АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ум. Феодосії
Справа № 22-ц-2290-Ф/06 Головуючий суду першої інстанції Короткова Л.М.
Суддя-доповідач Полянська В.О.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим ум. Феодосії у складі:
головуючого - Моісеєнко Т.І.,
суддів - Полянської В.О.,
ІщенкаВ.І., при секретарі - Піцик Н.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту прийняття спадщини, визнання договору дарування частково недійсним, визнанні права власності на 1/6 частку квартири, гаражу, автомобілю та страхових внесків по праву спадкування, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 листопада 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту вступу до спадщину, визнання договору дарування частково недійсним, визначенні права власності на 1/6 частку квартири, гаражу, автомобілю та страхових внесків по праву спадкування.
Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 10 листопада 2006 року позовна заява ОСОБА_1 визнана неподаною та повернута позивачці на підставі невиконання ухвали судді від 26 вересня 2006 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати, матеріали справи направити до суду першої інстанції на судовий розгляд. Апелянт вважає, що ухвалу постановлене з порушенням норм процесуального права, бо вона відповідно до ст. 137 ЦПК України подала заяву-клопотання про витребування доказів про наявність транспортного засобу, зареєстрованого на ім'я ОСОБА_2 в ДАІ УВС м. Керчі та відомостей про сплату страхової суми ОСОБА_2 підприємством «Югрибпоиск».
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повернувши позов заявникові, суд виходив з того, що ОСОБА_1 у строк до 07 листопада 2006 року не виконані вимоги ухвали судді від 26 вересня 2006 року про залишена позовної заяви без руху.
Згідно цієї ухвали, позивачка повинна була: зазначити ціну позову, надати докази, які підтверджують кожну обставину (зазначити який автомобіль входив в спадкову масу, надати документи, із вказівкою де перебуває автомобіль, вказати хто виплачував страхові суми, хто й коли їх одержав).
Строк для виконання ухвали був встановлений до 07 листопада 2006 року.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України, суд залишає позовну заяву без руху у випадку коли позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. 119, 120 ЦПК України. Однак, згідно з ч. 1ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, приймаючих участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 24 жовтня 2006 року надала заяву з клопотання про витребування доказів судом, у зв'язку з тим, що сама вона такі докази надати не може.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необгрунтовано повернув позовну заяву позивачці.
Відповідно до п.З ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок , встановлений для його вирішення.
На підставі наведеного і, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308 ч.І, 313, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 листопада 2006 року скасувати.
Питання передати на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної чинності з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.