донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
28.04.2014 справа №905/5204/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Принцевської Н.М.
суддівЛомовцевої Н.В., Скакуна О.А.
при секретарі судового засідання Трофимович Ю.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Антипова Т.В., довіреність № 14-14 «Д» від 01.01.2014р.
від відповідача:Шмідт В.О., довіреність № юр7042 від 27.12.2013р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуОбласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області
від07.02.2014р.
у справі№ 905/5204/13 (суддя Зекунов Е.В.)
за позовомПублічного акціонерного товариства «ДТЕК «Донецькобленерго», м. Горлівка Донецької області
доОбласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк
про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання у сумі 5357,38 грн.
В судовому засіданні 08.04.2014р.
оголошено перерву до 28.04.2014р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 07.02.2014 р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Донецькобленерго», м. Горлівка Донецької області про стягнення з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк заборгованості за перевищення договірних величин споживання у сумі 5357,38 грн. задоволені в повному обсязі.
Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 07.02.2014р. у справі № 905/5204/13 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
На думку заявника апеляційної скарги господарським судом при винесенні рішення порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема вважає, що замінивши електролічильник відповідача на новий, позивач визнав його несправність, а експертом не проведено дослідження знятого електролічильника в повному обсязі, на що судом першої інстанції, на думку відповідача, не було звернуто уваги.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач вказав, що оскаржуване рішення господарського суду Донецької області є законним та прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Вважають, що апеляційна скарга ОКП «Донецьктеплокомуненерго» не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні представники позивача та відповідача надали пояснення, аналогічні викладеним у апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 01.03.2011р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго" (Постачальник, далі -позивач) та Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго", м. Донецьк (Споживач, далі -відповідач) був укладений Договір про постачання електричної енергії №9999 з протоколом розбіжностей (далі по тексту -Договір), згідно з умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (розділ 1 Договору).
Відповідно до установчих та правовстановлюючих документів, наявних у матеріалах справи, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго" змінило найменування на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго", а надалі - на Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Донецькобленерго" (а.с.7-8, 118-121).
Таким чином, відбулась зміна найменувань позивача без зміни його організаційно-правової форми, що не свідчить про реорганізацію товариства, а постачальником за договором №9999 є позивач у даній справі.
Відповідно до п.2.2.2. Договору Постачальник зобов'язується постачати Споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору. Споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 Договору (п.2.3.2. Договору).
Пунктом 3.1.3. Договору Постачальник наділений правом визначати у порядку, передбаченому розділом 5 Договору, величини споживання електричної енергії. Відповідно Споживач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 Договору (п.3.2.1. Договору).
Відповідно до п.4.2.2. Договору за перевищення договірної величини споживання електричної енергії Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величин. Споживач не несе відповідальності перед Постачальником відповідно до вимог пункту 4.2.2. Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Постачальника або є наслідком дії обставин непереборної сили (п.4.2.5. Договору).
Для визначення договірних величин споживання електричної енергії на наступний рік споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою, встановленою додатком №7 до Договору (абз.1 п.5.1 Договору).
Визначені згідно з пунктом 5.1. Договору обсяги споживання електричної енергії узгоджуються між структурними підрозділами споживача та Постачальника і зазначаються у додатках "Договірні величини споживання електричної енергії", перелічених в п.9.2. Договору, як договірні величини споживання електричної енергії (п.5.2. Договору).
Пунктом 5.5. Договору передбачено, що Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Пропозиції Споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання Постачальником заяви Споживача не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії в повному обсязі за цим договором. У разі неотримання від постачальника рахунку на авансовий платіж на додатково заявлені обсяги або відповіді на заяву Споживача щодо коригування у передбачений ПКЕЕ та абз.4 п.5.5. Договору 5-денний строк, договірна величина споживання електричної енергії вважається скоригованою на рівні, заявленому Споживачем у зверненні щодо коригування на даний розрахунковий період (абз.9 п.п.5.5. Договору в редакції протоколу розбіжностей).
Додатками до Договору є вже підписані Додатки, зокрема, до договору про постачання електричної енергії №2129 від 10.04.2003р., серед яких: Додаток №13 "Договірні величини споживання електричної енергії", додаткова угода від 11.07.2010р. (підп.9.2.21. п.9.2. Договору).
Додатком б/н від 30.12.2010р. "Договірні величини споживання електричної енергії на 2011 рік"до договору №2129 від 10.04.2003р. сторони узгодили та встановили щомісячну договірну величину споживання електричної енергії на 2011 рік. Зокрема, договірна величина споживання електричної енергії на листопад 2012 року встановлена на рівні 167,5 тис.кВт/год.
Пунктом 1 Додатку №5 "Порядок розрахунків" до Договору встановлено, що розрахунковим вважається період з 00-00 годин 25 числа попереднього місяця до 24-00 годин 24 числа поточного місяця. У разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії, що визначається Постачальником при підбитті підсумків розрахункового періоду, Постачальник надає Споживачу окремий рахунок на суму вартості санкцій за перевищення договірної величини (п.6 Додатку №5). Оплата отриманого Споживачем рахунка за споживання електроенергії понад договірну величину повинна здійснюватись протягом не більше 7 календарних днів з моменту одержання цього рахунку на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника, вказаний в розділі 10 Договору (абз.2, 4 п.9 Додатку №5).
На момент виникнення обов'язку Споживача сплатити санкції за перевищення договірних величин споживання електричної енергії сторони перебували у договірних відносинах.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором.
Відповідачем було допущено перевищення договірних величин споживання електричної енергії у листопаді 2012 року на 5659 кВт/год. на суму 5357,38 грн., про що складено акт прийняття-передачі товарної продукції за листопад 2012р. Вказаний акт підписано споживачем без зауважень.
У зв'язку з перевищенням відповідачем погоджених договірних величин споживання електричної енергії позивачем виставлено рахунок № 02/9999ка.101811 від 27.11.2012р., який був отриманий відповідачем.
Відповідач виставлений рахунок у строки, обумовлені Договором, не оплатив, чим порушив умови Договору про постачання електроенергії.
Відповідачем заперечується факт порушення ним умов договору, оскільки перевищення договірних величин споживання, на його думку, сталося не з його вини, а з причини несправності приладу обліку.
Судова колегія не приймає ці доводи відповідача, оскільки, згідно акту технічної перевірки № 020531 від 29.11.2012р., прилад обліку визнано придатним до розрахунків за електроенергію. Зазначений акт підписано представником відповідача без заперечень та зауважень. Прилад обліку було змінено за наполяганням відповідача, а не з причини його несправності.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Належних та допустимих доказів, які б підтверджували доводи відповідача, ним не надано, а тому вони є припущеннями, які не впливають на вирішення спору між сторонами.
06 лютого 2012 року державний повірник Кузнецов Е.Л. здійснив повірку електролічильника типу НІК 2303 АРК1 № 0038657, результати якої оформлені "Протоколом повірки лічильників електричної енергії змінного струму". За висновками перевірки електролічильник № 0038657 відповідає вимогам ГОСТ 30207;ДСТУ 4116-2002.
Згідно висновку судової комплексної трасологічної та електротехнічної експертизи №8352/8353, призначеної ухвалою господарського суду Донецької області від 28.08.2013р. та проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім.Засл. професора Бокаріуса порушення цілісності корпуса електролічильника типу НІК 2303 АРК1 № 0038657 немає, факти впливу на роботу приладу обліку відсутні, внесення змін у конструкцію приладу обліку не проводилось, встановити чи відповідає клас точності та погрішності електролічильника типу НІК 2303 АРК1 № 0038657 вимогам Державного галузевого стандарту № 30207-94 не уявляється можливим у зв'язку з відсутністю в ХНДІСЕ спеціального обладнання, прилад обліку НІК 2303 АРК1 № 0038657 враховує електричну енергію в повному обсязі.
З урахуванням вищевикладеного місцевий суд дійшов ґрунтовного висновку, що доводи відповідача згідно яких у спірний період розрахунковий засіб обліку типу НІК 2303 АРК1 № 0038657 не відповідав вимогам Державного галузевого стандарту № 30207-94 та неправильно відображав обсяг спожитої електроенергії, є помилковими.
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 2, 3 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" №575/97-ВР від 16.10.1997р. встановлено, що споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією згідно із законодавством України.
Пункт 4.2.2. договору кореспондується з положеннями ч.5 ст.26 Закону України „Про електроенергетику", в силу приписів якої Споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
На порушення умов Договору, вимог зазначених норм Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України „Про електроенергетику" відповідач у листопаді 2012 року не звернувся до позивача з заявою про коригування договірної величини споживання електричної енергії, через що спожив електричну енергію понад встановлені договірні величини. В зв'язку з чим, позивачем був здійснений розрахунок двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величин електроенергії та виписаний відповідний рахунок.
Відповідач доказів оплати заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за листопад 2012 року в розмірі 5357,38 грн. суду не надав.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 07.02.2014 року у справі № 905/5204/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 07 лютого 2014 року по справі № 905/5204/13 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 07 лютого 2014 року по справі № 905/5204/13 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Н.М. Принцевська
Судді: Н.В. Ломовцева
О.А. Скакун
Надруковано 5 примірників:
1-позивачу;
1-відповідачу;
1-до справи;
1-ДАГС;
1-ГСДО