Справа № 412/11862/13-ц
Провадження № 2/412/663/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Краснодон " 13 " лютого 2014 року
Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі: головуючого судді Баличевої М.Б., при секретарі Олєйнікової Г.Г., у відкритому судовому засіданні, у залі суду м. Краснодон, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ „Краснодонвугілля" про відшкодування моральної шкоди. -
встановив:
У грудні 2013 року позивач звернувся до суду з дійсним позовом, в обґрунтування якого вказав, що він з 03.03.1978 року по 24.06.2009 рік працював у вугільній промисловості на ш. Молодогвардійська ПАТ «Краснодонвугілля», стаж роботи у шкідливих умовах складає - 31 рік 4 місяця. Звільнено його було за станом здоров»я відповідно до ч.2 ст. 40 КЗпПУ. Внаслідок шкідливих умов праці отримав хронічне професійне захворювання - антракосиликоз 1 ст., хронічний бронхіт, фаза неповної клінічної ремісії, емфізема легенів, ЛН- 1 ст., з 22.07.2009 р. йому встановлено 20 % втрати професійної працездатності безстроково. В зв»язку з чим він потребує постійного лікування. Вважає, що втратою працездатності йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 20000 грн, відповідно за кожен відсоток втрати працездатності 1000 грн. Моральні страждання обґрунтовує погіршенням стану здоров»я, зміною звичайного способу життя, зазначає,що трудовим законодавством покладено на власника удосконалювати засоби техніки безпеки, належні санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань. Також зазначив, що на заявлені вимоги позовна давність не поширюється, відповідно до ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» його звільнено від сплати судового збору. З огляду на викладене просить суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 20 000 грн.
Позивач в судове засідання надав письмову заяву, в якій просив розглядати справу з його відсутність та за участю його представника ОСОБА_2, раніше в судовому засіданні підтримував позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на його користь суму моральної шкоди у розмірі 20 000 грн, надавав пояснення, аналогічні викладеним у позові, пояснював, що до медичних установ не звертався, причинний зв»язок не встановлено, грошей на лікування йому не вистачає.
Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала у повному обсязі, просила задовольнити позов, вважає, заявлені вимоги цілком обґрунтованими, т.я стан здоров»я позивача дійсно погіршився, його непокоять неврози, головний біль, на ґрунті чого виникають сімейні конфлікти, не працює, т.я позивача було звільнено за станом здоров»я, одноразову допомогу отримав, також отримує щомісячні виплати, факт спричинення моральної шкоди вважає доведеним.
Представник відповідача ПАТ „Краснодонвугілля" за довіреністю Гущін О.Г. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що позивачем не надано документів, що підтверджують спричинення йому моральної шкоди, позивача було ознайомлено з умовами праці, не надано розрахунку заявлених вимог, окрім того, зазначив, що позивачем пропущено строк для звернення до суду, тобто ним пропущено трьохмісячний строк, передбачений трудовим законодавством, право у позивача виникло у 2009 р., а до суду він звернувся в грудні 2013 р. , заяви про поновлення строку для звернення до суду ним не заявлялось, доказів поважності причин пропуску строку ним не надано, вважає,що позивачем також пропущено загальний строк позовної давності у три роки, в зв»язку з чим
вважає заявлені вимоги необґрунтованими та такими, що заявлені з пропуском строку для
звернення до суду, тож просить суд відмовити в задоволені позовних вимог в повному
обсязі.
Представники третьої особи ВВД ФССНВ в м. Краснодон в судовому засіданні просили розглядати справу на розсуд суду, зазначили, що обов»язок з відшкодування моральної шкоди покладено на підприємство, фонд зі свого боку виконав всі обов»язки відносно позивача.
Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Вислухавши сторони, їх представників, представника третьої особи, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ст. 60 ЦПК України передбачає, що сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995р. із змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001р. за № 5) розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості, відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому необхідно виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіювання позивачеві моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин, чи якими діями вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Судом встановлено, що позивач з 1978 року по 2009 р. працював у вугільній промисловості, що підтверджується копією трудової книжки, яка міститься в матеріалах справи. 24.06.2009 р. його було звільнено в зв»язку з невідповідністю працівника роботі, що він виконує, внаслідок стану здоров»я за п.2 ст. 40 КЗпПУ.
Відповідно до акту за № 24 від 22.06.2009 р., затвердженого головним державним санітарним лікарем м. Краснодон встановлено наявність шкідливих умов праці у професії гірник підземний, в зв»язку з чим у ОСОБА_1 зазначено діагноз - антракосилікоз 1 ст. повільний розвиток, хронічний бронхіт фаза неповної клінічної ремісії, емфізема легенів ЛН-1 ст., професійне захворювання, встановлене вперше.
Згідно з висновком МСЕК від 15.09.2009 р. за № 041998 позивачу встановлено 20 % втрати працездатності у зв'язку з професійним захворюванням з 22.07.2009 р. безстроково.
Таким чином, позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, в зв»язку з чим на них розповсюджуються норми трудового законодавства.
Ст. 237-1 КЗпПУ передбачено, що «відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя».
Матеріалами справи та копіями епікризів підтверджується факт перебування позивача на лікуванні, погіршення стану здоров»я,тощо.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з
наступними змінами та доповненнями визначено, що оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду
необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд враховує положення ст. 153 ч.2 КЗпПУ, якими передбачається, що забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про охорону праці» відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження його здоров»я, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Ч.3 ст. 34 цього Закону виключена відповідно до положень ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
На час встановлення позивачу втрати працездатності на Фонд не покладено обов»язок відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, таку шкоду повинен відшкодовувати роботодавець згідно з ст. 237-1 КЗпП.
Суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, як трьохмісячного, передбаченого КЗпПУ, так і загального строку позовної давності тривалістю у три роки, оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю, тобто і на вимогу про відшкодування моральної шкоди позовна давність не поширюється. Аналогічні роз»яснення надано в п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» від 31. 03.1995 р. за № 4 ( з відповідними змінами).
Більше того, актом розслідування хронічного професійного захворювання № 24 від 22.06.2009 р. встановлено провину ПАТ «Краснодонвугілля» у виникненні професійного захворювання позивача.
Тож, факт наявності професійного захворювання, у зв»язку з яким позивач, змушений постійно лікуватися, зазнавати страждання від фізичного болю та додаткових зусиль для організації свого життя та побуту, свідчить про наявність моральної шкоди, завданої шкідливими умовами виробництва та частковою втратою працездатності, що доведено наданими позивачем медичними документами, розслідування професійного захворювання на виробництві.
Таким чином, на підставі викладеного суд приходить до висновку про доведеність позивачем факту спричинення йому моральної шкоди.
У суду не виникають сумнівів з приводу того, що життєвий уклад позивача порушено, його турбують захворювання, які викликані професійним захворюванням, непорозуміння в родині, фізична неспроможність виконувати важкий фізичний труд по дому, крім того, постійні турботи головного болю, нервові зриви, стреси з приводу цього, викликають певні моральні страждання.
З огляду на викладене, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що моральна шкода підлягає частковому відшкодуванню, а саме - у сумі 3 000 грн, що цей розмір відповідає понесеним моральним стражданням позивача, тому рішення підлягає задоволенню в частині стягнення моральної шкоди саме в цьому розмірі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 243.60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 60-65, 88, 212, 214-215, 292 ЦПК України, ЗУ «Про охорону праці», Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності», Постановою Пленуму Верховного Суду України « Про
судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від
31.03.1995 року з наступними змінами та доповненнями, ст.ст. 153, 237-1 КЗпП, ст. 268 ЦК України, ЗУ «Про судовий збір», суд-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ПАТ „Краснодонвугілля" про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ПАТ "Краснодонвугілля" (п/р 26004962488307, в ПАТ "ПУМБ" м. Донецьк, МФО 334851, код 32363486) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1 моральну шкоду в розмірі 3 000 ( три тис. ) грн.
Стягнути з ПАТ "Краснодонвугілля" (п/р 26004962488307, в ПАТ "ПУМБ" м. Донецьк, МФО 334851, код 32363486) на користь держави судовий збір в сумі 243 ( двісті сорок три ) грн. 60 коп.
В іншій частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його отримання копії цього рішення в апеляційний суд Луганської області через Краснодонський міськрайонний суд Луганської області.
Суддя: М.Б.Баличева