Єдиний унікальний номер 261/7657/13-ц Номер провадження 22-ц/775/1928/2014
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2014 року
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючої Осипчук О.В.
суддів Смєлік С.Г., Ткачук С.С.
при секретарі Біляєві М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Донецьку апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Петровського районного суду міста Донецька від 23 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Петровського районного суду міста Донецька від 23 січня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенні частково: на її користь з відповідача ОСОБА_1 стягнуто аліменти на її утримання у розмірі 4000 грн., вирішено питання про стягнення судового збору з відповідача.
З рішенням не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу, разом з якою справа надійшла до апеляційного суду Донецької області.
В своїй апеляційній скарзі апелянт вважає рішення суду таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Так, його середньомісячна заробітна плата становить 17037 грн., проте кожного місяця він вносить поточні платежі по кредитам у розмірі 7250 грн., що складає більше 40%. Зазначені факти підтверджуються кредитними договорами. Відсутність у нього аліментарних зобов»язань на інших осіб не є підставою для стягнення такої значної суми аліментів на утримання дружини. Але закон ставить можливість надання аліментів дружині в залежність від матеріального становища платника аліментів. Суд не прийняв до уваги, що позивачка звернулася до суду з позовом до нього про стягнення аліментів на утримання дитини - ОСОБА_6 у розмірі ? частини всіх видів його доходів. Окрім того, на його утримання є ще одна неповнолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_1, якого він добровільно утримає - це ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, мати якого померла. Часткова допомога дитині ОСОБА_3 з боку його дідуся та бабусі - батьків померлої дружини не звільняє його він обов»язку утримувати дитину. Суд не прийняв до уваги наявність у нього його матері - інваліда 2 групи, яка отримує 1470 грн. пенсії.Ухвалюючи рішення, суд порушив норми ст. 215 ЦПК України, не застосував належні норми матеріального права а саме ст.84, 180, 202, 203 СК України. Просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення стягнути на користь позивачки до досягнення сином трирічного віку- аліменти у розмірі 800 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції змінити.
Позивачка - ОСОБА_2 та її представник заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги і дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
З позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на своє утримання звернулася ОСОБА_2 мотивуючи вимоги тим, що від шлюбу з відповідачем мають малолітнього сина, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач добровільно матеріальну допомогу на її утримання не надає. Вона не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років та потребує матеріальної допомоги. Відповідач відмовляється надавати їй матеріальну допомогу, хоча має таку можливість, оскільки його заробітна плата становить 17000 грн. Просила стягнути з відповідача аліменти на своє утримання у розмірі 5000 гривень до досягнення дитиною трирічного віку.
Судом першої інстанції позов було задоволено частково: на користь позивачки з відповідача стягнуто аліменти у розмірі 4000 грн. до досягнення дитиною 3-х річного віку. тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 року.
Визначаючи такий розмір аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач працює, матеріально забезпечений. Виховувати його дитину від першого шлюбу- ОСОБА_3 йому допомагають батьки померлої дружини, а що стосується допомоги його матері ОСОБА_4- інваліду 2 групи, то вона проживає окремо і у неї є чоловік та інші родичі, які також надають допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що сторони ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі ( а.с.7); згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року, у свідоцтві про народження якого батьками вказані сторони : ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Згідно ч. 2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 не працює у зв»язку з відпусткою по догляду за дитиною. Сторони проживають окремо.
Згідно довідки ФК « Шахтар» № 13 від 15 січня 2014 року ОСОБА_1, який працює на посаді начальника відділу аудиту за 2013 рік нараховано заробітну плату 238893,30 грн, до виплати 193192,28 грн.
Таким чином, середньомісячний дохід відповідача з урахуванням обов»язкових відрахувань становить: 193192,28 грн : 12 =16099,36 грн.
З наданих відповідачем кредитних договорів вбачається, що відповідач має кредитні обов»язки щодо сплати кредитних коштів по договору 21/2011-86 від 17 лютого 2011 року, укладеного з ВТБ « Банк» на суму 166200 грн. до 2021 року з щомісячною платою згідно графіку 3102 грн. ( а.с.45):
- згідно кредитного договору № R 52110194842В від 09 лютого 2012 року, укладеного з ВТБ «Банк» відповідач має кредитні обов»язки щодо сплати ВТБ « Банк» на суму 154800 грн. до 2019 року з щомісячною платою згідно графіку 1843 грн.
Окрім того, відповідач має кредитні обов»язки перед банком «Русский Стандарт».
Судом встановлено, що позивачкою до Петровського районного суду м. Донецька подано позов до ОСОБА_1 про стягнення з нього аліментів на утримання дитини -ОСОБА_1 Нікона у розмірі у розмірі ? частини його доходів. Справа дотепер не розглянута.
На утриманні ОСОБА_1 є ще одна дитина від першого шлюбу - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, якого утримує батько.
В судовому засіданні ОСОБА_2 мотивуючи вимоги щодо стягнення з відповідача аліментів на своє утримання, виходила із розміру своєї заробітної плати, яку отримувала до народження дитини. Вона не заперечувала, що відповідач надає допомогу на утримання його старшого сина ОСОБА_3 так і матеріальну допомогу його матері.
Відповідно до положень частини 3 ст. 213 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 і стягуючи з відповідача 4000 грн. на утримання позивачки, виходив із майнового стану відповідача, тобто розміру його заробітної плати і не прийняв до уваги низки і розміру його кредитних обов»язків, які виникли у нього під час шлюбу, наявність у нього двоє дітей і, відповідно, обов»язку їх утримувати, соціальну допомогу, яку отримує позивачка.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення, зробивши висновки, які не відповідають обставинам справи.
Проте, доводи апелянта про можливість сплачувати ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 800 грн., є дещо необґрунтованими.
З цих підстав апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в частині визначення розміру аліментів.
Апеляційний суд вважає, що відповідач має можливість сплачувати щомісяця ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1500 грн.
Керуючись ст.ст.307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Петровського районного суду міста Донецька від 23 січня 2014 року змінити в частині визначення розміру аліментів.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Донецька, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, у на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1500 гривень щомісячно, починаючи з 16 грудня 2013 року до досягнення їх сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, трирічного віку, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_6 року.
Рішення суду в частині розподілу судових витрат залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді