Справа №2-128/08

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

ЗАОЧНЕ  Р І Ш Е Н Н Я

10 грудня   2008 року                                                                               смт.Софіївка

             Софіївський районний суд  Дніпропетровської області в складі:

                                                судді                                                                        Джерелейко О.Є.             

                                                   при секретарі                                              Палій Л.Г.     

                                               з участю     представника  позивача         ОСОБА_1

              розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву  ОСОБА_2до ОСОБА_3 треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4  про  відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

17 березня 2008 року позивач звернувся до Софіївського районного суду із зазначеною позовною заявою, мотивуючи її тим, що 13 грудня 2007 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди відповідачем заподіяно позивачу матеріальну та моральну шкоду, тому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача  матеріальну шкоду в сумі 49335грн.90коп., витрати на проведення автотоварознавчого  дослідження в сумі 450грн., моральну шкоду в сумі 1500грн. та судові витрати.

Позивач, будучи увідомленою про місце та час розгляду справи, в судове засідання не з»явилась, направила для участі по справі представника. В судовому засіданні представник позивачаОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в установленому законом порядку був повідомлений про місце та час розгляду справи , але в судове засідання не з'явився, про причину неявки  суду не повідомив.  Відповідно до ч.3 ст.76 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання , повістку під розписку вручають  будь-кому з повнолітніх членів сім»ї,  які проживають разом з нею. Згідно із ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов»язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з»явилися  в судове засідання без поважних причин. Оскільки повістку про розгляд справи вручено дружині відповідача, про що є відмітка на поштовому увідомленні на а.с. 192,  згідно довідки на а.с.66 про склад сім»ї відповідача він має  дружину, яка є повнолітньою, тому відповідач увідомлений про розгляд справи.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 в установленому законом порядку були повідомлені про місце та час розгляду справи, але в судове засідання не з'явилися, про причину неявки  суду не повідомили, своїх представників не направили.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Розглянувши в  судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  суд вважає, що позовні вимоги  підлягають задоволенню із таких підстав.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України  шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки,  відшкодовується  на загальних підставах, а  саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної  особи, а також шкода, завдана майну фізичної   або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

            В судовому засіданні встановлено, що 13 грудня 2007 року близько 11 години 30 хвилин на автодорозі Дніпропетровськ-Миколаїв, 107 км.+700 м., що знаходиться на території Софіївського району Дніпропетровської області, що підтверджує довідка (а.с.77), водій ОСОБА_3., керуючи автомобілем "Ман", реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом Trailor, реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі тимчасового реєстраційного талону на зазначені транспортні засоби, відповідно до яких власником автомобіля "Ман" та причепа є ОСОБА_3. (а.с.103,104), не врахував дорожньої обстановки, особливостей вантажу, який перевозив, не дотримався безпечної дистанції з автомобілем, який рухався попереду, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив контактування з автомобілем "Хонда", реєстраційний номер 085-77АЕ, що належить позивачу ОСОБА_2і на праві власності, що підтверджує свідоцтво (а.с.46), під керуванням водія ОСОБА_5. з дозволу та в присутності володільця ОСОБА_2., що підтверджує його право на управління автомобілем свідоцтво (а.с.6) та відповідає п.2.2 Правил дорожнього руху України. У зв"язку із зазначеним ОСОБА_3. порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого отримали ушкодження обидва автомобілі.

            Зазначені обставини та вина відповідача ОСОБА_3. підтверджуються матеріалами адміністративної справи у відношенні ОСОБА_3., що досліджувалась в судовому засіданні (а.с.196-210), постановою судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15.01.2008 р. (а.с.8), відповідно до якої ОСОБА_3. визнано винним у скоєнні  правопорушення за ст.124 КУпАП   і піддано штрафу в розмірі 17 гривень. Зазначена постанова набрала законної сили і відповідачем не оскаржувалась, штраф відповідачем сплачено, що підтверджує квитанція (а.с.210).

            Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України  обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа , щодо якої встановлено ці обставини.            Хоча в постанові про притягнення ОСОБА_3. до адміністративної відповідальності зазначено, що відповідач працює водієм, однак в судовому засіданні не знайшли підтвердження факт перебування відповідача ОСОБА_3. у трудових відносинах з ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_1 та факт керування відповідачем 13 грудня 2007 року автомобілем "Ман" під час виконання трудових обов"язків.

