У К Р А Ї Н А
Харківський апеляційний господарський суд
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
адміністративна
справа № АС-27/665-06 Головуючий по 1-й інстанції
суддя Мамалуй О.О.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя Гончар Т.В.
20 листопада 2006 року м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:головуючого судді Погребняка В.Я., судді Гончар Т.В., судді Істоміної О.А.
при секретарі Андросовій О.В.
за участю представників:
позивача – Краснікова П.І. (дов. б/н від 21.11.05 р.)
відповідача – не явився
розглянувши апеляційну скаргу (вх.3872Х/2) Красноградської МДПІ Харківської області на постанову господарського суду Харківської області від 04.10.2006 року по справі № АС-27/665-06
за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Рояківка», с. Рояківка Кегичівського району Харківської області
до Красноградської МДПІ Харківської області, м. Красноград Харківської області
про визнання нечинним рішення
встановила:
У вересні 2006р. позивач звернувся до господарського суду з позовом до Красноградської МДПІ Харківської обл. про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 09.11.2004 р. № 0000692310/0 щодо застосування штрафної санкції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі –Закон), посилаючись на те, що ухвалення такого рішення є безпідставним.
Постановою господарського суду Харківської області від 04.10.2006 року позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000692310/0 від 09.11.2004 р. та вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд мотивував своє рішення законністю та обгрунтованістю позовних вимог.
Відповідач, Красноградська МДПІ Харківської області (даді –Інспекція) не погоджуючись із постановою суду першої інстанції в апеляційній скарзі порушує питання про скасування постанови господарського суду Харківської області від 04.10.2006 р. та прийняття нової, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Позивач, Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Рояківка»в запереченнях на апеляційну скаргу зазначає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення складено з порушенням норм діючого законодавства України, у зв'язку з чим вважає оскаржувану постанову господарського суду Харківської області від 04.10.2006 р. законною та обгрунтованою та просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 1-ї інстанції відповідачем в період з 25.10.04 р. по 09.11.04 р. була проведена планова документальна перевірка фінансово - господарської діяльності підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2003 р. по 01.07.2004 р., за результатами якої був складений акт про її результати від 09.11.2004 р. №774/23-31440805. Актом перевірки встановлено, що позивач, надаючи населенню послуги з прання, хімчистки та перукарські послуги в орендованому приміщенні по вул. Калініна, 1 с.м.т. Кегичівка, здійснював розрахунки за надані послуги через матеріально - відповідальну особу, згідно накопичувальних відомостей в розрізі наданих послуг, про що зазначено в акті перевірки. При цьому відповідач посилається на той факт, що грошові кошти за надані послуги оприбутковувались в касу підприємства за результатами роботи за місяць, згідно прибуткових касових ордерів. В порушення ст. 9 п. 1 та ст. 3 п. 1 Закону при розрахунках із споживачами реєстратор розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовувались
На підставі вказаного акту відповідачем ухвалено податкове повідомлення- рішення № 0000692310/0 від 09.11.2004 р., яким позивачу визначено штрафну санкцію у розмірі 44674,00 грн. за порушення Закону, керуючись п. 1 ст. 17 Закону.
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції виходив з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.Позивачем надавалися послуги прання, перукарні, хімчистки. На всі вказані види послуг позивачем оформлялися прибуткові касові ордера і виручка надходила до каси підприємства, а споживачам видавались квитанції у встановленому порядку (проти чого відповідач не заперечує).
При цьому суд першої інстанції враховував, що Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а статті 17-29 передбачають відповідну відповідальність, порядок притягнення до такої відповідальності за порушення саме норм вказаного закону.
Навпаки Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон України №2181) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Податкове повідомлення, згідно ст. 1 Закону України № 2181 - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом; податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
За таких обставин, господарський суд Харківської області дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначивши наступне.
Дійсно за порушення вимог Закону, що регулюється розділом 5 цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються відповідні фінансові санкції.
Аналогічну норму містить пункт 7 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", згідно якої органи державної податкової служби мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом.
Тобто, встановивши порушення, податкові органи повинні прийняти рішення про застосування санкцій, у порядку та розмірах, встановлених законом.
Оспорюване податкове повідомлення-рішення Красноградської МДПІ, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій у розмірі 44674,00 грн. за порушення норм застосування реєстраторів розрахункових операцій, прийняте на підставі приписів п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України № 2181.
Відповідно до п.1.9 ст. 1 цього Закону податкове повідомлення є письмовим повідомленням контролюючих та податкових органів про обов’язок платника податків сплатити суму податкового зобов’язання та погасити суму податкового боргу. Саме цим Законом і запроваджено поняття податкового повідомлення як письмового повідомлення контролюючого органу. Отже, ця форма акту ненормативного характеру може застосовуватись лише щодо обов’язків по сплаті податків і зборів (обов’язкових платежів). А визначена Законом України № 2181 процедура погашення розповсюджується на зобов’язання саме з податків і зборів (обов’язкових платежів) та у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Поряд з цим штраф, накладений відповідачем на позивача, не визначений як податок або збір (обов’язковий платіж), а тому не відноситься до категорії податкового зобов’язання або податкового боргу.
З огляду на систему законодавства України вищу юридичну силу має Конституція України та Закони України, на підставі та на виконання яких уповноваженими державою органами приймаються підзаконні нормативні акти, які більш детально регулюють визначені в Законі правовідносини і також мають юридичну силу в регулюванні питання, для якого їх прийнято.
Як вже зазначалося вище, згідно преамбули Закону України № 2181 цей Закон є спеціальним з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) та зокрема, порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків через порушення ними правил оподаткування. Тобто, вказаний Закон розповсюджується на штрафні санкції, які стягуються з платника податку через порушенняним ним правил оподаткування згідно закону.
Разом з тим, як зазначено в преамбулі Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" він визначає правові засади застосування реєстраторів рахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Отже цей Закон не є законом про оподаткування.
Таким чином Закон України №2181 не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення порядку застосуваня реєстраторів розрахункових операцій. А застосування норм зазначеного Закону стосовно інших нарахувань є розширенням наданих Законом прав та суперечить вимогам ч. 2 ст.19 Конституції України.
Крім того у відповідності зі ст.15 Закону за порушення вимог цього Закону за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до порушників застосовуються фінансові санкції згідно ст. 17 Закону. Порядок і строки застосування та сплати фінансових санкцій, передбачених статтями 17-24 Закону, встановлено в ст. 25 цього Закону ( в редакції на момент винесення спірного податкового повідомлення –рішення), однак дію цієї статті зупинено на 2004 р.відповідно до ст.80 ЗУ “Про Державний бюджет на 2004 р.”
Виходячи зі змісту вищенаведених норм, колегія суддів дійшла висновку про відсутість у органів державної податкової служби правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень за процедурою, встановленою Законом України №2181 стосовно порушень вимог Закону.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що господарський суд Харківської області правомірно задовольнив позовні вимоги шляхом визнання нечинним оспорюваного повідомлення-рішення. Тому подана до апеляційного господарського суду апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Харківської області від 04.10.2006 року по справі № АС-27/665-06 підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, п.1 ст. 198, 200, 206, 209, 211, 212, 254, КАС України, колегія суддів апеляційного суду, одностайно, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 04.10.2006 року по справі № АС-27/665-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану увалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Головуючий суддя В.Я.Погребняк
Суддя Т.В. Гончар
Суддя О.А.Істоміна