Справа № 2610/14699/2012

Провадження №1/761/296/2013

П О С Т А Н О В А

іменем України

23 вересня 2013 року

Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Голуб О.А.

при секретарі - Назаренко М.В., Дробязко К.М.

з участю прокурора - Голуба Є.В.

потерпілого - ОСОБА_1

підсудного - ОСОБА_2

захисника підсудного - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Полтава, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, працюючого на посаді головного спеціаліста Головного управління з питань під готовки та проведення в Україні фінальної час тини чемпіонату Європи 2012 року з футболу Київської міської державної адміністрації, заре єстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

в с т а н о в и в :

в провадженні Шевченківського районного суду м.Києва перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

В судовому засіданні на стадії доповнення до судового слідства захисник підсудного - адвокат ОСОБА_3 заявила клопотання про направлення справи на додаткове розслідування, оскільки органом досудового розслідування грубо порушено вимоги Кримінально-процесуального закону щодо всебічності, повноти і об'єктивності дослідження всіх обставин справи, допущена така неповнота, яка не може бути усунена при проведенні судового слідства, оскільки органами досудового слідства фактично було проігноровано висновок комісії СМЕ № 68 від 10.05.2012року, яка не встановила причинно-наслідкового зв'язку між викладеними в матеріалах досудового слідства обставинами події 09.11.2011року та тілесними ушкодженнями, що утворились у потерпілого. Жодних слідчих дій, спрямованих на з`ясування та встановлення дійсних обставин справи, слідчим не проведено. Обвинувачення ґрунтується на припущеннях, що є не припустимим, а тому справа підлягає направленню на додаткове розслідування.

Прокурор заперечував щодо направлення справи на додаткове розслідування, вважає, що всі недоліки зазначені у постанові при необхідності, за клопотанням сторін, суд має змогу усунути в судовому засіданні.

Підсудний підтримав клопотання захисника, з мотивів у ньому наведених.

Вислухавши доводи учасників судового розгляду, вивчивши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що клопотання захисника підлягає задоволенню та кримінальна справа підлягає направленню прокурору для організації досудового слідства, виходячи з наступного.

Суд, допитавши підсудного, потерпілого, свідків, дослідивши матеріали справи, встановив, що досудове слідство по даній справі було проведено неповно, однобічно, з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, оскільки не було зібрано даних, на підтвердження того, що подія злочину мала місце за тих обставин, як це викладено у фабулі обвинувачення, у зв'язку з чим обвинувачення ґрунтується на припущеннях, що є неприпустимим та являється безумовною підставою направлення справи на додаткове розслідування.

Суд, вжитими заходами, зокрема, шляхом ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, витребуванням додаткових даних, не взмозі усунути неповноту допущену слідством.

У відповідності до ст.22 КПК України прокурор, слідчий і особа , яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

У відповідності до ст.64 КПК України, при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: 1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); 2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; 3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; 4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я та стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.

Відповідно до ст. 62 Конституції України винність особи повинно бути доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Крім того, згідно ст. 2 КПК України (1960 р.), завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Суд повинен всебічно, повно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, з метою постановлення обґрунтованого рішення у справі.

Згідно ст. 281 КПК України (1960 р.) кримінальна справа підлягає направленню на додаткове розслідування у разі неповноти чи неправильності досудового слідства, якщо вони не можуть бути усунені в судовому засіданні.

Згідно ст. 368 КПК України (1960 р.)однобічним або неповним визнається дізнання, досудове чи судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, в ході досудового слідства по даній справі залишились питання, з'ясування, яких має істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, фактично досудове слідство по справі проведено неповно, однобічно та необ'єктивно, оскільки зібрані на досудовому слідстві докази, які покладені в основу обвинувачення не узгоджуються з наведеними досудовим слідством фактичними обставинами вчинення злочину, що інкримінується ОСОБА_2 в обвинувальному висновку та постанові про пред'явлення обвинувачення, зокрема суд прийшов до висновку, що досудовим слідством не встановлена подія злочину, виходячи з наступного.