            Згідно довідки та записів у трудовій книжці ОСОБА_3. працював в                                         ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2 січня 2008 року, а станом на 13 грудня 2007 року ОСОБА_3. у трудових відносинах із жодним підприємством не перебував (а.с.125-127).

            За змістом ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

            Власником автомобіля "Ман", реєстраційний № НОМЕР_1, є ОСОБА_4 що підтверджує свідоцтво про реєстрацію (а.с.102). Згідно тимчасового реєстраційного талону на а.с.103 власником зазначеного автомобіля на час                          дорожньо-транспортної пригоди був ОСОБА_3. (а.с.103, 104), якого визнано винним по статті 124 КУпАП.

            При визначенні розміру відшкодування матеріальної шкоди суд приймає до уваги звіт про оцінку відновлювального ремонту автомобіля "Хонда", реєстраційний номер 08577 АЕ, відповідно до якого ринкова вартість матеріальної шкоди складає з урахуванням НДС                      49 335,9 грн. (а.с.36)

            Відповідачем надано в письмовій формі заперечення щодо розміру матеріальної шкоди (а.с.64-65), однак доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, суду  не надав.

            Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, про що відповідачу було роз"яснено в попередньому судовому засіданні.

Доводи відповідача щодо завищеного розміру відновлювального ремонту автомобіля позивача нічим не підтверджуються, клопотання про призначення експертизи ним не заявлялось. Представник позивача по суті заперечень відповідача пояснив, що всіх квитанцій, які б підтверджували проведений ремонт автомобіля "Хонда" позивач не має, також не всі є запчастини, відповідач доказів не надав, які б спростували наданий позивачем звіт про оцінку розміру заподіяної шкоди, не зазначив, які саме запчастини він просить повернути йому, та які запчастини замінювались, тому суд не може прийняти до уваги заперечення відповідача.

            Також відповідач посилається на складне матеріальне становище, однак ним не надано підтвердження щодо його матеріального становища та доходів.

            Відповідачем завдана шкода позивачу не відшкодовувалась, страхове відшкодування позивачем не отримувалось, так як  договір страхування не укладався.

            Представнику позивача роз"яснено в судовому засіданні про необхідність визначення розміру заподіяної матеріальної шкоди на час розгляду справи, однак зазначених доказів суду не надано, представник позивача підтримав позовні вимоги. У зв"язку із зазначеним суд приймає до уваги вартість відновлювального ремонту згідно звіту  на а.с.36.

            Також позивачем понесено витрати в розмірі 450 гривень, що підтверджує акт                         здачі-прийняття робіт (а.с.7),по проведенню оцінки вартості матеріального збитку, що також є матеріальними витратами позивача, що підлягають стягненню з відповідача.

            Таким чином, сума матеріальної шкоди, спричиненої відповідачем позивачу, становить 49 335,90 +450=49 785 (Сорок дев"ять тисяч сімсот вісімдесят п"ять) гривень 90 копійок.

            Згідно із ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

            Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

            Оскільки позивачОСОБА_2 є власником пошкодженого автомобіля, була позбавлена можливості користуватись своєю власністю, тому суд не приймає до уваги надані письмові заперечення відповідача про те, що позивачу не спричинено моральної шкоди, та приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заподіяна моральна шкода в сумі 1500 гривень, що відповідає вимогам розумності і справедливості. При визначенні розміру моральної шкоди суд також враховує небажання відповідача добровільно відшкодовувати завдану шкоду.

            У зв"язку із зазначеним позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. 

Судові витрати складають: сплата судового збору -506 грн. 35 коп., сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи -30 грн.

На цій підставі слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 506 грн. 35 коп., затрати на інформаційно - технічне забезпечення в розмірі 30 грн. 00 коп.

            Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60, 212-215, 226 ЦПК України, суд,-     

В И Р І Ш И В:

           1.Позовні вимоги ОСОБА_2до ОСОБА_3 треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4  про  відшкодування матеріальної та моральної шкоди  задовольнити.

2. Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача  ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 49785 (Сорок дев»ять тисяч сімсот вісімдесят п»ять ) гривень  90 копійок, моральну шкоду  в розмірі 1500 (Одна тисяча п»ятсот) гривень 00 копійок,  витрати по сплаті судового збору в сумі 506  (П'ятсот шість) гривень 35 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 (Тридцять) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

           Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

             Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня   проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                                                          О.Є.Джерелейко