АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц/791/1369/14 Головуючий в суді 1 інстанції: Іванищук А.А.
Категорія: 1 Доповідач: Склярська І.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2014 року квітня місяця 24 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :
Головуючого: Склярської І.В.
Суддів: Цуканової І.В
Вейтас І.В.
При секретарі: Благовещенській О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Дніпро» та ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 18 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Дніпро» про повернення безпідставно набутих коштів та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Дніпро» до ОСОБА_3 про витребування доходів від незаконного володіння майном, -
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаною заявою, посилаючись на те, що 11.05.2007 року між ним та ТОВ «Видавництво Дніпро» був укладений та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, відповідно до якого позивач придбав у відповідача в особі його директора за 60 000 грн. 49/50 частки нежилих будівель, які розташовані в АДРЕСА_1. Вказані грошові кошти були перераховані на банківський ранок відповідача.
За обвинувальним вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 16.06.2009 року встановлено, що директор ТОВ «Видавництво Дніпро» ОСОБА_4 при укладенні договору купівлі-продажу належних товариству частин нежитлових приміщень підробив підпис іншого співвласника ТОВ «Видавництво Дніпро».
В подальшому на підставі судових рішень, відповідач витребував у позивача зазначене нерухоме майно і повернувши у свою власність 49/50 частки нежилих будівель достовірно знаючи про відсутність юридичного факту для набуття і утримання в себе належних позивачу грошових коштів, не зважаючи на неодноразові вимоги про їх повернення, продовжує безпідставно їх утримувати, просив:
· зобов'язати ТОВ «Видавництво Дніпро» повернути ОСОБА_3 безпідставно набуті ним належні позивачу грошові кошти, стягнувши з відповідача на його користь 60 000 грн., а також стягнути з відповідача на його користь проценти за безпідставне одержання та збереження належних позивачу грошових коштів в сумі 14 950 грн. Всього з ТОВ «Видавництво Дніпро» на користь позивача стягнути 74 950 грн., а також судові витрати.
27.11.2013 року ТОВ «Видавництво Дніпро» звернулось до суду з зустрічним позовом, посилаючись на те, що за ТОВ «Видавництво Дніпро» зареєстровано право власності на 49/50 частин нежилих будівель по просп. Миру, 109 в м. Генічеську Херсонської області. 11.05.2007 року ОСОБА_4 будучи посадовою особою ТОВ «Видавництво Дніпро» уклав з ОСОБА_3 договір купівлі продажу 49/50 частки вищезазначеного нерухомого майна.
16.06.2009 року вироком Генічеського районного суду Херсонської області ОСОБА_4 визнано винним у перевищенні службових повноважень та службовому підробленні.
За наслідками розгляду позову товариства про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності, у процесі виконання виконавчого провадження у ОСОБА_3 витребувано 49/50 частин нерухомого майна.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 внаслідок незаконного володіння майном ТОВ «Видавництво Дніпро» за період з листопада 2009 року по березень 2011 року, внаслідок укладення договорів оренди майна, отримав доходи в сумі 162353,29 грн., після уточнення позовних вимог просив:
· стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Видавництво Дніпро» доходи отримані від незаконного володіння майном у розмірі - 182373 грн. 29 коп. та понесені судові витрати у розмірі 1823 грн. 73 коп.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Херсона від 18 березня 2014 року в задоволені первісного позову відмовлено. Зустрічний позов також залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ТОВ «Видавництво Дніпро» посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині відмови в задоволені зустрічного позову скасувати та ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити зустрічний позов в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині відмови в задоволені первісного позову скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким первісний позов задовольнити в повному обсязі.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3, представник ТОВ «Видавництво Дніпро» доводи скарги не визнав, рішення суду в частині відмови з задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 вважає законним та обґрунтованим.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу товариства не надходили. В судовому засіданні представник ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги товариства не визнав, рішення суду в частині відмови з задоволенні позовних вимог товариства вважає законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга ТОВ «Видавництво Дніпро» підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовів, суд, з урахуванням вимог ч. 4 ст.267 ЦК України, виходив з того, що позивачем по первісному позову та позивачем по зустрічному позову пропущені строки позовної давності про застосування якої сторони у справі зробили заяви відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України.
Проте, до такого висновку при вирішенні зустрічного позову, суд прийшов допустивши порушення норм матеріального та процесуального права.
Так, з матеріалів справи вбачається і судом встановлено, що на підставі рішення Господарського суду Херсонської області від 16.10.2006 року ТОВ «Видавництво Дніпро» належить на праві власності 49/50 частки нежилих будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.58).
За договором купівлі-продажу від 11.05.2007 року вказана частка була продана товариством ОСОБА_3 з перевищенням службових повноважень ОСОБА_4 щодо розпорядження майном, який укладав договір від імені товариства, що встановлено вироком Генічеського районного суду Херсонської області (а.с.6, 29 )
На підставі рішення апеляційного суду Херсонської області від 20.09.2010 року спірне майно було витребувано у ОСОБА_3 (а.с.76-78,87).
Згідно ч.2 ст.390 ЦК України, власник майна має право вимагати від добросовісного набувача передання усіх доходів від майна, які він одержав або міг одержати з моменту, коли дізнався чи міг дізнатися про незаконність володіння ним, або з моменту, коли йому було вручено повістку до суду у справі за позовом власника про витребування майна.
Здача ОСОБА_3 в оренду нежитлових приміщень, власником яких є товариство та отримання розміру орендної плати, його представником не заперечується. Разом з тим, зазначена товариством сума доходів, ним не визнана.
Товариством доведено отримання орендної плати ОСОБА_3 за укладеними договорами оренди з СПД ОСОБА_1 (а.с.89,107,205), ОСОБА_5 (а.с.92,210), ПП ОСОБА_2 (а.с.95,97,206), ПП ОСОБА_6 (а.с.99,212), ПП ОСОБА_7 (а.с.104,208), ПАТ «Приватбанк» (а.с.110,211).
Враховуючи наявність договорів оренди, за якими орендна плата сплачується щомісячно, та виходячи з часу звернення товариства до суду (27.11.2013року), колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції передчасно відмовив у стягнені тієї суми доходів, яка отримана ОСОБА_3, як щомісячні платежі, в межах строку позовної давності.
З урахуванням наданих товариством договорів оренди та довідок орендарів про сплату суму орендної плати, розмір якої відповідає договірним умовам, в межах строку позовної давності витребуванню підлягають доходи від майна, отримані за період з грудня 2010 року по березень 2011року в сумі 24 295 грн.
Оскільки товариством не доведено наявність договірних орендних відносин з ФОП ОСОБА_8, ПП ОСОБА_9, Генічеською районною парторганізацією «Батьківщина» та сплата ними орендної плати за відсутності договорів не підтверджена платіжними документами, підстави для витребування доходів від майна, отриманих в межах строку позовної давності: за період з грудня 2010 року по березень 2011року в загальній сумі 3 283 грн. (а.с.209,207,213), відсутні.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги товариства про наявність підстав для витребування доходів від незаконного володіння майном, колегія суддів вважає обґрунтованими лише в межах строку позовної давності та з урахуванням доведеності отриманих сум доходів.
Перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).
Висновок суду про відмову в отриманні доходів від незаконного володіння майном поза межами строку позовної давності колегія суддів вважає таким, що ґрунтується на нормах матеріального та процесуального закону, в зв'язку з чим доводи апеляційної скарги про наявність підстав для витребування доходів від незаконного володіння майном поза межами строку позовної давності є необґрунтованими.
Враховуючи обставини, встановлені вироком суду (а.с.29), розгляд питання про визнання недійсним договору купівлі-продажу, за яким ОСОБА_3 набував право власності (а.с.174-175), звернення товариства з позовом про витребування майна у жовтні 2009 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутих товариством 60000 грн., які були сплачені за договором купівлі-продажу від 11.05.2007 року та відсотків в сумі 14 950 грн. у зв'язку зі пропуском строку позовної давності.
Також питання недійсності договору купівлі-продажу від 11.05.2007 року спірного нерухомого майна було предметом судового розгляду з липня 2007 року ( а.с. 174-175).
Крім того, з урахуванням ухвали апеляційного суду Херсонської області від 06.02.2008 року, яка в наступному була скасована ухвалою Верховного Суду України від 25.03.2009 року (а.с.174-175), товариство перерахувало поштовим переказом ОСОБА_3 60 000 грн. від 29.02.2008 року (а.с.273), які останній відмовився отримувати, що представником позивача не заперечується.
Таким чином, колегія суддів вважає висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 у зв'язку зі пропуском строку позовної давності таким, що ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права.
За викладених обставин, з урахуванням ч.1 ст.261 ЦК України, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що необхідність захисту на повернення йому коштів виникла тільки після рішення суду апеляційної інстанції про витребування майна.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду про відмову в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю « Видавництво Дніпро» за пропуском строку позовної давності не відповідає встановленим обставинам справи і суперечить нормам цивільного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а тому ухвалене судом рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог товариства частково та відмові в іншій частині позову. В іншій частині рішення суду, як таке що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підлягає залишенню без змін.
На підставі ч.2 ст. 390 ЦК України, ст.303, п.2, ч.2 ст.307, , п.3,4 ч.1 ст.309, ст.316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Дніпро» задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду від 18.03.2014 року в частині відмови в задоволені зустрічного позову ТОВ «Видавництво Дніпро» до ОСОБА_3 про витребування доходів від незаконного володіння майном скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Дніпро» доходи від майна, отримані за період з грудня 2010 року по березень 2011року в сумі 24 295 грн.
В іншій частині позову відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Дніпро» судовий збір в сумі 242 грн.95 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: