РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2006 року грудня місяця 5 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ "Дружба народів Нова" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди за апеляційними скаргами сторін на рішення Красногвардійського районного суду АРК від 15.08.2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ЗАТ "Дружба народів Нова" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, доплати за проїзд та моральної шкоди в сумі 6000 грн., посилаючись на те, що з 23.05.2005 р. вона працювала начальником юридичного відділу у відповідача. Згідно з наказом від

29.08.2005  р. їй була призначена компенсація витрат на проїзд в розміні 140 грн. на

місяць, але жодного разу їй не виплатили цієї суми. 10.12.2006 року її ознайомили з

наказом про звільнення з роботи, при цьому не виплатили заробітну плату за січень-

лютий, премію, відпускні. Позивачка вважає, що так як вона є одинокою матір'ю , її

дитині 7 років, тому звільнення з ініціативи адміністрації не допускається. Уточнивши

своє позовні вимоги, вона просила поновити її на посаді начальника юридичного відділу,

визнати наказ про скасування зазначеної посади незаконним, стягнути з відповідача

середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 23756,35 грн., доплату за проїзд

1609,7 грн., моральну шкоду в сумі 26000 грн., премію - 1350 грн., заробітну плату за

січень 2006 р. - 2558 грн., за лютий 2006 року - 1030,19 грн., компенсацію витрат на

проїзд до суду 242,21 грн. та інформаційно-технічне забезпечення - 23,51 грн., а всього

56569,96 грн. Крім того, позивачка просила стягнути компенсацію за несвоєчасно

виплачену заробітну плату у розмірі, визначену судом.

Рішенням Красногвардійського районного суду АРК від 15.08.2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Змінено дату та формулювання підстав звільнення. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 заробітну плату за період з 1.01.2006 р. по

10.02.2006  р. в сумі 1757,67 грн., середньомісячну заробітну платню за період з

10.02.2006 по 24.05.2006 р., у відшкодування моральної шкоди - 300 грн., витрати на

проїзд 57,07 грн., а всього 13324,98 грн. Позов в частині компенсації за несвоєчасну

виплату заробітної плати визнано неподаним. У решті частині позову відмовлено.

В апеляційних скаргах сторін ставиться питання про скасування рішення суду і про ухвалення нового рішення, з тих підстав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону.

Справа № 22-6883/2006                                       Головуючий по першій інстанції

Кірюхіна М.А.

                                                       Доповідач Берещанська І.І.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ЗАТ „Дружба народів Нова" не підлягає задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову з таких підстав.

Постановляючи рішення, суд виходив з того, що оскільки позивачку неможливо звільнити з ініціативи адміністрації, необхідно змінити формулювання звільнення та дату звільнення, вважаючи підставою звільнення ОСОБА_1 відмову працівника від продовження роботи у зв'язку у із зміною істотних умов праці - ст. 36 п. 6 КЗпП України. Дату звільнення суд встановив - 24 травня 2006 року - по закінчення 2-х місячного строку з моменту видання наказу про скасування посади начальника юридичного відділу. Таким чином, суд без волевиявлення позивачки змінив підстави її звільнення.

Проте, з такими висновками суду не погоджується колегія суддів, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Так, відповідно до ст. 184 КЗпП України звільнення одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є одинока матір відповідно до вимог ст. 184 КЗпП України, тому звільнення її з ініціативи адміністрації не допускається.

З позовних заяв ОСОБА_1 вбачається, що вона просила поновити її на роботі і стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. В цій частині позов не змінювався. Ухвалюючи рішення про зміну підстав звільнення ОСОБА_1, суд вийшов за межі позовних заяв позивачки, що суперечить вимогам процесуального закону - ст. 11 ЦПК України.

                Крім того, колегія суддів вважає, що позивачка повинна бути поновлена на роботі

на ту посаду, яку займала до звільнення, яке було проведено всупереч закону. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вимушено не працювала з моменту звільнення по день розгляду справи в апеляційному суді, середньомісячна заробітна плата позивачки - 3168 грн. 74 коп. ( яку визнав відповідач ), середньоднівна - 24 грн. 75 коп. Заробітна плата за весь час вимушеного прогулу становить 31553 грн. 65 коп. Моральна шкода, заподіяна позивачці, на думку колегії, повинна бути стягнута в розмірі 300 грн. Суд також вважає за необхідним стягнути на користь позивачки її судові витрати - 265 грн. 72 коп. Таким чином на користь позивачки треба стягнути 32119 грн. 37 коп.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права або процесуального права. Суд першої інстанції по даній справі повно з*ясував дійсні обставини справи, але неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що є приводом для скасування рішення суду і ухвалення апеляційним судом нового рішення про часткове задоволення позову.

Справа № 22-6883/2006                                       Головуючий по першій інстанції

Кірюхіна М.А. Доповідач Берещанська І.І.

На підставі вказаного і керуючись статтями 184, 235, 236 КЗпП України, ст. 303, 304, 309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,

ВИРІШИЛА

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Дружба народів Нова" відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Красногвардійського районного суду від 15 серпня 2006 року скасувати, ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до ЗАТ „ Дружба народів Нова „ Поновити ОСОБА_1 на роботу начальником юридичного відділу ЗАТ „Дружба народів Нова „. Стягнути з відповідача ЗАТ „Дружба народів Нова „ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу -31553 грн. 65 коп., відшкодування моральної шкоди - 300 грн., судові витрати - 265 грн. 72 коп., а всього - 32199 грн. 37 коп. В решті частини позову відмовити.

Стягнути з ЗАТ „Дружба народів Нова „ у доход держави державне мито - 68 грн, витрати на інформаційно - технічне забезпечення процесу - ЗО грн.

У частині стягнення одного середньомісячного заробітку - 33168 грн. 74 коп. рішення привести до негайного виконання.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.

Справа № 22-6883/2006                                      Головуючий по першій інстанції

Кірюхіна М.А. Доповідач Берещанська І.І.