УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада місяця 14 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді |
Новікова Р.В. |
Суддів |
Берещансько!" І.І., Сокола B.C. |
При секретарі |
Урденко Г.В. |
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП „Санаторій „Алуштинський" про визнання права власності на жиле приміщення, за зустрічним позовом ДП „Санаторій „Алуштинський" до ОСОБА_1 про виселення із гуртожитку, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 березня 2006 р.,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням суду в задоволенні позову відмовлено, зустрічний позов задоволено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення і задоволенням позову і відмовою в зустрічному позові, оскільки рішення суду винесено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи; зокрема, суд не врахував, що спірне жиле приміщення не є гуртожитком і вона його самочинно не займала.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні позову і задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з відсутності будь-яких підстав для визнання прав власності на спірне жиле приміщення в гуртожитку АДРЕСА_1, яке перебуває на балансі ДП „ Санаторій „Алуштинський", є державною власністю і зайняте позивачкою самоправно, без правовстановлюючих документів.
Як вбачається з матеріалів справи, спірне жиле приміщення належить відповідачу-позивачу по зустрічному позову і є державною власністю.
Відповідно до книжці НОМЕР_1 обліку ордерів гуртожитку ДП „Санаторій „Алуштинський" (л.с.51), ліжко-місто за адресою спірного жилого приміщення належало ОСОБА_2, який знаходився у трудових відносинах з відповідачем на підставі ордеру НОМЕР_2, НОМЕР_3, і помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (л.с.4).
Таким чином, на спірне жиле приміщення, котре, як встановлено, має статус гуртожитку, поширюється відповідний правовий режим, встановлений ст. ст. 127-132 ЖК України.
Згідно зі ст. 129 ЖК України єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку є ордер, який видає адміністрація громадянину на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку.
Головуючий
Справа № 22-ц4080/2006 у першій інстанції Куксов В.В.
Доповідач Новіков Р.В.
Проте, ОСОБА_1, яка не перебувала в трудових правовідносинах з позивачем по зустрічному позову, не має і вищевказаних правовстановлюючих документів.
Відповідно до ст. З ЖК України житлове законодавство, складається, зокрема, з Кодексу та інших актів житлового законодавства України.
Згідно зі ст. Ст. 17, 44 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 р. № 208 вселення у гуртожиток інших (повнолітніх) членів сім'ї допускається лише з дозволу адміністрації і профспілкового комітету; громадяни, які самоправно зайняли жилу площу у гуртожитку, підлягають виселенню без надання їм іншого жилого приміщення.
Тому, зважаючи на наведене, висновок суду про відсутність правових підстав для проживання в гуртожитку ОСОБА_1, до того ж, зареєстрованою за іншою адресою (л.с. 108), і необхідність виселення її без надання іншого жилого приміщення, ї є обгрунтованим.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 323, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати в цивільних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити і рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 березня 2006 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції у двомісячний строк.
Головуючий
Справа № 22-ц4080/2006 у першій інстанції Куксов В.В.
Доповідач Новіков Р.В.