Згідно з постановою про пред'явлення обвинувачення та обвинувальним висновком, пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачується, викладене наступним чином, а саме: 09 листопада 2011 року, приблизно о 08 годині 50 хвилин, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які грали в футбол в спортзалі приміщення ПАТ «Київпроект», що розташований в по вул. Б.Хмельницького, 16-22 в м. Києві, в ігровій ситуації виник словесний конфлікт, в резуль таті якого на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_2 кулаком лівої руки умисно наніс ОСОБА_1 удар в обличчя, внаслідок чого заподіяв останньому ті лесні ушкодження, згідно висновку експерта № 34/Е від 20.02.2012 року у вигляді: «повреждение в виде перелома скуловой кости справа. Описанние повреждения образовались от действия тупого предмета, по давности может соответствовать сроку и обстоятельствам указанным в постановлении и относится к телесным повреждениям средней тяжести, так как, для сращения перелома трсбуетея срок свыше 21-го дня».

Таким чином органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується в спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але такого, що спричинило тривалий розлад здоров`я, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Одночасно з цим, як вбачається з висновку експерта № 68 від 10.05.2012 року у ОСОБА_1 виявлені наступні тілесні ушкодження:

а) станом на 09.11.2011 року (після 09:00) мали місце тілесні ушкодження у вигляді двох

саден на слизовій оболонці правої щоки (розмірами 0,8x0,2 см і 0,3x0,2 см, вкриті білува-

тим нальотом), які могли утворитися 09.11.2011 року приблизно о 09:00;

б) станом на 10.11.2011 року (о 15:00) мали місце тілесні ушкодження у вигляді переломів

кісток лицьового черепа (правих виличної та верхнє-щелепної кісток), які утворилися до

15:40 10.11.20111 року, в т.ч. і не виключено приблизно о 09:00 09.11.2011 року.

Характер та локалізація всіх вищезазначених ушкоджень, свідчить про те, що всі вони утворилися від дії, можливо одноразової, тупого предмета з обмеженою поверхнею конта кту (яким може бути і кисть людини, що зібрана в кулак), і відносяться:

- за умов їх утворення внаслідок одноразової дії тупого предмета - до тілесного ушкодження СЕРЕДНЬОЇ тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я) в комплек сі;

- за умов їх утворення внаслідок неодноразової та розмежованій в часі дії тупого предмета:

- кожне із зазначених в підпункті а) даного пункту Підсумків - до ЛЕГКОГО тілес ного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я);

- зазначені в підпункті б) даного пункту Підсумків - до тілесного ушкодження СЕРЕДНЬОЇ тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Відповідь про термін утворення тілесних ушкоджень (перелічені в підпунктах а) і б) 1-го пункту даних Підсумків) у ОСОБА_1 надана в 1-ому пункті даних Підсумків.

Наявність у людини, в т.ч. у ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 зокрема, патології з боку серце во-судинної системи ( в т.ч. ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби) та з боку хребта ( в т.ч. розповсюдженого остеохондрозу, деформуючого спондильозу грудного та поперекового відділів з больовим синдромом), не є перешкодою для здійснення ударів тупим предметом (в.т.ч. і кистю, що зібрана в кулак) в обличчя іншої людини, в.т.ч. і з та кою силою, яка є достатньою для утворення переломів кісток лицьового черепа.

Отримання людиною взагалі, в т.ч. і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 зокрема, перелому лівої променевої кістки (без зміщення, та який загоювався під гіпсовою пов'язкою), не є перешкодою для здійснення через 1 рік ударів кистю лівої руки, що зібрана в кулак, в об личчя іншої людини, в т.ч. і з такою силою, яка є достатньою для утворення переломів кі сток лицьового черепа.

Загальний стан здоров'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, немає ніякого значення для визна чення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (перелічених в підпунктах а) і б) 1-ого пунк ту даних Підсумків) за обраним критерієм «тривалості розладу здоров'я». (т.1 а.с.1881-186).

