ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

29.04.2014 Справа № 904/295/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.

при секретарі судового засідання: Губенко Ю.Е.

від ліквідатора: Ромашко Р.М., постанова № 904/295/14 від 04.02.14;

представник скаржника у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014р. у справі № 904/295/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рестрансервіс", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рестрансервіс", м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014 року у справі № 904/295/14 (суддя Єременко А.В.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Рестрансервіс" (м. Дніпропетровськ, вул. Червона, буд. 15, офіс 21, код ЄДРПОУ 35641900) банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на три місяці до 04.05.2014р.; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Рестрансервіс" призначено голову ліквідаційної комісії Ромашко Розу Миколаївну (свідоцтво НОМЕР_2 від 15.05.2013р.).

Постанова місцевого господарського суду мотивована достатністю підстав, встановлених ст. 95 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі.

Не погодившись із зазначеною постановою, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний господарський суд скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014 року у справі № 904/295/14 та припинити провадження у справі.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції були порушені норми матеріального і процесуального права та не досліджено усіх обставин справи, зокрема судом не враховано, що боржником не надано до ДПІ первинних документів фінансово-господарської діяльності підприємства та проміжного ліквідаційного балансу. Не надання таких документів позбавило скаржника можливості провести позапланову перевірку боржника та заявити додаткові грошові вимоги. Характер же господарських операцій банкрута свідчить про мінімізацію останнім податкових зобов'язань та має ознаки фіктивної господарської діяльності.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 року відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 01.04.2014 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року розгляд апеляційної скарги відкладений на 29.04.14р.

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Рестрансервіс" у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану постанову законною та обгрунтованою, прийняту з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, та просить апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014 року у справі № 904/295/14 припинити, посилаючись при цьому на те, що ТОВ "Рестрансервіс" знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у Суворівському районі м. Одеси згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.12.2013р., яка на сьогодні звернулася з кредиторськими вимогами до боржника на суму 300 801,71 грн. Ліквідатор вказує, що оскільки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не зверталася до ліквідатора та господарського суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника, то інспекція не має статусу учасника провадження у справі про банкрутство та відповідно позбавлена права оскарження процесуальних рішень у справі, що є підставою для припинення апеляційного провадження.

Скаржник наданим йому процесуальним правом участі в судовому засіданні не скористався та не забезпечив явку в судове засідання свого повноважного представника, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, які містяться в матеріалах справи.

Беручи до уваги, що неявка представника скаржника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, а матеріали справи є достатніми для її розгляду, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника скаржника, за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та повноту з'ясування і доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним постанови, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга є безпідставною, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області підлягає припиненню з наступних підстав.

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон), в редакції з 19.01.2013 року, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

За частиною 1 статті 2 Закону, провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2014 року прийнято до розгляду заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Рестрансервіс" про порушення провадження у справі про банкрутство відповідно до процедури, передбаченої ст. 95 Закону, яка передбачає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2014року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рестрансервіс". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено підготовче засідання суду на 04.02.2014 року.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рестрансервіс" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці до 04.05.2014р.; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Рестрансервіс" призначено голову ліквідаційної комісії Ромашко Розу Миколаївну (паспорт серія НОМЕР_3, виданий 02 липня 2002 року Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1; свідоцтво НОМЕР_2 від 15.05.2013р.), якого зобов'язано вчинити певні дії (а. с. 221-225).

05.02.2014 року господарським судом Дніпропетровської області оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет (номер публікації - 798).

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, випадки в яких особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку мають бути встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Нормами статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

У відповідності до статті 1 Закону (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької

діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку статті 95 Закону, визначені положеннями частини 3 статті 95 Закону та передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, який ліквідується власником особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

У зв'язку з наведеним, органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, що узгоджується з нормою частини 1 статті 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

Таким чином, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього, така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Як свідчать матеріали справи, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в порядку вимог частини 3 статті 95 Закону не зверталась із заявою до господарського суду з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рестрансервіс" по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).

Доказів наявності грошових вимог до боржника Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не представила і до апеляційного господарського суду.

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, зокрема виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.12.2013р. (а.с. 57, Т.1) ТОВ "Рестрансервіс" знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у Суворівському районі м. Одеси, якій і було направлено повідомлення про припинення підприємницької діяльності товариства (вих. № 239/1 від 12.12.2013р.) з довідкою про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП від 19.07.2012р. № 8580/18-05 та заявою про припинення платника податків за формою № 8-ОПП від 12.12.2013р. № 239, що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком органу поштового зв'язку від 25.12.2013р., та яка повідомлялася господарським судом про розгляд справи про банкрутство боржника.

Отже, саме Державній податковій інспекції у Суворівському районі м. Одеси належить право пред'явлення кредиторських вимог до боржника та відповідно оскарження процесуальних рішень у справі, а права та обов'язки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області оскаржуваною постановою не вирішувалися.

За таких обставин, оскаржувана Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі не стосується її прав та обов'язків, а тому остання не мала права апеляційного оскарження прийнятої у справі постанови відповідно до положень статей 91, 106 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що подана Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області апеляційна скарга на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014 року не підлягає розгляду в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

За таких обставин, апеляційне провадження, порушене за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, як таке, що порушено помилково.

З підстав наведеного та керуючись пунктом 1 частини 1 статті 80, статтями 86, 91, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014 року у справі № 904/295/14.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко