Судове рішення #366532
УХВАЛА

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

29 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого Шестакової Н.В. Суддів   М"ясоєдової Т.М. Кателіна В.П. При секретарі    Войциховській Е.В., Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом   ОСОБА_1   до   Садового   кооперативу   «Муравей», ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення зборів уповноважених садового кооперативу «Муравєй» про виключення з кооперативу, поновлення у членах СК „Муравєй"   і   визнання      право   користування   та   володіння   земельною   ділянкою, закріпленою за ОСОБА_2,

за  апеляційною  скаргою   ОСОБА_1  на  рішення   Сакського міськрайонного суду від 01 червня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2004 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Садового кооперативу «Муравєй», ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення зборів уповноважених садового кооперативу «Муравєй» про виключення з кооперативу, поновлення у членах СК „Муравєй" і визнання права користування та володіння земельною ділянкою, закріпленою за ОСОБА_2, мотивуючи свої вимоги тим, що з 1991 року він був членом СК «Муравєй», обробляв земельну ділянку НОМЕР_1, сплачував членські внески. У зв'язку з бездіяльністю голови кооперативу щодо поліпшення матеріальної бази та проведення комунікацій з 1998 року він тимчасово припинив сплачувати внески, оскільки не міг повноцінно користуватися ділянкою. У січні 2004 року він довідався, що його виключено з членів кооперативу за систематичну несплату членських внесків.

У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просив поновити йому строк на подачу позовної заяви як пропущений за поважними причинами і визнати незаконним рішення зборів уповноважених СК «Муравєй» від 05 травня 1999 року про виключення його з членів кооперативу, визнати його право на користування ділянкою і зобов"язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

Рішенням і додатковим рішенням суду у позові відмовлено, вирішено питання про стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позову з тих підстав, що судом порушені норми матеріального права; має місце неповне дослідження обставин, які мають значення для справи; доказам дана неналежна правова оцінка; не прийнято до уваги той факт, що рішення про його виключення з кооперативу прийняте з порушенням

процедури, передбаченої Статутом кооперативу.                                  

 

Справа №22-ц-6839/2006р.                                        Головуючий в 1 інстанції Мельник М.О.

                                                                                    Доповідач Шестакова Н.В.

 

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідач позивача,  представників  відповідачів, перевіривши матеріали справи,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач був членом городнього товариства, офіційно земельна ділянка йому не виділялася; після реорганизації городнього товариства у садовий кооператив позивач не скористався своїм правом на вступ в члени СК; у наступному позивач не платив належні внески до СК, не займався освоєнням земельної ділянки, тому СК мав правові підстави виключити позивача із членів СК; оскільки позивач пропустив без поважних причин строк позовної давності щодо оскарження рішення зборів уповноважених СК від 03.05.1999 року, позовні вимоги не обгрунтовані. Тобто у зв"язку із пропуском позивачем строку на оскарження рішення зборів уповноважених СК від 03.05.1999 року суд першої інстанції не перевіряв законність зазначеного рішення зборів уповноважених, посилаючись на те, що СК мав правові підстави виключити позивача із членів СК. Інші твердження суду стосуються правовідносин між позивачем і СК та є суперечливими; з одного боку суд зазначив, що позивач не скористався своїм правом на вступ до СК, з другого боку суд зазначив, що позивач не платив належні внескі і не займався земельною ділянкою.

Із змісту мотивувальної частини слідує, що фактично підставою відмови у позові був пропуск строку позовної давності.

Висновки суду не відповідають вимогам матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.ст.71,75,76 ЦК України в редакції 1963 року, яка діяла до. 01.01.2004 року, встановлено строк для захисту права три роки, зазначено, що позовна давність застосовується судом незалежно від заяв сторін і перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Суд першої інстанції зв"язує перебіг позовної давності із днем постановления рішення про виключення позивача із членів СК, тобто з 03.05.1999 року, що не відповідає вимогам закону стосовно  позовної давності. Цей строк необхідно було обчислювати саме з моменту, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення свого права. Аналогічні положення про перебіг строку позовної давності містить ст.261 ЦК України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у справі відсутні докази того, що позивач був присутній на зборах уповноважених 03.05.1999 року або був повідомлений про те, що 03.05.1999 року на зборах уповноважених буде розглянуто питання про його виключення із членів СК, або є наступне повідомлення позивача з боку СК про його виключення з членів СК.

Таким чином, правову оцінку спливу позовної давності необхідно було надати з урахуванням зазначених обставин, а також з урахуванням пояснень позивача про те, що йому стало відомо про виключення із членів СК тільки у січні 2004 року.

При огляді оригіналів протоколів зборів уповноважених і членів СК у засіданні суду апеляційної інстанції було встановлено, що фактично відсутні відповідні рішення уповноважених або членів СК про розподіл земельних ділянок між членами СК, до протоколу зборів уповноважених членів СК від 03.05.1999 року не додано списку уповноважених, які приймалі відповідні рішення; сам протокол не містить зазначення відносно кількості уповноважених, які брали участь у роботі зборів, та їх прізвищ; в протоколі відсутні результати голосування, тобто хто голосував „за", хто - „проти", хто -„утримався".

У засіданні суду апеляційної інстанції представники СК не оспорювали того, що позивач   був членом СК, оскільки він   включений у список членів СК (а.с.53,об.), що позивач  вважає   признати за ним право на земельну ділянку, яка потім   була передана ОСОБА_2.

Зазначені обставини свідчать про те, що відповідні висновки суду про те, що позивач не був членом СК і не має земельної ділянки у СК довільні, ні на чому не грунтуються.

Приймаючи до уваги ці обставини, а також те, що суд першої інстанції необгрунтовано відмовив у позові за спливом строку позовної давності, колегія суддів вважає, що позовні вимоги по суті не розглянуті і цей недолік не був і не може бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Згідно з п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не може бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Крім того, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають уточненню, оскільки по суті захист свого права на користування земельною ділянкою у СК позивач пов"язує із незаконним виділенням зазначеної земельної ділянки ОСОБА_2, однак позовні вимоги у цій частині неконкретні.

Неконкретність   позовних   вимог  також  перешкоджає  перевірці  усіх  доводів позовної заяви.

Таким чином, після уточнення позовних вимог суду першої інстанції слідує розглянути ці вимоги з наданням належної правової оцінки законності рішення зборів уповноважених від 03.05.1999 року з урахуванням процедури виключення із членів СК, яка встановлена Статутом СК.

На підставі наведеного рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст.303,307,п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Сакського міськрайонного суду від 01 червня 2006 року і додаткове рішення того ж суду від 21 серпня 2006 року скасувати з направленням справи на новий розгляд до Сакського міськрайонного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація