Провадження по справі № 2-а/260/58/2014

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючий суддя: Пронін С.Г.

при секретарі: Коваленко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Донецька про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та в обґрунтування позовних вимог зазначила, що має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку із чим перебуває на обліку в УПСЗН Ленінської районної у м. Донецьку ради, та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як застрахована особа у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування у розмірі 130,00 гривень з січня 2012 року щомісячно. Рішенням відповідача, прийнятим на підставі її заяви від січня 2012 року, їй призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як застрахованій особі у розмірі 130 гривень. Крім того, вона зверталась до відповідача із заявою про перерахунок та виплату їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, проте листом № 02-05/6-1885-06 від 23.12.2013 року їй було відмовлено у перерахунку із посиланням на постанову КМУ № 530 від 28.05.2008 року. Вважає такі дії відповідача неправомірними з наступних підстав. Так, ст. 46 ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік» було встановлено, що у 2009 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Аналогічним чином врегульовані правовідносини у 2010 році ст. 45 ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік», у зв'язку із чим у 2009-2010 р.р. допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначалась та виплачувалась у відповідності до п.22 Постанови КМУ №1751 від 27.12.2001 року. Проте, ані ЗУ «Про Державний бюджет України на 2011 р.» та про бюджети на 2012-2013 роки, ані іншими Законами, не встановлювалось на 2011-2013 роки іншій, ніж у Законі України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» №2811-ХІІ та ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» №2240-ІІІ розмір допомоги, а дії Законів про бюджет діяли, відповідно, лише у 2009 та 2010 роках, то спірні правовідносини з 01.01.2011 року регулюються Законами № 2811-ХІІ та №2240-ІІІ. Отже, вважає, що з 01.01.2011 року у відповідача виник обов'язок здійснювати виплату державної допомоги в розмірах, передбачених Законами № 2811-ХІІ та №2240-ІІІ. Тому просила скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Донецьку Ради в частині призначення їй допомоги по догляду за дитиною до 3-х років працюючим жінкам з 05.08.2013 року по 22.11.2014 року у розмірі 130,00 гривень; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на поточний рік з 05.08.2013 року до дати досягнення її сином ОСОБА_3 трирічного віку.

В судове засідання позивач не з'явилася, у своєму позові просила розглядати справу у її відсутність.

Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради за довіреністю Дорошева Г.І., в судове засідання не з'явилась, з наданих суду письмових заперечень вбачається, що вона позовні вимоги не визнала, зазначивши, що позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради, як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст. 15 ЗУ «Про Державну допомогу сім'ям з дітьми». З 1 березня 2008 року, питання щодо порядку призначення допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. №1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року №57. Пункт 3 вказаного Порядку передбачає, що для призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, необхідно надання в установленому порядку довідки про склад сім'ї та декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї.) Ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що з 01.01.2008 року допомога по догляду за дитиною надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради з 05.01.2012 року, та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до норм чинного законодавства в розмірі, який складає різницю між 100% прожиткового мінімуму, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Сума виплати з моменту призначення по теперішній час складає по 130,00 грн. щомісячно, тобто в межах, встановлених Законом. Тому, управлінням праці і соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради під час здійснення повноважень з виплати допомоги позивачу були дотримані вимоги чинного законодавства, усі рішення та дії приймались і вчинялись у межах наданих повноважень, своєчасно та в повному обсязі, а вимоги позивача щодо стягнення коштів та встановлення розмірів виплат щомісячної грошової допомоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. Просила розглянути справу за її відсутності та відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Представник третьої особи - Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Донецька у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, причина неявки суду не відома, своїх заперечень до суду не надіслав, тому суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи і наявні у ній докази, дійшов наступних висновків.

Так, у судовому засіданні встановлено, що позивач згідно свідоцтва про народження є матір'ю малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11), у зв'язку з чим перебуває на обліку у відповідача з 05.01.2012 року до досягнення дитини трирічного віку та отримує грошову допомогу як застрахована особа у розмірі 130 грн. щомісяця, виплату якої здійснює управління, що підтверджується довідкою відповідача (а.с.13).

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28.12.2007 № 107-VІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 15 Закону № 2811-ХІІ встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до статті 43 Закону № 2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.

Стаття 44 Закону № 2240-III визначає строки надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, так допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі, зазначеній у частині першій статті 42 цього Закону, яка фактично здійснює догляд за дитиною, щомісяця з дня надання відпустки для догляду за дитиною по день її закінчення, але не більш як по день досягнення дитиною трирічного віку включно.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Оскільки у даній справі, спір виник щодо виплати допомоги з серпня 2013 року особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин суд вважає, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Крім того, слід зазначити, що така правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 22.01.2013 року по справі № К/9991/18581/12 та в постанові Верховного Суду України від 25.12.2012 року у справі 21-410а12.

Відповідно до ст. 244-2 ч.1 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Разом з тим, відповідно до ст. 2 КАС України суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Отже, суд має можливість дати оцінку діям відповідача виключно до дня ухвалення рішення суду.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Тому, з урахуванням того, що продовж періоду з 05 серпня 2013 року відповідачем виплачувалась позивачеві допомога в іншому розмірі, ніж встановлено статтею 43 Закону № 2240-ІІІ, суд приходить до висновку, що для повного захисту порушених прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог відповідно до ч.1 ст.11 КАС України та визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Донецьку Ради з нарахування та виплати ОСОБА_1 з 05 серпня 2013 року по 22 квітня 2014 року включно, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок розміру виплаченої ОСОБА_1 з 05 серпня 2013 року по 22 квітня 2014 року включно, допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною трирічного віку відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, встановленому правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, та виплатити цю допомогу з урахуванням сум допомоги, виплачених з 05 серпня 2013 року по 22 квітня 2014 року включно, тим самим частково, задовольнивши позовні вимоги в цій частині.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про скасування рішення Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Донецьку Ради про призначення їй допомоги по догляду за дитиною до 3-х років працюючим жінкам з 05.08.2013 р. по 22.11.2014 р. у розмірі 130 грн., суд вважає необхідним відмовити у їх задоволенні, оскільки позивачкою не було надано до суду жодного доказу на підтвердження того факту, що таке рішення (правовий акт індивідуальної дії) приймалось відповідачем. Крім того, вимога позивача в частині зобов'язання відповідача і на майбутнє виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, не відповідає змісту законодавства і суд не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин. В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання відповідача в подальшому виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без наявності спірних правовідносин, які можуть бути в подальшому припиненні або зміненні в сторону зменшення шляхом внесення змін до Закону.

Крім того, у відповідності зі ст. 94 КАС України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі ухвали суду, суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн. компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, ст.ст. 46, 152 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08р. №10-рп, ст.ст. 43,44 Законом України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", Постановою Вищого адміністративного суду України від 21.08.2011 року по справі № К/9991/33496/12, Постановою Верховного Суду України від 25.12.2012 року у справі 21-410а12, керуючись ст.ст. 9, 10, 11, 69, 94, 122, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради з нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з 05 серпня 2013 року по 22 квітня 2014 року включно, протиправними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Донецьку Ради здійснити перерахунок розміру виплаченої ОСОБА_1 з 05 серпня 2013 року по 22 квітня 2014 року включно, допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, встановленому правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, та виплатити цю допомогу з урахуванням сум допомоги, виплачених з 05 серпня 2013 року по 22 квітня 2014 року включно.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн. компенсувати за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. Якщо постанову проголошено у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: