КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.12.2006 № 27/2-38/1
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Капацин Н.В.
суддів: Гольцової Л.А.
Моторного О.А.
при секретарі: Кулачок О.А.
За участю представників:
від позивача - Чехович Т.Г. (довір. від 01.01.06)
від відповідача - 1. не з"явився
2. не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного казначейства України
на рішення Господарського суду м.Києва від 17.10.2006
у справі № 27/2-38/1 (Власов Ю.Л.)
за позовом Закритого акціонерного товариста "TOKIOS TOKELES"
до Головного управління Державного казначейства України Міністерства фінансів України
Державного казначейства України
про стягнення 60012,38 Євро
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.10.2006р. у справі № 27/2-38/1 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Державного казначейства України на користь Закритого акціонерного товариства „TOKIOS TOKELES” 358166,25 збитків, 1700 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що 25 липня 2002р. на перехресті вул. Виборзька та провулку Чугуївському сталося зіткнення автомобілів Мерседес Бенц 190, д/н 771-74 КІ, що належить Головному управлінні Державного казначейства України Міністерства фінансів України, під керуванням водія Митько А.В. та автомобіля Мерседес Бенц МЬ270, д/н 356-17 КА, що належить Закритому акціонерному товариству „TOKIOS TOKELES”, під керуванням Данилова С.В. на підставі ч.1,2 ст. 1187 Цивільного кодексу України з відповідача стягнута шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, власником якого є відповідач, в розмірі 289328,79 грн., що складає збитки від пошкодження автомобіля позивача.
Крім того, автомобіль Мерседес Бенц МЬ270, д/н 356-17 КА, позивач передав в якості інвестиції створеному ним Дочірньому литовському приватному підприємству “Видавниче, інформаційне та рекламне агентство “Такі справи”, за митне оформлення легкового автомобіля та його реєстрацію Дочірнє литовське приватне підприємство “Видавниче, інформаційне та рекламне агентство “Такі справи” сплатило кошти в розмірі 68837,46 грн., які в якості збитків відшкодовані за рахунок відповідача відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України “Про режим іноземного інвестування”, ч.1,2 ст. 1166 та ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державне казначейство України звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва по справі № 27/2-38/1 від 17.10.2006р.
В апеляційній скарзі відповідач 2 посилається на те, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, а також неповним з’ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи та на недоведеність обставин, що мають значення для вирішення спору.
В своїй апеляційній скарзі відповідач 2 зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції не вірно посилався на норми постанови КМУ “Про утворення урядового органу державного управління у складі Міністерства фінансів” №983 від 24.09.2005 та постанову КМУ №1232 від 21.12.2005, якими встановлено, що Державне казначейство України утворено у складі Міністерства фінансів України як урядовий орган державного управління.
При цьому суд в такому випадку не встановив специфіку повноважень урядових органів державного управління у складі міністерств щодо управління майном та коштами за рахунок яких утримується ці органи, тобто кому належать кошти, які підлягають стягненню за судовим рішенням.
Таким чином, суд стягуючи кошти з Державного казначейства України не врахував його статус, як урядового органу державного управління.
Також на думку Державного казначейства України суд першої інстанції в порушення 43 ГПК України неповно та не всебічно розглянув обставини справи у їх сукупності у зв’язку із чим не застосував п. 1 ст. 1188 та ст. 1193 ЦК України не врахувавши обставини, які вказують на вину водія позивача (груба необережність), що сприяла виникненню дорожньо - транспортної пригоди і відповідно заподіянню шкоди.
В апеляційній скарзі відповідач 2 наголошує на тому, що суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що з боку водія позивача була присутня груба необережність.
Також відповідач 2 вказує в своїй апеляційній скарзі на те, що посилання суду на ст. 10 Закону України “Про режим іноземного інвестування” є безпідставним, оскільки ця стаття стосується виключно відшкодування збитків пов’язаних із здійсненням державним органом своїх владних управлінських функцій на основі законодавства.
Відшкодування шкоди у наслідок дорожньо транспортної пригоди немає ніякого відношення до виконання Держаним казначейством України будь-яких адміністративних повноважень щодо позивача.
Представник позивача в судове засідання з’явився, заперечив проти доводів, які викладені в апеляційній скарзі.
Представники відповідачів в судове засідання не з’явилися.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні апеляційної інстанції не визнана обов’язковою, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду м. Києва за наявними у справі матеріалами без представників відповідачів.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне:
Закрите акціонерне товариство „TOKIOS TOKELES” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Головного управління Державного казначейства України Міністерства фінансів України про стягнення 60012,38 Євро збитків та зобов’язання Відповідача на момент виплати зазначеної суми відшкодування нарахувати на суму компенсації та сплатити на користь Позивача відсотки згідно з середньою ставкою відсотка, за яким лондонські банки надають позики першокласним банкам на ринку євровалют (ЛІБОР).
11.02.2004 Господарським судом м. Києва по даній справі винесено рішення про часткове задоволення позову Закритого акціонерного товариства „TOKIOS TOKELES”, стягнуто з Головного управління Державного казначейства України Міністерства фінансів України на користь Закритого акціонерного товариства „ TOKIOS TOKELES” 268 400, 81 грн. заподіяної шкоди, 1700 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського судом від 12.05.2004 залишено без змін, рішення Господарського суду м. Києва від 11.02.2004 у справі №27/2.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2004 скасовано рішення Господарського суду м. Києва від 11.02.2004 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2004 по даній справі та направлено справу №27/2 на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
В постанові Вищого господарського суду України від 15.09.2004р. було вказується на те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не взяв до уваги посилання відповідача на висновок спеціаліста від 16.06.2003р. №490; визначаючи розмір завданої в результаті ДТП шкоди суд першої інстанції взяв за основу висновок автотоварознавчого дослідження від 31.01.2003р. №444 про матеріальний збиток заподіяний власнику автомобіля Мерседес-270 не врахувавши, що цей висновок є за своєю природою лише висновком спеціаліста, який не є доказом у розумінні ст.32 Господарського процесуального кодексу України.
Крім цього, Вищим господарським судом України у даній постанові було зазначено, що відповідно до ст..41 ГПК України для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні спору і потребують спеціальних знань, господарський суд повинен призначити судову експертизу.
Ухвалою Верховного суду України від 11.11.2004 відмовлено у порушенні касаційного провадження (касаційна скарга Закритого акціонерного товариства „TOKIOS TOKELES”) з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 15.09.2004.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.02.2006 зупинено провадження по справі в зв’язку з призначенням судової експертизи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.08.2006 поновлено провадження по справі №27/2-38/1.
Господарським судом м. Києва ухвалою від 29.09.2006 було залучено у якості другого відповідача Державне казначейство України.
17.10.2006 Господарським судом м. Києва було винесено рішення по справі №27/2-38/1, яким позов задоволено повністю.
Матеріалами справи доведено, що 25 липня 2002 року на перехресті вул. Виборзька та провулку Чугуївському сталося зіткнення автомобіля Мерседес Бенц 190, д/н 771-74 КІ, під керуванням водія Митько А.В. та автомобіля Мерседес Бенц МL270, державний номер 356-17 КА, під керуванням Данилова С.В.
За договором купівлі-продажу №001 від 10.10.2001р., укладеного між позивачем (покупець) та Акціонерним товариством Даймлер Крайслер (продавець), а ДП “Такі справи” – отримувач, умовами якого передбачено, що продавець виготовляє і поставляє, а позивач оплачує легковий автомобіль Мерседес-Бенц Тип МL270СВІ, вартістю 45407,00 євро.
Керуючись ст.. 13 Закону України “Про режим іноземного інвестування” було встановлено, що іноземний інвестор - позивач; вид інвестиції - автомобіль - легковий універсал марки “Мерседес-Бенц МL” моделі 270 СВІ, вартістю 45420,00 євро; форма здійснення інвестиції - створення підприємства, що повністю належить іноземному інвесторові; об’єкт здійснення інвестиції - Дочірнє литовське приватне підприємство “Видавниче, інформаційне та рекламне агентство “Такі справи”.
Крім того, до матеріалів справи додано копію рішення Господарського суду м. Києва від 23.05.2003р. по справі №13/345 за позовом Дочірнього литовського підприємства “Видавниче, інформаційне та рекламне агентство “Такі справи” до Головного управління Державного казначейства України було стягнуто 272938,00 грн. спричиненої шкоди.
14.11.2003р. постановою Київського апеляційного господарського суду у справі 13/345 рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2003р. було скасовано, у позові відмолено, постанова мотивована тим, що ввезене позивачем майно у якості іноземної інвестиції є власністю Позивача.
Тому зважаючи на вище зазначене, по справі №27/2 Закрите акціонерне товариство „TOKIOS TOKELES” визначено позивачем.
Мерседес Бенц 190, д/н 771-74 КІ, під керуванням водія Митько А.В. належав Головному управлінні Державного казначейства України Міністерства фінансів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.1995р. №590 Положення про Державне казначейство, яким затверджене, встановлено, що Державне казначейство є системою органів державної виконавчої влади і діє при Міністерстві фінансів України. Державне казначейство складається з Головного управління та його територіальних органів - управлінь Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Киві та Севастополі з відділеннями у районах, містах і районах у містах.
Згідно Указу Президента України від 20.04.2005 №676 “Питання Міністерства фінансів України” реорганізовано Державне казначейство України шляхом його перетворення в урядовий орган, а переліком постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України 21 12.2005р. №1232 Постанова Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 р. N 590 “Питання Державного казначейства” втратила чинність.
Пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2005р. №983 “Про утворення урядового органу державного управління у складі Міністерства фінансів” було постановлено утворити у складі Міністерства фінансів Державне казначейство України як урядовий орган державного управління.
Таким чином, у зв’язку з реорганізацію Державного казначейства України функції Головного управління Державного казначейства України Міністерства фінансів України перейшли до Державного казначейства України, яке відповідно до Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 21.12.2005, є юридичною особою.
.
З огляду на це, шкода, спричинена позивачу, яка виникла після дорожньо – транспортної пригоди на перехресті вул. Виборзька та провулку Чугуївському, підлягає стягненню з відповідача 2 - Державного казначейства України.
На замовлення Дочірнього литовського приватного підприємства “Видавниче, інформаційне та рекламне агентство “Такі справи” Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз був складений висновок №444, щодо дослідження пошкодженого автомобіля марки "Мерседес-Бенц МЬ 270СВГ, відповідно до умов якого матеріальний збиток заподіяний власнику автомобіля марки “Мерседес-Бенц МL 270СВІ” внаслідок пошкодження при ДТП дорівнює вартості цього автомобіля та складає 272400,81 грн.
В свою чергу Центром правової допомоги “Право захист” був складений висновок №490 від 16.06.2003р., відповідно до якого швидкість руху автомобілів Мерседес-270 і Мерседес -190, в момент їх зіткнення складали відповідно (99...104) км/год та (24...25) км/год.
У висновку спеціаліст вказує на те, що в даній дорожній ситуації водій автомобіля Мерседес-190 Митько А.В. при русі по другорядній дорозі повинен був діяти у відповідності з вимогами дорожнього знаку пріоритету 2.1. та п.16.10 Правил дорожнього руху України, а водій автомобіля Мерседес-270 Данілов С.В. при русі по головній дорозі повинен був діяти у відповідності з вимогами п.12.4 і 12.3 Правил дорожнього руху України.
Зважаючи на вище зазначене водій автомобіля Мерседес-270 Данілов С.В. мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем Мерседес-190, якби він діяв у відповідності з вимогами Правил дорожнього руху України.
Судом першої інстанції під час нового розгляду була призначена судова експертиза.
Відповідно до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №3935/3936 судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи від 07.08.2006р. встановлено, що швидкість руху автомобілів Мерседес-270 та Мерседес-190 у момент зіткнення становила: у автомобіля Мерседес-270 - близько 58...62 км/год; у автомобіля Мерседес-190 -близько 45...48 км/год.
В даній дорожній обстановці водій автомобіля Мерседес-190 Митько А.В. повинен був керуватися вимогами дорожнього знаку 2.1 та п.16.11 Правил дорожнього руху України , згідно яких на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, який наближається до перехрестя по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до перехрещення проїзних частин по головній дорозі. Водію автомобіля Мерседес-270 Данілову С.В. в даній дорожній обстановці з технічної точки зору слід було діяти у відповідності до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України.
При даних обставинах та при взаємному наближенні автомобілів Мерседес-190 та Мерседес-270, водій останнього Данілов С.В. не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем Мерседес-190 шляхом застосування екстреного гальмування.
Висновком експерта визначено, що в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля Мерседес-270 Данілова С.В. невідповідностей вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору не вбачається. Дії водія автомобіля Мерседес-190 Митько А.В. з технічної точки зору не відповідали вимогам п. 16.11 Правил дорожнього руху України та вимогам знаку 2.1. “Дати дорогу”.
З вказаного вище вбачається, що зіткнення автомобільних транспортних засобів Мерседес-190 та Мерседес -270, що належали відповідачу 1 та Позивачу, сталося з вини водія відповідача 1 Митько А.В.
Також факт порушення відповідачем Правил дорожнього руху України встановлений у постанові слідчого СВ ТУ Солом’янського РУ ГУ МВС в м. Києві від 14.11.2002р. про закриття кримінальної справи за відсутністю складу злочину. В зазначеній постанові, що не оскаржувалась сторонами по справі, встановлено факт грубого порушення Правил дорожнього руху водієм відповідача, тоді як водій позивача не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем відповідача.
Відповідно до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №4065 від 07.08.2006 матеріальний збиток заподіяний пошкодженням автомобіля “Мерседес-Бенц МL”, державний номер №356-17 КА, складає 289328,79 грн., що дорівнює ринковій вартості автомобіля, який не підлягає відновленню.
Статтею 3 Закону України “Про режим іноземного інвестування” № 93/96-ВР від 16.03.1996р. встановлено, що іноземні інвестиції можуть здійснюватися, в тому числі, у таких формах: створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю; придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об’єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів.
Позивачем, як іноземним інвестором, було створено Дочірнє литовське приватне підприємство “Видавниче, інформаційне та рекламне агентство “Такі справи”, внесено іноземну інвестицію, а саме легковий автомобіль “Мерседес Бенц 270”, який було придбано відповідно до договору купівлі – продажу від 10.10.2001р .
З посиланням на ст.. 10 Закону України “Про режим іноземного інвестування” позивачем пред’явлено для стягнення з відповідача в якості збитків в розмірі 68837,46 грн. за митне оформлення автомашини (розрахунок, т.2, а.с. 55, доповнення до позовної заяви, т.2, а.с.57).
Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України “Про режим іноземного інвестування” іноземні інвестори мають право на відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами України чи їх посадовими особами передбачених законом обов’язків щодо іноземного інвестора або підприємства з іноземними інвестиціями, відповідно до законодавства України. Зазначене стосується виключно відшкодування збитків, пов’язаних із здійсненням державним органом своїх повноважень визначених законодавством, по відношенню до іноземних інвесторів в процесі здійснення ними своєї господарської діяльності. Відшкодування шкоди по наслідках ДТП, де учасником був водій транспортного засобу відповідача (державного органу), не має відношення ні до здійснення позивачем як іноземним інвестором господарської діяльності,ні до виконання відповідачем будь-яких адміністративних повноважень по відношенню до позивача.
Зважаючи на вище зазначене, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми 68837,46 грн. за митні послуги та інших платежів, які були сплачені позивачем.
Згідно з п. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до п.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.
Відповідно до п.1, 2 ст.1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Тобто шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки - транспортним засобом, відшкодовується особою, яка володіє цим транспортним засобом.
Відповідач як власник джерела підвищеної небезпеки у випадку ДТП несе відповідальність на загальних підставах як будь-який інший власник транспортного засобу, і статус державного органу, в даному випадку, не створює для нього будь-яких додаткових обов’язків ні перед іноземними інвесторами, ні перед іншими особами.
Відповідно до документів, залишки автомобіля “Мерседес-Бенц МL” 270 СВІ були відчужені за угодою купівлі-продажу транспортного засобу № С-4319 від 18.11.03р. з гр. Полонським Є.В. за 4 000 грн., отриманих ДП “Такі справи” згідно меморіального ордеру № ПНМ243 від 18.11.03р.
Зважаючи на це судова колегія вважає, що дані 4000 грн. не підлягають стягненню з Державного казначейства України, а розмір шкоди підлягає зменшенню на 4 000 грн. і становить 285 328,79 грн.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що з Державного казначейства України має бути стягнуто збитки заподіяні пошкодженням автомобіля в розмірі 285328,79 грн.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача судових витрат в сумі 282787,71 грн. за послуги захисника.
Адже відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Стягнення ж суми в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.
Крім того, відповідно до статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом та установчими документами, через його представника.
Також стаття 22 ЦК України встановлює, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, доходи, які особа могла б реально отримати за звичайних обставин якби її право не було порушено.
Зважаючи на вище зазначене позивач невірно зробив висновок про суму, яка визначена до сплати юридичних послуг та повинна бути стягнута з Державного казначейства України.
Таким чином підсумовуючи викладене судова колегія зазначає, що збитки, спричинені позивачеві в результаті ДТП підлягають відшкодуванню за рахунок Державного казначейства України у відповідності зі ст.. 1187 ЦК України в розмірі пошкодженого автомобіля 285328,79 грн. Майнова шкода, завдана юридичній особі у загальному порядку згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України відшкодовується особою, яка її завдала. У даному випадку винною особою у спричиненні всіх інших збитків є водій відповідача. Безпідставним є посилання суду першої інстанції на ст.. 1172 ЦК України, яка встановлює обов’язок юридичної особи відшкодувати шкоду, завдану її працівником, оскільки для виникнення деліктної відповідальності за даною нормою необхідна наявність підстави виконання працівником своїх трудових (службових ) обов’язків. Матеріали справи не містять доказів, що водієм Державного казначейства України вчинено ДТП в період виконання службових обов’язків та пошкодження автомашини позивача сталося у зв’язку з виконанням водієм відповідача трудових обов’язків.
Не приймаються до уваги доводи Державного казначейства України, викладені у апеляційній скарзі, скільки відповідно до п.п. 5,17 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1232 “Питання Державного казначейства України” Державне казначейство є юридичною особою, має право, зокрема, розміщувати в банках тимчасово вільні кошти, що ним обліковуються, надавати послуги (у тому числі платні), пов’язані з обслуговуванням бюджетних коштів, тобто Державне казначейство має у своєму розпорядженні як виділені із державного бюджету кошти, так і доходи, пов’язані з обслуговуванням цих коштів.
Враховуючи, що Головне управління Державного казначейства України, як юридична особа, реорганізовано, провадження у даній справі по відношенню до Головного управління Державного казначейства України слід припинити на підставі п.1 ст. 80 ГПК України.
За таких обставин, колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 17.10.2006р. по справі № 27/2-38/1 частково не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а тому підлягає частковій зміні.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Державного казначейства України на рішення Господарського суду м. Києва від 17.10.2006р. у справі № 27/2-38/1 частково задовольнити частково.
2.Рішення Господарського суду м. Києва від 17.10.2006р. у справі № 27/2-38/1 частково змінити.
Викласти пункти 1 та 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
“1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Державного казначейства України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 20055032) на користь Закритого акціонерного товариства „TOKIOS TOKELES” (Литовська Республіка, LT – 2010, м. Вільнюс, вул.. Шєшкінєс, 13-3, код 2062134, рахунок №157080917 в AB Vilniaus bankas Seb Grupes Narys Vilniaus filialas) 285328,79 (двісті вісімдесят п’ять тисяч триста двадцять вісім) грн. 79 коп. майнової шкоди, 1700 (тисячу сімсот) грн.. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити”
3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.
4. Припинити провадження у справі по відношенню до Головного управління Державного казначейства України Міністерства фінансів України.
5. Матеріали справи №27/2-38/1 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Капацин Н.В.
Судді Гольцова Л.А.
Моторний О.А.
29.12.06 (відправлено)