Україна
Харківський апеляційний господарський суд
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Адміністративна Головуючий по 1-й інстанції
справа №АС-10/313-06 суддя – Моїсеєнко В.М.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя –Олійник В.Ф.
21 листопада 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Олійника В.Ф., суддів Кравець Т.В., Твердохліба А.Ф.
при секретарі –Крупі О.В.
за участю представників:
позивача – не з’явився
відповідача –Климовець С.М., Кужельна Н.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Казенного підприємства Шосткинський казенний завод “Зірка”, м. Шостка Сумської області (вх.№3936С/2-5)
на постанову господарського суду Сумської області від 25 вересня 2006 року по адміністративній справі № АС 10/313-06
за позовом Казенного підприємства Шосткинський казенний завод “Зірка”, м. Шостка Сумської області
до Шосткінської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області
про скасування податкових повідомлень-рішень., -
в с т а н о в и л а :
У травні 2006 року Казенне підприємство Шосткинський казенний завод “Зірка”, м. Шостка Сумської області (далі Шосткинський казенний завод “Зірка”) звернувся в суд з позовом до Шосткінської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області (далі Шосткінська МДПІ) в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 19.05.2006 року №000058233/0 в частині визначення відповідачем суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 66524 грн. - основного платежу, 13304 грн. 80 коп. - штрафних (фінансових) санкцій, а також скасувати повністю податкове повідомлення - рішення відповідача від 19.05.2006 року №000057233/0, як такі, що винесені з порушенням вимог податкового законодавства.
Постановою господарського суду Сумської області від 25 серпня 2006 року по адміністративній справі №АС-10/313-06 в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
В апеляційній скарзі Шосткинського казенного заводу “Зірка” ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової ухвали про задоволення позову з посиланням на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував суттєві обставини справи, дав невірну оцінку зібраним доказам, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого судом постановлено незаконну та необґрунтовану постанову.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.195 КАС України, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Як видно із матеріалів справи судом першої інстанції визнано встановленим, що за результатами виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 31.12.2005 року, посадовими особами відповідача було складено акт № 575/23-3/14315351 від 12.05.2006 р.
Згідно висновків акту встановлено, що позивач порушив вимоги п.6.1. ст.6 , п.8.7.1 п.8.7 ст.8, п.22.2 ст.22, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283-97 ВР (надалі-Закон № 283-97), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2005 рік на суму 93200 грн., в тому числі за перший квартал - 11255 грн., за третій квартал - 15421 грн., за четвертий квартал - 66524 грн., а також ст.65 Закону України «Про державний бюджет України», в результаті чого занижено частину прибутку (доходу), що сплачується до Державного бюджету за результатами фінансово - господарської діяльності позивача в січні - лютому 2005 року в сумі 264000 грн.
Свої вимоги про скасування повідомлення - рішення № 000058233/0 від 19.05.2006 року в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 66524 грн. і штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 13304 грн. 80 коп., позивач обґрунтовував тим, що в четвертому кварталі 2005 року він сплатив 233056 грн. витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2 та правомірно включив їх до складу валових витрат, а тому вважає, що ці його дії не підпадають під вимоги п.п.5.2.1, 5.6.1, 5.7.1 ст.5 Закону № 283-97.
Статтею 14 Закону України «Про систему оподаткування»передбачено, що до загальнодержавних податків і зборів належить збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, порядок справляння та використання цього збору визначений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»,
В постанові суду першої інстанції зазначено, що позивач, відносячи суми витрат на виплату і доставку пенсій до валових витрат посилався на вимоги п.п.5.2.5 п.5.2. ст.5 Закону № 283-97, але, на думку місцевого суду, зазначені вимоги можна використовувати лише у тому разі, якщо цими сумами є суми внесених, нарахованих податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування».
З цих підстав суд першої інстанції прийшов до висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій не відносяться до складу валових витрат, а тому вимоги позивача про скасування податкового повідомлення - рішення № 000058233/0 від 19.05.2006 року в частині визначення відповідачем суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 66524 грн. - основного платежу, 13304 грн. 80 коп. - штрафних (фінансових) санкцій залишив без задоволення.
Проте з даним висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів з наступних підстав.
Так відповідно до п.п. 5.2.5 п. 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. N 283/97-ВР(зі змінами та доповненнями) до складу валових витрат платника податку включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.
Згідно із ч.17 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.91 р. N 1251-XII (зі змінами та доповненнями) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування входить до переліку загальнодержавних податків і зборів, що справляються на території України.
Порядок справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлено Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97р. N400/97-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі Закон №400).
Статтею 2 Закону №400 серед інших об'єктів для нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 (пенсії за віком на пільгових умовах) Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Тобто, сума коштів, що сплачується підприємством до Пенсійного фонду України на покриття фактичних витрат органів Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах працівникам підприємства, які були зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці (за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників), є збором на обов'язкове державне пенсійне страхування, який визначено Законом України "Про систему оподаткування" , оскільки для цього збору Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено перелік платників збору (стаття 1), об'єкт оподаткування (стаття 2), ставка збору (стаття 4). Крім того інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України встановлено податковий період, строки та порядок сплати цього збору.
Також Прикінцевими положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. N1058-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, передбачено, що порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом, зберігається до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди.
Виходячи із вищенаведених норм Законів, колегія суддів приходить до висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахований на фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам підприємства, які були зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці (за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників) до досягнення працівниками пенсійного віку, є загальнообов'язковим збором, що визначений Законом України "Про систему оподаткування", який включається до складу валових витрат платника податку відповідно до підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
З цих підстав колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови суду першої інстанції в цій частині.
Позивач також вважає вимоги Шосткінської МДПІ про нарахування дивідендів протиправними, зазначає, що частина прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України наростаючими підсумками щоквартальної фінансово - господарської діяльності у 2005 році, посилаючись на п.2 ст.65 Закону України «Про Державний бюджет України»на 2005 року.
Відповідач в своїх запереченнях проти позову в цій частині посилається на п.2 Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово - господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово - господарської діяльності у 2005 році, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2005 року №50, в якому зазначено, що відрахування частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році (крім частини прибутку (доходу), сплаченого відповідно до ст. 72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»та за результатами фінансово-господарської діяльності у січні-лютому 2005р. здійснюється державними, в тому числі казенними, підприємствами та їх об'єднаннями і дочірніми підприємствами, акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніми підприємствами у розмірі 15 відсотків чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положенням Г (стандартами) бухгалтерського обліку.
Починаючи з березня 2005 року платник податку відповідно до п.З вищезазначеного положення, здійснює розрахунок розміру державної частини (акцій, паїв) у його статутному фонді і залежно від того, до якого виду підприємства відноситься зазначений платник податку, здійснює відрахування у розмірі 50% чистого прибутку (доходу), тобто відрахування частини прибутку (доходу) за результатами фінансово - господарської діяльності у першому кварталі 2005 року здійснюється окремо за січень -лютий 2005 року та за березень 2005 року у зв'язку з різними нормативами відрахувань. У зв’язку з наведеним, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимоги позивача про скасування податкового повідомлення - рішення відповідача від 19.05.2006 року №, 000057233/0 є безпідставними, тому відмовляє в їх задоволенні.
В цій частині колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки до таких висновків господарський суд першої інстанції прийшов при повному та всебічному з’ясуванні обставин справи та дослідженні доказів на їх підтвердження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ст.198, 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів апеляційного господарського суду одностайно,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Казенного підприємства Шосткинський казенний завод “Зірка”, м. Шостка Сумської області задовольнити частково.
Постанову господарського суду Сумської області від 25 вересня 2006 року по адміністративній справі №АС-10/313-06 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним повідомлення-рішення від 19.05.2006 року №000058233/0 про нарахування суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 66524 грн. - основного платежу, 13304 грн. 80 коп. - штрафних (фінансових) санкцій - скасувати та в цій частині прийняти нову ухвалу про задоволення позову.
Позов Казенного підприємства Шосткинський казенний завод “Зірка”, м. Шостка Сумської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19.05.2006 року №000058233/0 в частині нарахування суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 66524 грн. - основного платежу, 13304 грн. 80 коп. - штрафних (фінансових) санкцій - задовольнити.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 19.05.2006 року №000058233/0 в частині нарахування суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 66524 грн. - основного платежу, 13304 грн. 80 коп. - штрафних (фінансових) санкцій.
В іншій частині постанову господарського суду Сумської області від 25 вересня 2006 року по адміністративній справі №АС-10/313-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Адміністративну справу №АС-10/313-06 повернути до господарського суду Сумської області.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Судді В. Олійник
Т.В. Кравець
А.Ф. Твердохліб