Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Ухвала
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС-03/411-06 Суддя –Подобайло З.Г.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя –Бабакова Л.М.
27 листопада 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Шутенко І.А., суддів Бабакової Л.М., Олійник В.Ф.
За участю секретаря судового засідання: Крупі О.В.
За участю представників сторін:
Прокурора –Зуєва І.В. –посвідчення № 249 від 08.06.2005р.
позивача –Чабановська О.В. –дов. б/н від 25.09.2006р.
відповідача –Білецька Т.Б. –дор. № 8933/10/10-025 від 02.10.2006р., Давидченко К.М. –дор. № 5698/10/10-026 від 07.07.2006р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційного суду заяви про апеляційне оскарження та апеляційні скарги (вх. 3984Х/2-4) відповідача, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, та (вх. 3985Х/2-4) прокуратури Харківської області на Постанову господарського суду Харківської області від 02.10.2006 року по справі № АС-03/411-06
за позовом ДП завод "Електроважмаш", м. Харків
до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові
за участю прокуратури Харківської області
про погашення податкового векселя
Встановила:
Постановою господарського суду Харківської області від 02.10.2006р. (суддя Подобайло З.Г.) позов було задоволено. Зобов’язано СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові здійснити погашення податкового векселя № 80350620358071, виданого 02.08.2006р. з терміном погашення 31.08.2006р. на суму 249112,32 грн. за рахунок суми бюджетного відшкодування по декларації за квітень 2006р. № 6774 від 22.05.2006р. Стягнено з держаного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судових витрат по сплаті держмита.
Відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, з Постановою господарського суду не згодний, подав заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в яких просить апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме на те, що відповідно п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 р. із змінами та доповненнями та п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року зі змінами та доповненнями строк подання декларації за серпень 2006 р. - 20.09.2006 р. Сума по векселю 31.08.2006 р. підприємством сплачена не була. Таким чином, вексель № 80350620358071, терміном погашення 31.08.2006 р. вважається не погашеним та потребує погашення грошовими коштами.
Прокуратура Харківської області з Постановою господарського суду також не згодна, подала заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в яких вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови порушив та невірно застосував норми матеріального права, а саме п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, висновки, викладені в постанові господарського суду Харківської області, не відповідають обставинам справи та просить апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції.
Позивач, ДП завод "Електроважмаш", у запереченні на апеляційні скарги просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційні скарги відповідача та прокуратури без задоволення. Вважає, що постанова по справі обґрунтована і прийнята з урахуванням матеріального та процесуального права, просить суд зобов'язати СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові здійснити погашення податкового векселя № 80350620358071, виданого 02.08.2006р. з терміном погашення 31.08.2006р. на суму 249112,32 грн. за рахунок суми бюджетного відшкодування по декларації за квітень 2006р. № 6774 від 22.05.2006р. Вважає дії відповідача щодо відмови у проведенні погашення податкового векселя № 80350620358071 від 02.08.06р. за рахунок суми бюджетного відшкодування неправомірними, оскільки чинним законодавством України, враховуючи Закон України „Про державну податкову службу”, Закон України „Про податок на додану вартість”, Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не передбачено права органу державної податкової служби вирішувати за платника податків порядок погашення податкового векселя. Будь-які прояви податкової дискримінації суперечать ст.ст.1, 3 Закону України „Про систему оподаткування” №1251-12 від 25.06.91р., ст.7.5.1 ст.7 Закону №168/97.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників позивача, відповідача та прокурора, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційні скарги відповідача та прокуратури не підлягають задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у серпні 2006 року на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України було оформлено податковий вексель № 80350620358071 на суму 249112,32 грн., дата видачі 02.08.2006р., термін погашення векселя 31.08.2006р.
28 серпня 2006 року позивач звернувся до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові з заявою, в якій просив погасити податковий вексель за №80350620358071 від 02.08.2006р. на суму 249112,32 грн. за рахунок суми бюджетного відшкодування, заявленої в декларації за квітень 2006р.
Однак, відповідач листом від 31.08.2006р. за №7832/10/40-025 відмовив позивачу у погашенні податкового векселя за рахунок суми бюджетного відшкодування та витребував його погашення грошовими коштами, 06.09.2006р. відповідач направив директору Харківської філії АТ "ВаБанк" вимогу про виконання зобов’язання щодо сплати податкового векселю №80350620358071, виданого 02.08.2006р. з терміном погашення 31.08.2006р. на суму 249112,32 грн.
Згідно матеріалів справи, у декларації за квітень 2006 року позивачем була задекларована сума бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 570473,0 грн., яка довідкою (а. с. 23-81) про результати позапланової виїзної перевірки заводу з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за квітень 2006 року від 21.07.2006р. №1248/40-018/00213121 підтверджена у повному обсязі.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної податкової служби, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачає право платника податків самостійно визначити порядок погашення податкового векселя та визначає умови такого погашення.
Пунктом. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість” (далі Закон) передбачено право платників податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.
Вказаною нормою передбачено, що платник податку може за самостійним рішенням погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю.
Позивачем було дотримано всіх умов для погашення податкового векселя №80350620358071, виданого 02.08.2006р. з терміном погашення 31.08.2006р. на суму 249112,32 грн. за рахунок сум бюджетного відшкодування по декларації за квітень 2006 року №6774 від 22.05.2006р.:
- станом на 02.08.2006р. - дату поставки податкового векселя органу митного
контролю, позивач має невідшкодовану суму бюджетного відшкодування, яка більша ніж сума зобов'язання по податковому векселю (336033,00 грн.) та підтверджена органом державної податкової служби довідкою від 21.07.2006р. №1248/40-018/00213121;
- 28.08.2006р. - в проміжок часу між датою видачі та датою погашення податкового векселя, позивач подав заяву про залік суми бюджетного відшкодування в рахунок погашення податкового векселя;
- станом на 28.08.06р. сума бюджетного відшкодування за січень 2006 року в
розмірі 336033,00 грн. не є предметом кримінальної справи, судового чи апеляційного розгляду.
Також, посилання відповідача на Методичні рекомендації "Щодо порядку адміністрування видачі та погашення податкових векселів", доведених листом ДПА України № 25595/7/16-1517 від 22.12.2005р., є необґрунтованими, оскільки дане питання регулюється Законом України "Про ПДВ".
Оскільки ні Законом України „Про податок на додану вартість”, який регулює порядок оподаткування ПДВ, ні жодним іншим актом з питань оподаткування, ні Законом України „Про державну податкову службу”, яким визначені права органів податкової служби та їх посадових осіб не передбачено права органу державної податкової служби самотужки вирішувати за платника податків порядок погашення податкового векселя, суд першої інстанції обґрунтовано вважає, що відмова відповідача у проведенні погашення податкового векселя №80350620358071 від 02.08.2006р. за рахунок суми бюджетного відшкодування є неправомірною.
Таким чином, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що рішення позивача як платника податку на додану вартість податку погасити вексель № 80350620358071, виданий 02.08.2006р. з терміном погашення 31.08.2006р. на суму 249112,32 грн. шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом за декларацією за квітень 2006 р., відповідає п. 11.5 ст. 11 Закону, а відмова відповідача у погашенні податкового векселя за рахунок суми бюджетного відшкодування та вимога погашення векселя грошовими коштами, є незаконною.
Враховуючи викладене, доводи апеляційних скарг не знайшли підтвердження в матеріалах справи.
Постанова суду обґрунтована, відповідає матеріалам справи та діючому законодавству, а тому підстав для скасування немає.
Керуючись ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокуратури Харківської області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 02.10.2006р. по справі № АС-03/411-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Шутенко І.А.
Судді Бабакова Л.М.
Олійник В.Ф.