В акті судово-медичного дослідження (обстеження) №6235 від 09.11.2011 року зазначено, що при огляді виявлено садна - на слизовій оболонці правої щоки подовженої овальної форми, розмірами 0,8х0,2 см і 0,3х0,2 см, вкриті білуватим нальотом. Описані ушкодження у вигляді саден спричинені тупим предметом (предметами), за давністю можуть відповідати вказаному терміну та відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я). (т.1 а.с.40).

У висновку експерта № 34/Е від 20.02.2012 року зазначено, що відповідно наданої медичної документації у гр.ОСОБА_1 мало місце пошкодження у вигляді перелому вилицевої кістки справа. Описане ушкодження виникло від дії тупого предмету, по давності може відповідати строку чи обставинам вказаним в постанові та відноситься до середньої тяжкості, так як для зростання перелому необхідний строк більше ніж 21 день. (т.1 а.с. 48-49). У висновку експерта № 6/1 від 22.02.2012 року зазначено, що відповідно до наданої медичної документації у гр.ОСОБА_1 мало місце ушкодження у вигляді перелому вилицевої кістки справа, з приводу якого була проведена операція 11.11.2011 року по репозиції відломків вилицевої кістки справа. Даного характеру травма тягне за собою довготривалий розлад здоров'я на строк більше ніж 21 день (строк для зрощування кісткових відломків). (т.1 а.с.54-55).

При цьому, як вбачається з наведеного, що безпосередньо 09.11.2011 року не було виявлено тілесного ушкодження у вигляді перелому кісток лицевого черепа у потерпілого, яке відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Дане тілесне ушкодження було виявлено 10.11.2011 року о 15 год. 40 хв.

Вказаними експертизами не було встановлено точного часу утворення даного тілесного ушкодження.

Експерт ОСОБА_4, будучи допитаним в судовому засіданні підтвердив висновок експертизи № 68 у повному обсязі та вказав, що не можна стверджувати однозначно, що тілесне ушкодження у вигляд перелому правої кістки лицевого черепа уторилось саме приблизно о 09 год. ранку 09.11.2011 року, оскільки на момент огляду експертом згідно акту судово-медичної експертизи від 09.11.2011 року такого тілесного ушкодження у останнього виявлено не було, однак такої можливості експерти не виключають.

Однак при цьому орган досудового слідства не звернув уваги на висновок комісії судово-медичних експертів № 68 від 10.05.2012 року, не з'ясував причин не виявлення у ОСОБА_1 на момент судово-медичного дослідження тілесного ушкодження у вигляді перелому кісток лицевого черепа 09.11.2011 року. Хоча встановлення даних обставин підлягає доказуванню в кримінальному процесі та має важливе значення для встановлення об'єктивної істини у справі, причинно-наслідкового зв'язку між діями ОСОБА_2 та тілесними ушкодженнями виявленими у ОСОБА_1

Окрім того, в порушення вимог кримінально-процесуального закону органом досудового розслідування не проведено аналізу та оцінки показань підсудного ОСОБА_2, який при допиті на досудовому слідстві відстоював позицію щодо відсутності в нього наміру та умислу заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень та зазначав, що удар рукою в обличчя потерпілого був непрямий і рефлекторний, з метою захисту і не міг спричинити на його переконання тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості. Дані показання ОСОБА_2 слідством належним чином не перевірені, а тому пред'являючи останньому обвинувачення у вчиненні умисного злочину, на переконання суду не було встановлено обставину, що підлягає доказуванню та яка відноситься до суб'єктивної сторони складу злочину, зокрема стосується спрямованості умислу ОСОБА_2 Оскільки установлення мотиву і мети при вчиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження є обов'язковим.

З огляду на викладене, фактично органом досудового слідства не встановлено та в обвинуваченні не наведено обставини, що підлягають доказуванню у відповідності до п. 1, 2 ст. 64 КПК України.

Наведені обставини залишені поза увагою слідства, що призвело фактично до такої однобічності та неповноти досудового слідства, в результатів якої суд позбавлений можливості постановити справедливе та обґрунтоване рішення.

Так, слідством не перевірялись обставини отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, у зв'язку з чим достовірно не було встановлено дійсні фактичні обставини даної події, не перевірялась версія можливості отримання потерпілим виявленого у нього тілесного ушкодження о 15 год. 40 хв. 10.11.2011 року при інших обставинах ніж вказано в обвинуваченні, що входить до предмета доказування та необхідні для правильного вирішення справи, а саме: для правильного встановлення суб'єктивної та об'єктивної сторони. Правильне визначення цих обставин, їх всебічне, повне і об'єктивне дослідження дозволяють встановити істину у конкретній справі, що є однією з передумов досягнення завдань кримінального судочинства.

Тобто з огляду на наявні в матеріалах справи дані, суд приходить до висновку, що органом досудового слідства достовірно не встановлено час отримання ОСОБА_1 тілесного ушкодження середньої тяжкості, причинний зв'язок між діями ОСОБА_2 та отриманням ОСОБА_1 даних тілесних ушкоджень, тобто обставини, які свідчать, що злочинні наслідки відбулись внаслідок дій ОСОБА_2 Належним чином непроаналізовано показання свідків, інші дані, які були отримані за допомогою проведених експертиз щодо отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень у їх сукупності, що на думку суду призвело до порушення ст.22 КПК України та надання неправильної юридичної оцінки діям, як ОСОБА_2 так і ОСОБА_1 в ситуації, що склалась.

Отже, з урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, про необхідність повернення справи для проведення додаткового розслідування, оскільки при проведенні досудового слідства були допущені однобічність та неповнота досудового слідства та істотні порушення кримінально-процесуального закону, які перешкоджали суду повно і всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, оскільки в даному випадку не вичерпані всі можливості щодо одержання додаткових доказів, які б підтвердили чи спростували пред'явлене обвинувачення. Зокрема, органи досудового слідства не провели необхідні слідчі дії в такому обсязі, який потрібен для встановлення істини у справі. Перекладання цих дій на суд фактично будуть свідчити про покладення на суд обов'язку проведення досудового слідства, що є неприпустимим.

При проведенні додаткового розслідування, необхідно усунути недоліки та неповноту зазначені в описові частині даної постанови, шляхом проведення додаткових слідчих і оперативно-розшукових заходів, належним чином перевірити доводи підсудного, захисника, потерпілого, показання свідків. Провести оперативно-розшукові заходи та слідчі дії направлені на встановлення дійсного часу та обставин виникнення у потерпілого тілесного ушкодження у вигляді переломів кісток лицьового черепа (правих виличної та верхнє-щелепної кісток) - середнього ступеню тяжкості, провести відтворення обстановки та обставин полдії, за участю підсудного, потерпілого та свідків, і з урахуванням здобутих даних в подальшому призначити додаткову судово-медичну експертизу, з метою встановлення дійсного часу, механізму утворення у потерпілого тілесного ушкодження середньої тяжкості та на протязі якого часу, чи повинен, чи міг відчувати біль? Слід усунути суперечності в показаннях свідків з приводу конфліктної ситуації, що сталась, перевірити версію можливості отримання потерпілим тілесного ушкодження у вигляді переломів кісток лицьового черепа за інших обставин.

За результатами вказаних дій прийняти рішення щодо доведеності участі ОСОБА_2 у вчиненні злочину стосовно ОСОБА_1 належними та допустимими доказами у їх сукупності та за наявності для цього законних підстав, пред'явити ОСОБА_2 обґрунтовану підозру з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, давши правильну юридичну оцінку його діям, перевірити доводи, висунуті на його захист, склавши обвинувальний акт у відповідності до вимог КПК України.

Суд, враховуючи особу ОСОБА_2, те що він вперше притягується до кримінальної відповідальності має виключно позитивні характеристики, враховуючи його вік, соціальні зв'язки, стан здоров'я, його процесуальну поведінку, не вбачає підстав та необхідності для подальшого застосування до останнього запобіжного заходу, а тому вважає за необхідне скасувати раніше обраний запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання

На підставі викладеного, керуючись п.11 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України, ст. 281 КПК України ( в редакції 1960 року), суд

п о с т а н о в и в :

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України повернути прокурору Шевченківського району м.Києва для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання - скасувати.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва на протязі 7 діб після її постановлення через районний суд.

Суддя