Справа № 363/1685/13-ц Головуючий у І інстанції Рудюк О.Д.

Провадження № 22-ц/780/1886/14 Доповідач у 2 інстанції Голуб

Категорія 18 23.04.2014

УХВАЛА

Іменем України

23 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Голуб С.А.

суддів Приходько К.П., Таргоній Д.О.

при секретарі Черепинець А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 27 вересня 2009 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства « Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки ,-

встановила:

У травні 2013 року позивач пред»явив в суді названий позов посилаючись на те, що між ним та відповідачем був укладений кредитний договір № 014/4038/85/48524 від 06.11.2006 року, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 44 400 доларів США з кінцевим строком погашення до 06.11.2026 року із сплатою 15,25% річних за користування кредитними коштами. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язаний погасити заборгованість на умовах договору та відповідно до графіку погашення.

06.11.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за № 16663, яким забезпечується вимоги позивача, що витікають з умов кредитного договору та додаткових угод до нього, що можуть бути укладенні в подальшому. Предметом іпотеки є земельна ділянка, що розташована на території Новосілківської сільської ради, АДРЕСА_1. Загальна площа земельної ділянки складає 0,1966га, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських споруд.

Зобов'язання по кредитному договору відповідачем не виконується. Через невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем по кредитному договору № 014/4038/85/48524 від 06.11.2006 року, загальний розмір заборгованості станом на 10.01.2013 року становить 40 915,24 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 327 035,51грн. з яких: заборгованість по кредиту - 37 441,62 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 299 270,89грн.; заборгованість по сплаті відсотків - 2 426,65 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 19 396,21 гривень; пеня за прострочення погашення кредиту та відсотків - 1 046,97 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 8 368,43 гривень.

Позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження та задовольнити за рахунок предмету іпотеки майнові вимоги позивача за кредитним договором № 014/4038/85/48524 від 06.11.2006 року.

Заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 27 вересня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема звертає увагу апеляційного суду на те, що він не був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання.

Крім того, відповідач не погоджується із розрахунками заборгованості, які були надані позивачем. Вважає, що вказаний розрахунок базується на власних припущеннях позивача і не підтверджений первинними документами у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухглатерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також відповідач наголошує на тому, що кредитний договір не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів».

У зв»язку із наведеним, відповідач просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову .

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.11.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 014/4038/85/48524, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 44 400 доларів США з кінцевим строком погашення до 06.11.2026 року із сплатою 15,25% річних за користування кредитними коштами. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язаний погасити заборгованість на умовах договору та відповідно до графіку погашення (п.п. 1.1., 1.2., 1.4. кредитного договору).

В забезпечення виконання відповідачем кредитного договору міє сторонами 06.11.2006 року укладений договір іпотеки . Предметом іпотеки є земельна ділянка, що розташована в АДРЕСА_1. Загальна площа земельної ділянки складає 0,1966га, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських споруд (п.п. 1.1., 1.2. договору іпотеки).

15.02.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 014/4038/85/48524 від 06.11.2006 року, відповідно до умов цієї угоди сторони погодили зменшити процентну ставку до 13,25% річних.

21.04.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору № 014/4038/85/48524 від 06.11.2006 року, у відповідності до умов цієї угоди сторони погодили тимчасово на період з 15.05.2011 року по 14.05.2012 року зменшити розмір щомісячного платежу позичальника за кредитним договором до розміру, визначеного в графіку погашення кредиту та інших платежів, що є додатком до додаткової угоди.

20.06.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору № 014/4038/85/48524 від 06.11.2006 року, відповідно до умов цієї угоди сторони погодили тимчасово на період з 15.07.2012 року по 14.07.2013 року зменшити розмір щомісячного платежу позичальника за кредитним договором до розміру, визначеного в графіку погашення кредиту та інших платежів, що є додатком до додаткової угоди.

Через невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем по договору № 014/4038/85/48524 від 06.11.2006 року, загальний розмір заборгованості станом на 10.01.2013 року становить 40 915,24 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 327 035,51грн. з яких: заборгованість по кредиту - 37 441,62 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 299 270,89грн.; заборгованість по сплаті відсотків - 2 426,65 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 19 396,21гривень; пеня за прострочення погашення кредиту та відсотків - 1 046,97 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 8 368,43 гривень.

Позивачем 17.12.2012 року було надіслано на адресу відповідача (іпотекодавця) вимогу про дострокове погашення кредитної заборгованості протягом не більше ніж 30 календарних днів, в разі незадоволення якої повідомив про звернення стягнення на предмет іпотеки. Як вбачається з копії рекомендоване повідомлення отримане відповідачем 20.12.2012 року, особисто.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходв з того, що в судовому засіданні доведено як наявність договору між сторонами, так і факт невиконання цього договору з боку відповідача, а тому суд прийшов до висновку про можливість захисту ітересів позивача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до умов договору іпотеки.

Судова колегія у повному обсязі погоджується із такими висновками суду, оскільки вони зроблені з додержанням норм матеріального права.

Так, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, і дав їм належну правову оцінку, застосувавши норми матеріального права, які регулюють виниклі правовідноснини, а саме статті 590,1050 ЦК України та норми Закону України «Про іпотеку», які регулюють порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідач в своїй апеляційній скарзі не спростував висновків суду.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що розрахунки заборгованості за кредитним договором зроблені неправильно є голослівними і не підтверджені належними і допустимими доказами. Представник відповідача у судовому засіданні не зміг вказати в чому полягає неправильність розрахунків, не просив призначити відповідну експертизу.

Доводи апеляційної скарги також зводяться до того, що кредитний договір не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів». Однак ці доводи також не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки відповідачем кредитний договір не оскаржувався і є дійсним.

Щодо доводів апеляційної скарги про неповідомлення відповідача про день, час та місце судового засідання, судова колегія погоджується із такими доводами , оскільки в матеріалах справи наявні судові відправлення на адресу відповідача із відмітками відділу поштового зв»язку про невручення йому вказаних відправлень і повернення їх до суду за закінченням терміну зберігання.

Разом із тим, вказані обставини не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки статтею 309 ЦПК України , яка встановлює підстави для скасування рішення суду, такої підстави не передбачено. Судова колегія в межах своїх повноважень перевірила усі доводи відповідача і прийшла до висновку, що доводи позовної заяви щодо невиконанням відповідачем умов кредитного договору і виникнення у зв»язку із цим заборгованості у сумі 40915,24 долари США відповідач не спростував.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростували висновків суду, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303,307, 308 ЦПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 27 вересня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: Голуб С.А.

Таргоній Д.О.

Приходько К.П.