АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2006 року . м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді: Ломанової Л.О.,
суддів Притуленко О.В.
Мудрової В.В.
при секретарі: Цендрі О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за заявою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня року та ухвали Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 02 лютого року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на ухвалу Феодосшського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з заявою про відстрочку виконання рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 21 жовтня 2004 р. та ухвали Апеляційного суду АР Крим від 02 лютого 2005 р.5 яким з заявників на користь ОСОБА_3. були стягнуті матеріальний збиток у сумі 9868 грн. та моральна шкода -1000 грн. Заявники в обгрунтування необхідності відстрочки виконання зазначених судових рішень посилаються на те, що вони подали касаційну скаргу, яка містить вимоги щодо скасування цих рішень та повернення справи до суду першої інстанції на новий розгляд, а також на те, що вони є пенсіонерами і не можуть одразу сплатити таку суму на користь ОСОБА_3.
Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 25 вересня 2006 р. заявникам відмовлено у відстрочці виконання рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 21 жовтня 2004 р. та ухвали Апеляційного суду АР Крим від 02 лютого 2005 р.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просять ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити їх заяву про відстрочку виконання рішення суду.
В обгрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування судом матеріального і процесуального права, неповне з'ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом. Апелянти вважають, що судом неправомірно не був врахований їх матеріальний стан, а також судом не з'ясована думка ОСОБА_3 з приводу їх заяви.
Справа № 22-ц-2140-Ф/2006р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочку виконання судового рішення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що наведені заявниками обставини, а саме: оскарження рішення суду першої інстанції і ухвали апеляційного суду у касаційному порядку і їх важкий матеріальний стан, не є підставою для відстрочки виконання судових рішень.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і постановлене рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.
Відповідно до ст.373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Заявники не навели ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді обставин, передбачених діючим законодавством, які б унеможливили виконання рішення і дали б можливість відстрочити виконання судового рішення, а матеріальний стан і подача касаційної скарги на судове рішення апеляційного суду не передбачено діючим законодавством як підстава для відстрочки виконання такого рішення.
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_3. пояснила , що заперечує проти відстрочки виконання судового рішення про стягнення на її користь компенсації заподіяної її шкоди.
Таким чином, колегія суддів, вважаючи ухвалу суду першої інстанції правильною та обгрунтованою, постановленою з дотриманням вимог процесуального і матеріального права, з урахуванням суттєвих обставин по справі, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і скасування оскаржуваної ними ухвали.
На підставі наведеного і, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.2 п.2, 311 п.1, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 веренся 2006 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення,
однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до
суду касаційної інстанції.
Головуючий