ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2014 року Справа № 910/20959/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі
суддів :Борденюк Є.М. Грека Б.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" та Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.02.2014
у справі№ 910/20959/13
господарського судуміста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл"
доПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриклейерз"
провизнання недійсним підпункту договору 4.3.13.1 п. 4.3 ст.4.3 про внесення змін до кредитного договору № 23ВД від 31.05.2007р.
за участю представників від:
позивачів 1.не з'явилися, повідомлені належним чином 2.не з'явилися, повідомлені належним чином
відповідачів 1.Оніщук В.М. (довір. від 15.08.2013), 2. не з'явилися, повідомлені належним чином
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі" (Позивач1), Приватне акціонерне товариство "Сільпо Рітейл" (Позивач 2) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "БТБ Банк" (Відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриклейерз" (Відповідач 2) про визнання недійсним підпункту 4.3.13.1 пункту 4.3.13 статті 4.3 розділу 4 кредитного договору № 23ВД від 31.05.2007 в редакції договору про внесення змін № 11 від 30.11.2011 до кредитного договору № 23ВД від 31.05.2007, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бриклейерз" та Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк".
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.12.2013 у справі № 910/20959/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014, в позові відмовлено.
Судові рішення ґрунтуються на тому, що для визнання недійсними умов кредитного договору відсутні правові підстави і оспорювані умови кредитного договору не порушують прав позивачів.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі" та Приватне акціонерне товариство "Сільпо Рітейл" звернулися з касаційною скаргою, в якій просять Вищий господарський суд України скасувати рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів у справі № 910/20959/13 та прийняти нове рішення про задоволення позову.
В касаційній скарзі заявники посилаються на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків, викладених в судових рішеннях, обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, Позивачі посилаються на порушення статті 43 Господарського кодексу України, в якій закріплено принцип свободи здійснення підприємницької діяльності, частину 2 статті 91 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду, а відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 207 Господарського кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства і недійсною може бути визнано нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 30.11.2011 між Публічним акціонерним товариством "БТБ Банк" (Банк) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Бриклейерз" (Позичальник) 30. 11.2011 підписано договір № 11 про внесення змін до кредитного договору № 23ВД від 31.05.2007, за яким Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у розмірі 18 000 000 дол. США, а Позичальник зобов'язався повернути кредит не пізніше 29.05.2014 за узгодженим між сторонами графіком, починаючи з 31.01.2012.
В жовтні 2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі" і Приватне акціонерне товариство "Сільпо Рітейл" звернулися з позовом до Банку і Позичальника про визнання недійсним пункту 4.3.13.1 договору від 30.11.2011 про внесення змін до кредитного договору № 23ВД від 31.05.2007. Оспорюваний пункт у контексті із пунктом 4.3.13 має наступний зміст:
протягом дії цього договору без попереднього письмового погодження з Банком Позичальник зобов'язаний та зобов'язується забезпечити виконання АТ "Фоззі", АТ "Сільпо Рітейл", ТОВ "Фоззі Фуд" не надавати кредити та/або гарантії третім особам та/або не виступати поручителем (майновим поручителем) гарантом за зобов'язаннями третіх осіб в сумі, що перевищує еквівалент 1 000 000 дол. США на одну юридичну особу протягом календарного року.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
В статті 11 Цивільного кодексу України закріплені підстави виникнення цивільних прав і обов'язків та вказується, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, із договорів та інших правочинів.
Позивачі (Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі", Приватне акціонерне товариство "Сільпо Рітейл") не являються учасниками договору № 11 від 30.11.2011 про внесення змін до кредитного договору № 23ВД від 31.05.2007, не підписували цей договір, а тому для них із цього договору не можуть виникати права і обов'язки.
В статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України закріплені положення про те, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод.
За змістом статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Відповідно до пункту 4.3.13.1 договору № 11 від 30.11.2011 про внесення змін до кредитного договору № 23ВД від 31.05.2007 Позичальник (Товариство з обмеженою відповідальністю "Бриклейерз") має забезпечити виконання третіми особами ( АТ "Фоззі ", АТ "Сільпо Рітейл", ТОВ "Фоззі-Фуд", ТОВ "Лін Беккер") не надавати кредити та/або гарантії іншим особам, не виступати поручителем, майновим поручителем, гарантом за зобов'язаннями інших осіб в сумі, що перевищує еквівалент 1 000 000 дол. США.
Вказаний пункт договору для позивачів містить порушення статей 43, 44 Господарського кодексу України, в яких закріплено принципи свободи підприємницької діяльності. Зокрема, в частині 1 статті 43 Господарського кодексу України говориться про те, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов цього договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Включення певних зобов'язань в договір для Позивачів, які цей договір не укладали і не підписували, обмежують їх цивільну дієздатність.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано залишили без задоволення позовні вимоги Позивачів, а тому рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів у справі № 910/20959/13 підлягають скасуванню.
В статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України закріплені положення про те, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
З огляду на те, що судами попередніх інстанцій надано невірну правову оцінку оспорюваному пункту договору, укладеному між Відповідачами, колегія суддів вважає доцільним прийняти нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд справи в господарських судах, в тому числі в касаційній і апеляційній інстанціях, покладаються порівну на Відповідачів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" і Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014, рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 у справі № 910/20959/13 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" і Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" задовольнити.
Визнати недійсним пункт 4.3.13.1 договору № 11 від 30.11.2011 про внесення змін до кредитного договору № 23 ВД від 31.05.2007.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "БТБ Банк" (01004, м. Київ, бульв. Т.Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, 5 код ЄДРПОУ 25294089) 1 286,55 грн. судових витрат.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриклейерз" (02090, м. Київ, вул. Бутлерова, 1, код ЄДРПОУ 35012690) на користь Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, 5 код ЄДРПОУ 33870708) 1 286,55 грн. судових витрат.
Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови.
Головуючий - суддя Н.В. Капацин
Судді Є.М. Борденюк
Б.М. Грек