ОСОБА_7, малолітнього ОСОБА_8 як членів даної організованої групи, полягала у підшукуванні джерел незаконного збуту за грошову винагороду опію (ацетильованого) особам, залежним від їх вживання, незаконному отриманні грошей від збуту наркотичних засобів, стеження за обстановкою на вулиці, вразі небезпеки повідомляти всіх членів організованої групи, тощо.
Таким чином в період часу з 2004 по лютий 2006 року названі члени даного кримінального угрупування на території м. Луцька активно незаконно виготовляли та розповсюджували серед осіб, схильних до вживання наркотичних засобів, опій (ацетильований), а також утримували місця для незаконного вживання зазначених речовин, чим сприяли поширенню наркоманії, усвідомлюючи, що їх неконтрольований обіг завдає великої шкоди населенню.
В поданій на вирок апеляції, прокурор, який брав участь у попередньому розгляді справи, стверджує, що під час розгляду кримінальної справи на попередньому та судовому розгляді будь-яких обставин, які свідчили б про неповноту, необ'єктивність і не всебічність проведення досудового слідства встановлено не було, а тому суд не вправі був повернути дану кримінальну справу на додаткове розслідування з вищевказаних ним підстав із відновленої стадії судового слідства, вказана неповнота допущена на досудовому слідстві могла бути усунута в суді, просить постанову скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, який виклав суть постанови, доводи апеляції, думку прокурора, який вважає постанову суду першої інстанції незаконною і такою, що підлягає скасуванню, а справу - направленню на новий судовий розгляд, пояснення, адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, які просили залишити постанову без змін, підсудних які підтримали адвокатів, розглянувши справу, колегія суддів судової палати знаходить, що апеляція старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів спец підрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю до задоволення не підлягає.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №13 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями» суди мають досліджувати докази не лише стосовно конкретних злочинів, а й щодо тих ознак, які вказують на їх вчинення саме організованою групою чи злочинною організацією, - щодо виду об'єднання, мети його створення і плану злочинної діяльності, тривалості існування, матеріальної бази, кількісного складу, вербування нових членів, структури та ієрархії об'єднання, наявності в нього корупційних зв'язків, існування певних правил поведінки його членів, розподілу між ними функцій тощо.
В постановах про притягнення як обвинувачених, в обвинувальному висновку ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ст.ст. 309 ч.2, 307 ч.З, 311 ч.З, 313 ч.З, 28 ч.З, 317 ч.2 КК України фактично не сформульовано вказані обвинувачення, не розкривши об'єктивну і суб'єктивну сторону вмінених їм злочинів, їх роль, функції в організованій групі, тощо.
Так досудовим слідством при обвинуваченні ОСОБА_3, ОСОБА_4. у створенні організованої групи в складі інших обвинувачених, не зібрано та не наведено доказів щодо співучасті інших обвинувачених, їх ролі, функції в даній організованій групі, не встановлено розміру отриманого ними прибутку від злочинної діяльності, а також дії конкретних осіб щодо нагромадження та витрат цих коштів для подальшої злочинної діяльності.
Вказуючи у обвинуваченні на організацію та утриманні місць для незаконного вживання, виготовлення наркотичних засобів досудовим слідством не встановлено кому саме з обвинувачених належить будинок, в якому продавались та вживались наркотичні засоби.
Крім того, кваліфікуючи дії ОСОБА_6, ОСОБА_5 за ознаками злочину передбаченого ст. 309 ч.2 КК України, слідством не вказано: коли, скільки разів і при яких обставинах такі злочини ними вчинялися.
Твердження в апеляції прокурора про те, що судом при постановленні постанови про направленні кримінальної справи прокурору Волинської області відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ст.ст. 309 ч.2, 307 ч.З, 311 ч.З, 313 ч.З, 28 ч.З, 317 ч.2 КК України, кримінальну справу в частині застосування примусових заходів виховного характеру, відносно неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 18 листопада 2006 року було порушено норми процесуального законодавства не знайшло свого підтвердження.
За таких обставин суд обґрунтовано прийшов до висновку про неповноту досудового слідства. Враховуючи, що неповнота судового слідства не може бути усунута в тому числі і в порядку ст. 315 КПК України, справа обґрунтовано направлена на додаткове розслідування.
На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
УХВАЛ ИЛА:
Апеляцію старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів спец підрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Волинської області залишити без задоволення.
Постанову Луцького міськрайонного суду від 18 листопада 2006 року про повернення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч. З, 311 ч. З, 313 ч.З, 28 ч.З, 317 ч.2 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч.З, 311 ч.З, 313 ч.З, 28 ч.З, 317 ч.2 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч.З, 309 ч.2, 311 ч.З, 313 ч.З, 28 ч.З, 317 ч.2 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 309 ч.2, 307 ч.З, 311 ч.З, 313 ч.З, 28 ч.З, 317 ч.2 КК України, та застосування примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч.З КК України на додаткове розслідування -без змін.