Дата документу Справа № 310/13991/13-к

Верховний Суд України

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №310/13991/13-к

№ провадження11-кп/778/490/14 Головуючий 1 інст. Богомолової Л.В. Категорія ч.2 ст.185 КК України Доповідач 2 інст. Яцун С.Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року м. Запоріжжя

Судова колегія по кримінальним справам Апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого судді Незоли І.М.,

суддів Яцуна С.Б., Старовойт І.П.,

з участю секретаря Бойко О.О.,

прокурора Мотренко М.В.,

представника Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_3,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою представника потерпілого та цивільного позивача Запорізької філії ПАТ «Укртелеком»- ОСОБА_3 на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 6 березня 2014 року стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Запоріжжя і там же проживаючого по АДРЕСА_1 КК України, раніше судимого:

21.10.2013 року Генічеським районним судом Херсонської області за ч.2 ст.286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки;

04.12.2013 року Жовтневим районним судом м.Запоріжжя за ч.3 ст.185, ст.360, ч.3 ст.15 ст.185, ч.2 ст.15 ст.185, ч.1 ст.70 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки,-

якого засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки з застосуванням ст.ст.75, 76 КК України з іспитовим строком на 3 роки;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с.Гудзівка Звенигородського району Черкаської області, проживаючого у АДРЕСА_2, раніше судимого:

10.04.2012 року Жовтневим районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 2 роки;

04.12.2013 року тим же судом за ч.3 ст.185, ст.360, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі,-

якого засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м.Запоріжжя і там же проживаючого по АДРЕСА_3, раніше судимого:

23.08.2011 року Заводським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.383, ч.2 ст.384, ч.1 ст.186, ч.1 ст.70 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки;

06.11.2013 року Жовтневим районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.185, ч.1 ст.71 КК України на 5 років 1 місяць позбавлення волі;

04.12.2013 року тим же судом за ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70,ч.4 ст.70 КК України на 5 років 1 місяць позбавлення волі,-

якого засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі;

Запобіжний захід ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишено без змін - тримання під вартою. Строк відбування покарання обчислювати з моменту їх затримання - 10.02.2014 року.

Зараховано ОСОБА_5 в строк відбування покарання тримання під вартою з 12.02.2012 по 15.02 2012 року та з 27.08.2013 року по 10.02.2014 року.

Зараховано ОСОБА_6 в строк відбуття покарання тримання під вартою з 14.08.2013 року по 10 лютого 2014 року.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду в розмірі 17 996 гривень 80 копійок, іншу частину позову в сумі 28 110 гривень 80 копійок залишено без розгляду.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнано винними у тому, що вони 31 липня 2013 року о 03-00 годині за попередньою змовою між собою, перебуваючи на перехресті вулиць Пирогова та Калініна у м.Бердянську Запорізької області, повторно таємно викрали телефонні мідні кабелі, які належали Запорізькій філії ПАТ «Укртелеком», чим завдали матеріальної шкоди Запорізькій філії ПАТ «Укртелеком» на загальну суму 17 996,80 гривень. При цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_6 перерізали кабелі, а ОСОБА_5 на автомобілі витягнув кабелі з каналу кабельної каналізації електрозв'язку.

Місцевий суд, враховуючи визнання обвинуваченими вини в повному обсязі, думку представника потерпілого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються та розглянув дане кримінальне провадження за ч.3 ст.349 КПК України. При цьому задовольнив частково, тільки на суму вартості викраденого, цивільний позов представника Запорізькій філії ПАТ «Укртелеком», який просив стягнути з засуджених матеріальну шкоду з урахуванням вартості поновлення каналу електрозв'язку у розмірі 46107, 60 грн.

В апеляційній скарзі представник потерпілого та цивільного позивача оскаржує законність вироку суду. Вважає, що місцевий суд безпідставно частково задовольнив цивільний позов на суму прямої шкоди без урахування вартості відновлюваних робіт. Просить вирок змінити, задовольнити їх цивільний позов у повному обсязі та стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Укртелеком» 46 107,60 гривень збитків завданих злочином.

Заслухавши доповідача, представника потерпілого та цивільного позивача, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, прокурора, який підтримав апеляцію, обвинувачених, які заперечують проти доводів апеляційної скарги, розглянувши матеріали кримінального провадження, судова колегія знаходить доводи апеляційної скарги обґрунтованими.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила, або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Зі змісту копії локального кошторису № 2-5-1 від 31.07.2013 року, складеного у результаті відновлення лінійних мереж після крадіжки, вбачається найменування робіт і витрат, вартість та перелік матеріалів, використаних ПАТ «Укртелеком» для поновлення роботи кабельних ліній електрозв'язку на загальну суму 46 107,6 гривень.

Таким чином цивільний позов ПАТ «Укртелеком» на зазначену суму документально обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.408 КПК України, у разі збільшення сум, які підлягають стягненню, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення, суд апеляційної інстанції змінює вирок.

Керуючись вимогами ст.ст. 376, 404, 405, 407, 408, 418 КПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу представника Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_3 задовольнити.

Вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 6 березня 2014 року відносно ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в частині розгляду цивільного позову змінити.

Цивільний позов ПАТ «Укртелеком» задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду у розмірі 46107 гривень 60 копійок.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом трьох місяців з дня оголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: