Єдиний унікальний номер 254/1761/13-ц Номер провадження 22-ц/775/1558/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Осипчук О.В.

суддів Смєлік С.Г., Ткачук С.С.

при секретарі Біляєві М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Донецьку апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на рішення Будьоннівського районного суду міста Донецька від 14 листопада 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічними позовними вимогами ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про визнання кредитного договору удаваним та таким, що укладений в національній валюті,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Будьоннівського районного суду міста Донецька від 14 листопада 2013 року позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» - задоволено частково. З відповідачів у солідному порядку стягнуто заборгованість за кредитним договором 267779,88 грн. судові витрати у розмірі 2677,71 грн. У задоволені зустрічного позову відмовлено

З рішенням не погодились відповідачі та подали апеляційну скаргу, разом з якою справа надійшла до апеляційного суду Донецької області.

В своїй апеляційній скарзі апелянт вважає рішення суду таким, що підлягає скасуванню.

Суд неправильно дійшов висновку, що станом на 23 січня 2013 року він мав прострочену заборгованість у розмірі 23476,97 доларів США, однак не вказав за який період та який еквівалент у гривні. Судом була стягнута заборгованість за межами позовної давності з огляду наявності заяви відповідача. Сплив строку позовної давності для стягнення заборгованості по сплаті чергового платежу не впливає на право кредитора повернути інші щомісячні платежі ( разом з відсотками) у відношенні яких строк позовної давності не сплинув. Виходячи з положень ст. 261,530,631 ЦК України займодавець має право стягнути несплачені до моменту його звернення до суду щомісячні платежі ( з відсотками ) у межах позовної давності відносно кожного з цих платежів. При цьому перебіг позовної давності буде починатись в залежності від сплати кожного з щомісячних платежів. Перебіг позовної давності почався з 11 травня 2009 року, тобто з часу коли було прострочено виконання зобов»язання 650 доларів США.

Позивач звернувся до суду з позовом лише у лютому 2013 року. Останнє зобов»язання по договору мало бути виконано у лютому 2010 року до 10 числа. Тому усі платежі, які не сплачені з 11 травня 2009 року по 11 лютого 2010 року знаходяться поза межами строку позовної давності і не підлягають стягненню у зв»язку із спливом строку. Тому позивач не має права вимагати повернення кредиту у період з 11 травня 2009 року по 11 лютого 2010 року в сумі 51954,5 грн., а тому і нарахованих на цю суму відсотків у розмірі 31181,97 грн. та 12701,89 грн. комісії - тобто 43883,86 грн. Таким чином, суд незаконно стягнув з нього 95838,36 грн., тому стягненню на користь позивача підлягає 171932,52 грн. і відповідно судові витрати у розмірі 1719,32 грн. Вважає незаконним з нього стягненням штрафу та пені у розмірі 12864.95 грн. оскільки штраф та пеня є подвійним стягненням і є порушенням ст. 61 Конституції України. З урахуванням вищевикладене вважає, що суд мав був стягнути не 267770, 88 грн, а 159067,56 грн.

Судом вищеназвана сума була стягнута солідарно. Проте , поручитель ОСОБА_2 заперечував проти позову оскільки у договорі поруки не встановлено строк після якого порука припиняється. Але у п.4.1 договору прописана умова договору про дію поруки до повного виконання основним позичальником зобов»язань перед банком. Ця умова не може розглядатися як встановлення строку дії поруки. Це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України про що вказано в листі ВССУ № 10-1393/0/4-12 від 27. 09. 2012 року. У разі відсутності у договорі поруки строку його дії, підлягають застосуванню норми ч.4 ст. 559 ЦК України. ОСОБА_2 не отримував від банку ніяких вимог, а долучене до матеріалів справи повідомлення від 26 травня 2011 року не може бути доказом отримання вимог Банку бо в ньому немає підпису ОСОБА_2 Підпис від імені ОСОБА_2 і ОСОБА_6 зроблено однією рукою. Інших доказів отримання поручителем вимоги від банку не надано. З цих підстав суд незаконно стягнув заборгованість у солідарному порядку. Просив скасувати рішення суду у задоволені позову до ОСОБА_2 відмовити, задовольнити позов банку в межах строку позовної давності у розмірі 159067, 56 грн.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, рішення суду першої інстанції змінити з урахуванням їх доводів, у задоволені позову до ОСОБА_2 відмовити.

Представник Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» -Болхова А.В. заперечувала проти доводів апеляційної скарги,просила її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, направивши позов по пошті 1 березня 2013 року.

Згідно позову між позивачем та ОСОБА_1 13 липня 2007 року укладено договір № Д002/АК-285.07.2, на підставі якого Банк взяв на себе зобов'язання відкрити ОСОБА_1 відновлювальну кредитну лінію в доларах США на купівлю автомобіля в загальному розмірі 35445,54 доларів США строком на 5 років з кінцевою датою погашення 12 липня 2012 року.

Окрім того, в забезпечення виконання кредитного договору між Банком і ОСОБА_2 13 липня 2007 року було укладено договір поруки. № Д002/АК-285/2.07.2 ( а.с.33 ),згідно якого співвідповідач зобов'язався солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне і повне виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором.

Банк в повному обсязі виконав перед відповідачем зобов'язання за кредитним договором, проте ОСОБА_1 з травня 2009 року не виконує свої зобов'язання за кредитним договором у зв»язку з чим утворилася заборгованість.

Відповідно до положень частини 2 ст. 1050 ЦК України позивач має право вимагати, крім сплати відповідачем простроченої заборгованості, дострокового повернення всієї суми за кредитом та нарахованої згідно договору неустойки.

Виходячи з позовних вимог станом на 21 січня 2013 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 310654,77 грн, з яких 23476,97 доларів США заборгованість за кредитом;3295,1 доларів США - прострочена заборгованість за нарахованими відсотка; 6793,45 гривень - заборгованість за комісією за проведення розрахунків;77007,94 гривень - нарахована, але не сплачена пеня; 12864,95 грн. - відповідальність за порушення грошового зобов»язання. Зазначену суму позивач просив стягнути солідарно з відповідачів.

ОСОБА_1 було заявлено зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про визнання кредитного договору удаваним та таким, що укладений в національній валюті, у задоволені якого судом було відмовлено.

Оскільки ОСОБА_1 не оскаржував рішення суду в частині відмови задоволення його позову, а також рішення суду в частині стягнення з нього пені у розмірі 34124,04 грн., то рішення суду в цій частині не ревізується.

З укладеного 13 липня 2007 року ПАТ « Родовідбанк» і ОСОБА_2 договору поруки № Д002/АК-285/2.07.2 вбачається , що останній ( п.4.1 ) набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і втрачає чинність після повного погашення Позичальником та/або Поручителем заборгованості за кредитним договором.

Згідно ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя. Якщо строк виконання основного зобов»язання не встановлений або встановлений моментом пред»явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред»явить позову до поручителя протягом олдного року від дня укладання договору пруки.

Як зазначалось вище, строк виконання основного зобов»язання - 12 липня 2012 року включно.

Позивач з позовом, у тому числі і до поручителя ОСОБА_2 звернувся 1 березня 2013 року, тобто за межами строку 6 місяців. Питання про поновлення строку, пропущеного з поважним причин. позивачем не порушувалося.

Відтак, позовні вимоги, заявлені до ОСОБА_2 не можуть бути задоволені, а тому апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції щодо солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягає скасуванню.

Як зазначалося вище, позивач- ПАТ «РодовідБанк» з позовом про стягнення заборгованості з відповідачів звернувся 1 березня 2013 року.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином, оскільки позивач звернувся до суду 1 березня 2013 року, суд першої інстанції мав в межах строку позовної давності, а саме з 1 березня 2010 року стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, процентам та іншим зобов»язанням, передбаченим умовами кредитного договору.

Проте, судом першої інстанції були допущені помилки, оскільки останній стягнув заборгованість за весь період, починаючи з травня 2009 року.

З огляду на графік погашення заборгованості та надані позивачем розрахунки процентів, комісії та штрафних санкцій, їх розмір з березня 2010 року становить:

Заборгованість по кредиту у розмірі 151062 грн, заборгованість по процентам за користуванням кредитом у розмірі 21190,50 грн, по комісії - 5468,83 грн, пені , розмір якої був визначений судом першої інстанції і не оскаржений сторонами - 34124,04, 3% річних у розмірі 10 356,38 грн. Занальна сума заборгованості за зазначений період складає 222202,17 грн.

Проте, суд не може погодитися з розрахунками апелянта щодо стягнення з нього в межах строку позовної давності суми заборгованості у розмірі 159067,56 грн., оскільки вони є помилковими.

Доводи апелянта про недопустимість подвійного стягнення, а саме пені та штрафу, як санкцій одного виду,задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов»язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

На відміну від процентів, які є платою за користування чужими грошима, неустойка є засобом забезпечення виконання зобов»язання.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання. на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зазначена стаття розміщена в розділі 1 «Загальні положення про зобов»язання» книги 5 ЦК України, а тому поширює свою дію на всі зобов»язання. Чинне законодавство не виключає можливості одночасного стягнення з боржника пені ( ч.3 ст. 549 ),індексу інфляції та 3 % річних від простроченої суми,якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ч.2 ст. 625 ЦК України ).

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 307,309, 316 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Будьоннівського районного суду міста Донецька від 14 листопада 2013 року частково скасувати.

Позов публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, на користь публічного акціонерного товариства «Родовідбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 222202 (двісті двадцять дві тисячі двісті дві )грн.17 коп., яка складається з : заборгованості за кредитом у розмірі 151062( сто п'ятдесят одна тисяча шістдесят дві) грн. 42 коп..; заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 21190 ( двадцять одна тисяча сто дев'яносто ) грн. 50 коп. комісії у розмірі 5468 ( п'ять тисяч чотириста шістдесят вісім) грн.83 коп, пені за прострочення виконання кредитних обов'язків у розмірі 34 124( тридцять чотири тисячі сто двадцять чотири ) грн. 04 коп., 3% річних у розмірі 10 356 ( десять тисяч триста п'ятдесят шість ) грн. 38 коп.,

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Родовідбанк» також судовий збір у розмірі 2222грн.02 коп.

У задоволені позову про стягнення заборгованості по кредитному договору зі ОСОБА_2 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді