Головуючий суду 1 інстанції - Труфанова М. О.

Доповідач - Медведєв А. М.

Справа № 434/4439/13-ц

Провадження № 22ц/782/1358/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Медведєва А. М.,

суддів: Дмитрієвої Л. Д., Лозко Ю. П.,

при секретарі - Івасенко І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Артемівського районного суду м. Луганська від 12 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_5, Орган опіки та піклування районної у м. Луганську ради, Приватний нотаріус Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання правочину недійсним, повернення в первісне становище, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2013 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_5, Орган опіки та піклування районної у м. Луганську ради, Приватний нотаріус Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання правочину недійсним, повернення в первісне становище, в якому просили суд встановити нікчемність договору дарування 70/100 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, укладений 07 липня 2009 року між ними та відповідачем і посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 5640; застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом поновлення їх права власності на 70/100 часток (по 35/100 часток) житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

10 червня 2013 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просили суд накласти арешт на 70/100 часток житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що зареєстровані за ОСОБА_2

Оскаржуваною ухвалою Артемівського районного суду м. Луганська від 12 березня 2014 року заява ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про забезпечення позову була задоволена. Суд наклав арешт на 70/100 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, які зареєстровані за відповідачем ОСОБА_2

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з ухвалою суду не згоден, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити позивачам у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала була постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, оскільки на момент її постановлення він вже не був власником арештованого майна.

Заслухавши доповідача, осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні 70/100 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Такі висновки суду відповідають матеріалам справи і вимогам закону.

Посилання апелянта ОСОБА_2 на те, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали про забезпечення позову він вже не був власником спірних 70/100 часток житлового будинку, а тому ухвала суду є незаконною і такою, що підлягає скасуванню, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки на момент звернення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до суду з позовом і заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно ОСОБА_2 був власником зазначеного майна. Відчуження спірного майна і перехід права власності від ОСОБА_2 до ОСОБА_7 відбулося вже після звернення позивачів з позовом до суду.

Разом із цим, посилання апелянта ОСОБА_2 на відсутність його права власності на спірне майно на момент постановлення оскаржуваної ухвали суду не можуть бути прийняті до уваги і тому, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно ніяким чином не порушує його прав та законних інтересів на це майно, оскільки 70/100 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до наданих правовстановлюючих документів, вже належить іншій особі - ОСОБА_7 При цьому судова колегія враховує, що новий власник спірного майна, на яке накладено арешт, ОСОБА_7, не ставив і не ставить питання про скасування заходів забезпечення позову.

Крім цього, судова колегія враховує і те, що скасування заходів забезпечення позову шляхом зняття арешту з 70/100 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або звернення позивачів до суду з іншим позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_7 одночасно про визнання укладеної між ними угоди по відчуженню спірного майна недійсною.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Враховуючи те, що висновки суду відповідають матеріалам справи, вимогам закону і не спростовуються доводами апеляційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Артемівського районного суду м. Луганська від 12 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: