Єдиний унікальний номер 245/55/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3473/2014
Головуючий в 1 інстанції - Дмитрієв О.Ф.
Доповідач: Принцевська В.П.
Категорія 34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРЇНИ
24 квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючої судді - Жданової В.С.
суддів - Принцевської В.П., Тимченко О.О.,
при секретарі Забавіній М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 3 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп», третя особа - ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 04 лютого 2013 року звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди посилаючись на те, що 11 липня 2012 року о 15 години 15 хвилин на 4км+100м автошляху Новокатеринівка - (Донецьк-Новоазовськ-Седове) Старобешівського району Донецької області, ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ЗАЗ-1102» номерний знак НОМЕР_3, який належить ОСОБА_4, при зміні напрямку руху не впевнився, що це буде безпечним та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ-2112 номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, що рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження, а пасажир автомобіля ВАЗ-2112 номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_3 отримала легкі тілесні ушкодження. Постановою Старобешівського районного суду Донецької області від 25 вересня 2012 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. Автомобіль ВАЗ-2112 номерний знак НОМЕР_2 належить йому, на праві приватної власності. Після рішення суду, яким визнано провину ОСОБА_1 у скоєнні ДТП він звернувся до ТДВ Страхова компанія «Райп», з метою отримання страхового відшкодування за договором страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, однак страхова компанія відмовила йому у виплаті страхового відшкодування не пояснюючи причину. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому заподіяно значну матеріальну шкоду, яка складається з вартості матеріальної шкоди завданої пошкодженням майна-34923,51грн., франшизи у розмірі 1000,00 грн., додаткових матеріальних витрат, пов'язаних з проведенням оцінки транспортного засобу внаслідок ДТП у розмірі 700,00грн., відправкою замовленого листа до Страхової компанії ТДВ «Райп»-33грн. Добровільно відшкодувати спричинену матеріальну шкоду, відповідачі відмовляються. Крім того протиправними діями ОСОБА_1 йому та його дружині було спричинено моральну шкоду. Просять стягнути з ТДВ Страхова компанія «Райп» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 35656,51 грн., стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 франшизу у розмірі 1000 грн., моральну шкоду у розмірі 10000 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 350,00 грн., витрати пов*язані з оплатою судового збору. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 10000 грн.
В подальшому позивачі змінили позовні вимоги просили стягнути з ТДВ Страхова компанія «Райп» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 34923,51 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати за проведення оцінки пошкоджень транспортного засобу у розмірі 700,00 грн., витрати на поштове відправлення у розмірі 33,00 грн., франшизу у розмірі 1000,00 грн., моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн. Стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 350,00 грн., витрати пов*язані з оплатою судового збору у розмірі 366,56 грн. та 229,40 грн.
Рішенням Старобешівського районного суду Донецької області від 3 березня 2014 року позов задоволено частково.
З даним рішенням не погодився відповідач ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку. Він посилається на те, що суд дійшов правильного висновку, що моральна шкода позивачам спричинена внаслідок його неправомірних дій, однак при цьому, на його думку, суд неправильно вирішив стягнути суми у відшкодування моральної шкоди з нього, оскільки моральну шкоду в даному випадку повинна відшкодовувати страхова компанія. Також апелянт посилається на те, що суд не врахував, що він є інвалідом ІІ групи і звільнений від оплати судового збору. Просив скасувати рішення суду в частині стягнення з нього на користь позивачів сум у відшкодування моральної шкоди та стягнення з нього сум судового збору.
В судовому засіданні апелянт повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Позивачі в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Представник відповідача ТДВ «Страхова компанія «Райп» до суду не з»явився, повідомлений про час і місце судового засідання судовою повісткою.
Третя особа ОСОБА_4 до суду також не з»явилася, повідомлена про час і місце судового засідання судовою повісткою.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення апелянта та позивачів, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає необхідним частково задовольнити апеляційну скаргу з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 11 липня 2012 року о 15 години 15 хвилин на 4км+100м автошляху Новокатеринівка - (Донецьк-Новоазовськ-Седове) Старобешівського району Донецької області, відповідач ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ЗАЗ-1102» номерний знак НОМЕР_3, який належить ОСОБА_4, при зміні напрямку руху не впевнився, що це буде безпечним та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ-2112 номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, що рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження, а пасажир автомобіля ВАЗ-2112 номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_3 отримала легкі тілесні ушкодження. Постановою інспектора дізнання ВДАІ Старобешівського РВ ГУМВС України в Донецькій області від 20.07.2012 року в порушенні кримінальної справи за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини ОСОБА_1 за ст. 286 КК України, відмовлено, при цьому встановлено, що пасажир автомобілю ВАЗ 2112 державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_3 отримала легкі тілесні ушкодження, а саме: забій і синець грудної клітини, забій передньої стінки живота, забій лівого колінного суглобу. Постановою судді Старобешівського районного суду Донецької області від 25.09.2012 року відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 340 грн.. Зазначена постанова не оскаржена, набрала законної сили. Дані факти підтверджують вину ОСОБА_1 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, тому на підставі ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягають.
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Зокрема збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку ггаховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Приписами ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Згідно звіту №27/09-1М від 20.09.2012 року, складеного суб*єктом оціночної діяльності, вартість матеріальної шкоди спричиненої ОСОБА_2 у зв*язку з пошкодженням транспортного засобу складає 34923,51 грн.
На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ТДВ СК «Райп», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/5196334 від 02.04.2012 року.
Позивачем ОСОБА_2 своєчасно повідомлено відповідачу ТДВ СК «Райп» про подію ДТП, що підтверджується відповідним повідомленням від 11.07.2012 року, та протоколом огляду аварійним комісаром транспортного засобу від 13.07.2012 року.
Однак, як зазначив в позові позивач, ТДВ СК «Райп» відмовлено у виплаті йому страхового відшкодування при цьому причини відмови не пояснено.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що розмір матеріальної шкоди повністю підтверджується матеріалами цивільної справи, вимоги позивача є законними та обгрунтованими, а тому підлягає задоволенню позов ОСОБА_2 в частині стягнення з ТДВ СК «Райп» на його користь матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 34923,51 грн.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 % від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/5196334 від 02.04.2012 року розмір франшизи визначено в сумі 1000 грн., яка підлягає стягненню з винної особи.
Суд першої інстанції також дійшов правильного висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з ОСОБА_1 франшизи у розмірі 1000 грн. підлягають задоволенню, оскільки відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні доорожньо- транспортної пригоди.
Апеляційний суд перевірив доводи апелянта, що суми у відшкодування моральної шкоди необхідно стягувати зі страхової компанії, при цьому апеляційний суд дійшов висновку, що дані доводи є безпідставними, оскільки статтею 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону,- МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
З матеріалів справи вбачається, що ушкоджень здоровью від вказаного ДТП зазнала тільки позивачка ОСОБА_3, що підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.07.2012 року, актом судово-медичного обстеження № 84/Д від 18.07.2012 року. Однак позивачка ОСОБА_3 не зверталася до ТДВ СК «Райп» з вимогами про відшкодування шкоди заподіяної здоров»ю.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/5196334 від 02.04.2012 року передбачено тільки відшкодування шкоди заподіяної життю і здоров»ю потерпілого, а також відшкодування шкоди, заподіяної майну потерпілого, відшкодування моральної шкоди даним полісом не передбачено.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно посилався на вимоги ст. 23 ч. 1 та ч.2 п.п. 1, 3, ст. 1167 ЦК України при вирішенні вимог про стягнення моральної шкоди, а також суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що моральну шкоду необхідно стягнути з ОСОБА_1 протиправними діями якого позивачам спричинено моральну шкоду.
Також суд першої інстанції правильно врахував, що внаслідок вказаного ДТП позивачу ОСОБА_2 спричинено моральну шкоду у зв*язку з пошкодженням належного йому автомобіля, а позивачці ОСОБА_3 моральна шкода завдана ушкодженням її здоров*я.
Згідно зі статтею 309 ч.1п.п. 1, 4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Апеляційний суд також перевірив доводи апелянта стосовно стягнення з нього судових витрат та дійшов висновку, що вони є обгрунтованими.
Статтею 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про солідарне стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу в розмірі 350,00 гривень, а тому в даній частині рішення суду необхідно скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ТДВ СК«Райп» та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в відшкодування витрат на оплату правової допомоги по 175 грн. з кожного.
Статтею 5 ч.1 п. 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи безстроково (а.с. 47), а тому в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 судового збору рішення суду першої інстанції також необхідно скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ТДВ «Страхова компанія «Райп» на користь ОСОБА_2 382,17 грн. у відшкодування витрат на оплату судового збору.
В решті частині рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 3 березня 2014 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 судових витрат та судового збору, а також в частині солідарного стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу.
Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп» на користь ОСОБА_2 382,17 грн. (триста вісімдесят дві грн. 17 коп.) у відшкодування витрат на оплату судового збору.
Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп» на користь ОСОБА_2 в відшкодування витрат на оплату правової допомоги 175 грн. (сто сімдесят п»ять грн.)
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в відшкодування витрат на оплату правової допомоги 175 грн. (сто сімдесят п»ять грн.)
В решті частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили в момент проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Головуючий: Судді: