Єдиний унікальний номер 235/803/13-ц

Номер провадження 22-ц/775/2391/2014

УХВАЛА

25 березня 2014 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Осипчук О.В.

суддів Смєлік С.Г., Ткачук С.С.

при секретарі Руденко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Донецьку клопотання ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 про призначення повторної судово - медичної генної експертизи по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення батьківства та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини за апеляційною скаргою на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 січня 2014 року

в с т а н о в и в :

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області 16 січня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення батьківства та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задоволено у повному обсязі: ОСОБА_1 визнаний батьком дитини ОСОБА_4 11 січня 2013 року, на відділ державної реєстрації актів цивільного стану покладено зобов»язання в актовий запис про народження дитини ОСОБА_4 внести відомості про ОСОБА_1 як про батька дитини, з нього стягнуто аліменти на утримання дитини у розмірі ? частини всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з 12 лютого 203 року до досягнення дитиною повноліття. Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання стягнуто з відповідача судовий збір у розмірі 229,40 грн.

В судовому засіданні представником відповідача- ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявлено клопотання про призначення повторної судової молекулярно-генетичної експертизи, у проведенні якої, як зазначила представник, судом першої інстанції було відмовлено.

Проведення повторної експертизи обумовлено тим, Бюро судово-медичних експертиз УЗО Донецької облдержадміністрації не є достатнім доказом при постановленні рішення про батьківство ОСОБА_1 Замість стандартних 16 локусів експертами досліджено лише 12, а результати досліджень безпідставно оцінені за даними К. Hummel. Окрім того, на виконання ухвали суду від 19 червня 2013 року до проведення судової генної експертизи директором Донецького бюро судово медичних експертиз було залучено експертів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 З дослідницької частини висновку вбачається, що дослідження проводилися не в державній спеціальній установі, а у відділі молекулярно- генетичних досліджень Центральної науково-дослідної лабораторії Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, яка згідно ст. 7 Закону України « Про судову експертизу» не є суб»єктом судово-експертної діяльності. До того ж, при перевірці Реєстру атестованих судових експертів на офіційному сайті Міністерства юстиції України встановлено, що експерт ОСОБА_6 не є експертом в галузі імунології, а тому в даному реєстрі не значиться. Лабораторні дослідження проводилися за 12 локусами ( 12 відрізків хромосомної ДНК ) ОСОБА_1, ОСОБА_3, дитини ОСОБА_4. Однак експертиза є неповною та необґрунтованою. Згідно ст. 2 Закону України « Про судову експертизу» законодавство України про судову експертизу складається із цього Закону, інших нормативно- правових актів. У 2012 році директором Департаменту лікувально-профілактичної допомоги МОЗ України Хобзей М.К. узгоджено методичні рекомендації використання ДНК-аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства, у III розділі якого проведення експертизи спірного батьківства з використанням ДНК-аналізу базуються на законах спадковості Менделя, а при проведенні ДНК- аналізу використовується стандартна тест-система до якої входить панель алельних маркерів, яка складається з 16 локусів. Проте як експертами досліджено тільки 12. Проведена експертиза базується на оцінці К. Hummel, яка в більшості країн не є загальновизнаним критерієм. Саме за таких обставин експертиза, на яку посилається суд, як на єдиний доказ батьківства ОСОБА_1 викликає сумнів в її правильності і обумовлює необхідність призначення повторної експертизи.

Позивачка ОСОБА_3 та її представник заперечували проти призначення та проведення повторної експертизи з підстав необґрунтованості заявленого клопотання.

Вислухавши заявлене клопотання, думку позивачки та її представника, апеляційний суд дійшов висновку, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню.

Згідно частини 2 ст. 150 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумнів в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові ( експертам ).

Згідно ст. 7 Закону України « Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

До державних спеціалізованих установ належать:

науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;

науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України;

Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.

Згідно ст. 9 вищевказаного закону, особа або орган, які призначили судову експертизу можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до Державного реєстру атестованих судових експертів, а у випадку, передбаченому ч.4 ст. 7 цього закону іншим фахівцям з відповідних галузей знань.

Донецьке бюро судових експертиз, якому було доручено проведення судової молекулярно-генетичної експертизи по зазначеній справі, на підставі договору від 07 серпня 2000 року, який продовжений з 04 січня 2010 року та 02 грудня 2013 року і є безстроковим з Донецьким національним медичним університетом «Про науково-методичне співробітництво», проводить дослідження на базі центральної науково- дослідницької лабораторії ( ЦНДЛ )Донецького національного медичного університету, яке обладнано спеціальним обладнанням, в якому працюють фахівці з медичної генетики. Лабораторна частина відбувається на базі приміщення ЦНДЛ, яка має Свідоцтво про атестацію № 030/13, видане Міністерством охорони здоров»я 10 червня 2013 року.

З медичного висновку № 3193 вбачається, що генетично-молекулярні дослідження проводили фахівці судово-медичної імунології завідуючий відділу молекулярно- генетичних досліджень ЦНДЛ Донецького національного медичного університету ім. М. Горького - професор ОСОБА_6 та завідуючий відділенням судово-медичної імунології ОСОБА_5, яка внесена до Державного реєстру експертів з імунології.

Молекулярно- генетичне дослідження проводилося з використанням методичних рекомендацій на які посиався апелянт «Використання ДНК-аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства ( материнства, підміни дітей ), узгоджених з директором Департаменту лікувально- профілактичної допомоги МОЗ України.

Згідно цих методичних рекомендацій мінімальних числом локусів, які підлягають дослідженню експертами є -12 Саме це число локусів було використано при експертному дослідженні.

З висновків експерттизи вбачається, що ДНК проаналізовано за дванадцятью локусами. Молекулярно-генетичним аналізом крові ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 встановлено, що заявлений батько співпадає з дитиною як мінімум по одному алелю у всіх досліджених локусах, що відповідає формулюванню « батькіство практично доведено».

Експертами було досліджено 12 локусів, тобто мінімальна кількість, яка зазначена в рекомендаціях, проте не менша від дванадцяти і по кожному дослідженому локусу встановлено співпадання, як мінімум по одному алелю батька і дитини, що свідчить про максимально високий рівень - 99,99% доведеності батьківства ОСОБА_1відносно дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Висновки вищевказаної молекулярно-генетичної експертизи узгоджуються з іншими доказами по справі і є обгрунтованими, а тому підстави для проведення повторної судової молекулярно- генетичної експертизи відсутні.

Керуючись ст.ст.143-145,150, 315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення повторної судово-медичної генетичної експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді