Справа № 256/9829/13-ц

2/256/516/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 квітня 2014 року м. Донецьк

Калінінській районний суд м. Донецька у складі:

головуючої судді - Гладкої І.А.,

при секретарі - Запарі С.Р.,

за участю сторін:

представника позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2013 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, якою просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 33521,23 дол. США та 2993415,50 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він, відповідно до укладеного договору від 13 червня 2008 року, надав відповідачу кредит в розмірі 22510 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі13,5 % на рік, процентну ставку було змінено до 14,5% відповідно до додаткової угоди від 13 червня 2008 року. Однак відповідач, в порушення норм цивільного законодавства та умов договору, свої обов'язки не виконав, у зв'язку з чим виникла вищезазначена заборгованість. Позивач 26 листопада 2010 року звернувся до відповідача із заявою про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, яка, як зазначив позивач, залишилась без відповіді.

Представник позивача, який діє по довіреності - Болхова А.В., у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте надав заяву, відповідно до якої, просив суд, розглянути справу у його відсутність та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судові засідання призначені на 26 лютого 2014 року, 17 березня 2014 року та 23 квітня 2014 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак доказів поважності своєї неявки або заяви про розгляд справи в його відсутність до суду не надав.

У зв'язку з чим, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або, якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 8 Цивільного процесуального кодексу України визначає законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи. Суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень проти них. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у розгляді справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких виникає у сторін спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 629, 638 Цивільного кодексу України встановлено що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від його здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Згідно з ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено зобов'язання підлягають виконанню у вказаний в договорі строк, а якщо строк визначений моментом вимоги, то протягом семи днів з моменту отримання вимоги кредитора.

Згідно змісту ч.3 ст.531 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із матеріалів, долучених до поданої до суду заяви вбачається, що 13 червня 2008 року між сторонами було укладено кредитний договір № Д243/АА-006.08.2, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 22510 дол. США строком до 13.06.2014 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних на строк до 13.06.2015 року.

Як вбачається судом із долученої до матеріалів справи копії додаткової угоди № 1 від 14 жовтня 2008 року до кредитного договору № Д243/АА-006.08.2 від 13 червня 2008 року, процентна ставка за кредитним договором була збільшена до 14,5% річних.

Судом також встановлено, що відповідач отримав кредитні кошти, про що свідчить копія заяви на видачу готівки № 237_91 від 13 червня 2008 року долученої до матеріалів справи.

Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 26 вересня 2013 року склала 33521,23 дол. США та 2993415,50 грн., з яких:

заборгованість за основною сумою кредиту - 21 438,00 дол. США, з яких: поточна - 5626 дол. США; прострочена - 15 812,00 дол. США;

заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, з яких прострочена - 12083,23 дол. США;

заборгованість за пенею - 2 978 129,98 грн., з яких: пеня за порушення строків повернення кредиту - 1 817 359,39 грн.; пеня за порушення строків сплати відсотків - 1 160 770,59 грн.;

відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст. 625 Цивільного кодексу України становить - 15 285,52 грн., з яких: 3% річних за прострочення виконання зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту - 9 327,69 грн.; 3% річних за прострочення виконання зобов'язань зі своєчасної сплати нарахованих відсотків - 5957,83 грн.

Крім того, як вбачається судом із долученої до матеріалів справи довідки № 205/368 від 25 вересня 2013 року, офіційний курс гривні до доларів США дорівнює 799,30 грн. за 100 дол. США.

Аналіз фактично встановлених обставин справи та вимог цивільного законодавства дозволяє суду зробити висновок про те, що позивач надав суду безспірні докази щодо наявності непогашеної відповідачами заборгованості за кредитним договором.

Однак, у даному випадку, суд вважає за доцільне зменшити розмір неустойки керуючись ст. 531 ЦК України, п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», Постановою Пленуму ВСУ № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» оскільки до склавшихся правовідносин застосовуються положення Закону України «Про захист прав споживачів», як до таких, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян, у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій. Крім того, при вирішенні вказаного спору суд застосовує висновки, викладені в рішенні Конституційного суду України №15-рп/2011 від 10.11.2011 року у справі №1-26/2011 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) про поширення на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладання, так і під час виконання такого договору положень п.п.22, 23 ст.1, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів». За вказаних обставин, суд вважає за можливе застосувати положення п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні розміру пені, оскільки визначений позивачем розмір останньої є непропорційно великим в порівнянні з розміром заборгованості по кредиту. Таким чином до стягнення з відповідача підлягатиме пеня у розмірі (21438 дол. США/100 дол. США*799,30 грн.)\ 2 = 85676,97 грн., як п'ятдесят відсотків від розміру заборгованості по кредиту на суму 21438 дол. США.

Отже, з огляду на фактично встановлені під час розгляду обставини даної цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовані частково та підлягають частковому задоволенню.

При задоволенні позову на користь позивача з відповідача, відповідно до ч.1 ст.88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 42 Конституції України ст.ст. 1, 10, 11, 525, 526, 527, 530, 531, 549, 551, 625, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 10, 11, 57, 60, 88, 158, 169, 208-210, 212, 214-215, 216, 224, Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 11, 18, 22, 23 Закону України «Про захист прав споживачів», суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, код ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712) заборгованість за кредитним договором №Д243/АА-006.08.2 від 13 червня 2008 року в розмірі 33521,23 дол. США, з яких:

заборгованість за кредитом - 21438 дол. США; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 12083,23 дол. США;

пеня за прострочку виконання грошових зобов'язань в розмірі 85676,97 грн.;

відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст. 625 ЦК України - 15 285,52 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, код ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712) витрати по сплаті судового збору в розмірі 389,22 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.А. Гладка 23.04.2014