Єдиний унікальний номер 2-2966/11 Номер провадження 22-ц/775/348/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Осипчук О.В.

суддів Смєлік С.Г., Ткачук С.С.

при секретарі Біляєві М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Донецьку апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 16 лютого 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ворошиловського районного суду міста Донецька 16 лютого 2012 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» - задоволені у повному обсязі. На користь позивача з відповідачів у солідарному порядку стягнуто заборгованість по кредитним договорам 440 225,29 грн. та судові витрати.

З рішенням не погодився відповідач ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу.

В своїй апеляційній скарзі апелянт вказує, що є поручителем по укладеним кредитним договорам, які уклав його молодший брат ОСОБА_2 Він як поручитель розуміє межі своєї відповідальності за невиконані належним чином договори, проте розрахунки, які надав банк щодо сплати. наприклад пені, не відповідають чинному законодавству. Згідно з приписами п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України про стягнення пені передбачена відповідальність в один рік, а згідно розрахунку суми заборгованості, який надав позивач, то вона нарахована майже за три роки : з 12 лютого 2008 року по 27 липня 2011 року. Через його відсутність в судовому засіданні, він не зміг заявити про застосування строку, який передбачений законодавством. Суд ухвалив рішення, не застосувавши спеціальної норми законодавства України, що регулюють відповідні відносини. Так, п. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Облікова ставка Нацбанку України у 2008 році становила - 12 %, на 2009 - 11% та 10,25% на 2010 рік. Тому подвійна облікова ставка на цей період складає 15,5%, а у розрахунку банку обчислення проводиться таким чином : сума простроченої заборгованості х 1,6% х кількість днів простроченої заборгованості. Враховуючи, що календарний рік складає 365 днів та ставка на рік з якої позивачем здійснюється розрахунок пені дорівнює 584 %, що значно вище ніж це передбачено чинним законодавством На його погляд суми пені по двом договорам має складати 6844.30 грн., тобто 3491,53грн. та 3352, 77 грн. Просив поновити строк для апеляційного оскарження рішення суду та змінити рішення щодо стягнення пені.

Представник ПАТ « Родовід Банк» - Абрамова О.В. просила відхилити апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов нас тцпного висновку.

Позивач - ПАТ «Родовід Банк» в особі відділення «Донецький регіональний департамент» АТ «Родовід Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 23 січня 2008 року між позивачем і фізичною особою - ОСОБА_2 було укладено Кредитний Договір № Д048/АК-006.08.2 згідно якого ОСОБА_2 було надано кредит в доларах США на купівлю автомобіля на суму 11 602,00 доларів США (пункт 1.1. Кредитного договору).

В свою чергу ОСОБА_2 згідно п.п. 3.1. - 3.3. Кредитного договору взяв на себе обов'язок: щомісяця частково погашати заборгованість за кредитом у сумі 194,00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом, плату за проведення розрахунків та повернути одержаний кредит згідно умов Кредитного договору до 23 січня 2013 року; Оскільки відповідач порушував умови Кредитного договору, зокрема, п.п. 3.1. та 3.3. ,Банк відповідно до положень п.5.2 Кредитного договору звернувся до суду з позовом про стягнення достроково заборгованості, звернути стягнення на предмет застави.

Не виконавши умов кредитного договору відповідач за розрахунками Банку має повернути: заборгованість по кредиту - 57 373,75 грн; 5 604,47 грн. - нарахованих та несплачених процентів; комісії за проведення розрахунків в сумі 3 314,98 гри. пеню за прострочення сплати кредиту, процентів та комісії у розмірі 151724, 71 грн.

Таким чином, загальний розмір грошових вимог Банку, які виникли на підставі Кредитного договору № Д048/АК-006.08.2 станом на 03 серпня 2011 року складає 218 019,26 гривень.

Крім того, 23 січня 2008 року між Банком і Відповідачем-1 було укладено Кредитний Договір №Д048/АК-005.08.2 (Кредитний договір-2) згідно умов якого Банк надав кредитні кошти в доларах США на купівлю автомобіля на загальну суму 10 138,00 доларів США., які Позивальник мав повернути до 23 січня 2013 року.

Проте, в порушення умов кредитного договору-2 ОСОБА_2не виконав взяті на себе зобов'язання, що спонукало Позивача звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 222 206,03 грн, яка складається з заборгованості про кредиту у розмірі 53408,08 грн, сплати процентів за користування кредитом -5215,80 грн, комісії -3060,01 та пені, нарахованої за несвоєчасність сплати кредиту. Процентів та комісії у розмірі 160522.14 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань Відповідача-1 перед Банком за Кредитними договорами № № № Д048/АК-005.08.2, Д048/АК-006.08.2 між Банком та ОСОБА_1 23 січня 2008 року були укладені договори поруки згідно яких ( п.1.1) Поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне і повне виконання Боржником своїх зобов'язань

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов говору.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статей 553, 554 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Як зазначалося вище судом першої інстанції позов ПАТ « Родовід банк» було задоволено у повному обсязі: на користь позивача з відповідачів у солідарному порядку було стягнуто 440225,29 грн. та судові витрати, що стало підставою для оскарження рішення суду Відповідачем - 2, тобто ОСОБА_1, який з огляду на матеріали справи участі у розгляді справи не приймав, не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи і в апеляційній скарзі заявив про застосування положень п.2 ч.2 ст.258 ЦК України щодо строків позовної давності в один рік при стягненні неустойки.

Окрім того, в судовому засіданні представником ОСОБА_1 було заявлено клопотання, яке було підтримано відповідачем - ОСОБА_2 про застосування положень частини 3 ст.551 ЦК України при вирішенні питання щодо стягнення пені, яка на його погляд значно перевищує розмір фактичної заборгованості.

Згідно частини 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно даних Банку про розмір фактичної заборгованості по обов»язковим платежам та нарахованої пені за останній рік. їх сума складає: так, сума заборгованості по кредитному договору ( з урахуванням процентів і комісії) Д048/АК-005.08.2 становить 61683,89 грн.. а розмір пені за один рік по цим платежам -133 939.50 грн; заборгованість по кредитному договору Д048/АК-006.08.2 - 66292.20 грн. а нарахована пеня банком за останній рік на цю суму складає 129 131,26 грн.

Апеляційний суд вважає, що за відповідних обставин сума неустойки може бути зменшена і це є правом суду. З огляду на надані докази, відповідач ОСОБА_1 є пенсіонером, отримує пенсію у розмірі 2233 грн.

Згідно довідки про заробітну плату ОСОБА_2 її розмір у порівнянні з 2008 роком, коли він укладав кредитні договори, зменшилась у двічі, окрім того,зазнав шкоди у зв»язку із втратою автомобілю, який придбав на кредитні кошти.

Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої позивачем неустойки оскільки її розмір вдвічі перевищує розмір фактичної заборгованості і вважає доцільним визнати чи її розмір пропорційно розміру фактичної заборгованості. а саме у розмірі 62000 і 67000 гривень.

Проте, апеляційний суд не приймає до уваги доводів апеляційної скарги щодо розміру пені, яка на погляд апелянта має бути вирахувана згідно Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-ВР « Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» і має складати 6844,30 грн.

Закон на який посилається апелянт, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань. Суб»єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб»єкти підприємницької діяльності, якими не є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки останні укладали вищезазначені кредитні договори як фізичні особи.

При зверненні до суду позивачем було сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. та судовий збір у розмірі 1700 грн., які підлягають стягненню з відповідачів не у солідарному порядку, як визначив суд першої інстанції, а у відповідній частині з кожного.

З огляду на вищевикладене. апеляційний суд вважає. що рішення суду підлягає зміні в частині стягнення розміру пені та порядку розподілу між відповідачами судових витрат.

Керуючись ст.ст.307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 16 лютого 2012 року змінити.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором № ДО48/АК-005.08.2 від 23 січня 2008 року у розмірі 123683( сто двадцять три тисячі шістсот вісімдесят три) гривень 89коп. в т.ч.: 53 408 ( п'ятдесят три тисячі чотириста вісім ) гривень 08 коп. - заборгованість по кредиту; 5215 ( п'ять тисяч двісті п'ятнадцять ) гривень 80 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3060 ( три тисячі шістдесят ) гривень 01 коп. - заборгованість з комісії; 62000 ( шістдесят дві тисячі) гривень - суму несплаченої пені по кредиту.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором № ДО48/АК-006.08.2 від 23 січня 2008 року у розмірі 133293(сто тридцять три тисячі двісті дев'яносто три) гривень 20 коп., в т.ч.: 57373 (п'ятдесят сім тисяч триста сімдесят три ) гривень 75 коп. - заборгованість по кредиту; 5 604 ( п'ять тисяч шістсот чотири ) гривні 47 коп. - заборгованість по відсоткам, 3314 ( три тисячі триста чотирнадцять ) гривень 98 коп.- заборгованість по комісії; 67000 (шістдесят сім тисяч) гривень - сума несплаченої пені по кредиту.

Стягнути ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи по 60 грн. та судовий збір у розмірі по 850 грн. з кожного.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді