Справа № 262/2187/14-а
Провадження № 2-а/262/88/2014
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.04.2014 року м. Донецьк
Пролетарський районний суд м. Донецька у складі головуючого судді Лебеденко С.В., при секретарі Чернета В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги про визнання дій неправомірними, зобов'язання вичинити певні дії -
в с т а н о в и в:
01.04.2014 року позивачка звернулася до суду з даним позовом, в якому посилається на те, що вона є матір»ю малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим, перебуває на обліку у відповідача, як особа, застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та отримує щомісячну державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. 26.03.2014 року вона звернулась до відповідача із заявою про перерахунок і доплату їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до рівня прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. 28.03.2014 року на її звернення було надано відповідь, в якій відповідач відмовився зробити донарахування та виплатити різницю допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що надається у розмірі, встановленому законом про прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років. Вважає таке рішення відповідача неправомірним та таким, що суперечить ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Конституції України. Просила визнати дії УПСЗН Пролетарської районної у м. Донецьку ради неправомірними, зобов'язати здійснити перерахунок нарахованих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та виплатити позивачу допомогу по догляду за дитиною у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року включно з урахуванням сплачених сум.
Позивачка - ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги, про що надала відповідну заяву, відповідно до якої, просила визнати дії УПСЗН Пролетарської районної у м. Донецьку ради щодо відмови у проведенні перерахунку допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до положення ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років неправомірними, стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 5292 грн., яка складається із сум недоплаченої допомоги по догляду за дитиною. (а.с. 20).
У зв"язку з тим, що сторнами подано заяви про розгляд справи без їх участі, справа розглянута у письмовому провадженні на підставі наявних документів відповідно до ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обгрунтовані з огляду на наступне.
Як встановлено у судовому засіданні позивачка перебуває на обліку в управлінні та отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягення нею трирічного віку на ОСОБА_2, 18.12.2012 року, як особа, що застрахована у системі загальнообов"язкового страхування з 31.01.2013 по 18.12.2015 року. (а.с. 5, 6).
Як вбачається з довідки УПСЗН № 1252 від 27.03.2014 року їй з січня 2013 року по березень 2014 року виплачується допомога у розмірі 130 гривень. (а.с. 7).
Вказані дії суд вважає такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства з таких підстав.
Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративне судочинство суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції України та законфів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнарожному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включаєправо на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають право забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановлено законом.
Відповідно до Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року (в редакції Закону України про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення" змін до деяких законодавчих актів України » від 28 грудня 2007 року № І07-У1) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, та дорівнюється різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Ця норма Закону не визнана неконституційною та діє до теперішнього часу.
Стаття 43 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"( в редакції ЗУ від 18.01.2001 № 2240-Ш, що діє на момент звернення позивачки до відповідача) передбачає, що допомога по догляду за дитиною до досягення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму встановленому законом.
З огляду на те, що в даний час існюють дві норми однакової юридичної сили, положення яких протирічать одна одній, суд вважає, що має бути застосована норма Закону, що відповідає Контитуції України, тому позовні вимоги щодо визнання дій відповідача незаконними та стягнення з державного бюджету суми державної допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку, як різниці між прожитковим мінімумом, що встановлений для дитини відповідного віку (жовтень - листопад 2013 р. - 972 грн., грудень - березень 2014 року - 1032 грн.) та сплаченої суми допомоги за 6 місяців у розмірі 130 грн., що дорівнює 5292 гривні, підлягають задоволенню із стягненням з державного бюджету на користь позивачки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.46, 152 Конституції України, ст.ст.2, 8, 9, 10, 11,12, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», суд,
п о с т а н о в и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги про визнання дій неправомірними, зобов'язання вичинити певні дії - задовольнити.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районої у м. Донецьку ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн. - неправомірними.
Стягнути з Державного бюджету (р/р 35414004046023, КПКВ - 090303, назва бюджетної програми - "допомога на догляд за дитиною віком до 3 років", КЕКВ -2730) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 допомогу по догляду за дитиною - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року у розмірі 5292 (п'ять тисяч двісті дев'яносто дві) гривні.
Стягнути з місцевого бюджету Пролетарського району м. Донецька на користь, ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 73 гривні 08 копійок.
Апеляційна скарга на постанову суду, прийняту у письмовому провадженні подається протягом 10 днів з дня її отримання через Пролетарський районний суд м.Донецька до Донецького апеляційного адміністративного суду з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя С.В. Лебеденко