ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
13 березня 2014 рокусправа № 811/4068/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року у справі № 811/4068/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до дисциплінарної палати кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення і закриття дисциплінарного провадження, -
в с т а н о в и в:
В грудні 2013 року р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив суд визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області від 18.11.2013р. про застосування до адвоката ОСОБА_1, дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.12.2013 року заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду в зв'язку з пропуском строку на звернення з таким позовом та відсутністю заяви про поновлення такого строку.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити до суду першої інстанції про продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, в порушення ст.. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність « становить тридцять днів та при залишенні його позову без розгляду зазначений строк не було враховану.
В судове засідання сторони не з'явилися, в зв'язку з чим, в порядку ст.. 41 КАС України розгляд справи був здійснений за їх відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, однак ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням матеріалів до суду для вирішення питання про відкриття провадження з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області від 18.11.2013 року адвоката ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження.
Не погодившись з рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області ОСОБА_1 23.12.2013 року звернувся до суду із адміністративним позовом про застосування до адвоката ОСОБА_1, дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Вирішуючи питання про строки звернення позивача з даним позовом суд першої інстанції виходив з того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції.
Проте, такий висновок суду першої інстанції є помилковим з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, вказана норма права передбачає два критерії для відмежування справ адміністративної юрисдикції від справ іншої юрисдикції і це є: суб'єктний та предметний склад.
Предметний склад обумовлений тим, що справа адміністративної юрисдикції повинна містити в собі публічно-правовий спір. В свою чергу суб'єктний склад справи адміністративної юрисдикції передбачає наявність однієї із сторін чи обох сторін спору суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є характер спірних правовідносин.
З позовних вимог, які є предметом позову, не вбачається, що між сторонами існує публічно-правовий спір, спірні правовідносини виникли з приводу діяльності дисциплінарної палати кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області, яка діє на підставі Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого Указом Президента України №155/93 від 05.05.1993 року, згідно якого основним завданням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії є визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, та вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Тобто спір, який належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, виникає з правовідносини, які мають публічно-правову природу. В таких правовідносинах суб'єкт владних повноважень реалізує свої владні управлінські функції щодо іншої сторони спору та має право владно керувати поведінкою іншої сторони.
Проте статтею 1 Закону України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року N 2887-XII встановлено, що адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року N 2887-XII формування кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та організаційне забезпечення їх діяльності покладається на Раду Міністрів Республіки Крим, обласні та Київську і Севастопольську міські Ради народних депутатів. При цьому жоден з вище перелічених органів влади (органи місцевого самоврядування та орган виконавчої влади) не делегують кваліфікаційно-дисциплінарним комісіям адвокатури своїх повноважень щодо здійснення діяльності на виконання функцій держави, натомість Рада Міністрів Республіки Крим, обласні та Київська і Севастопольська міські Ради народних депутатів лише формують та забезпечують організацію діяльності вказаних комісій.
Вищевказане підтверджує, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не наділена публічно-владними повноваженнями та не здійснює владні управлінські функції. Натомість сутність самого об'єднання адвокатури полягає у добровільності такого професійного об'єднання. При цьому, незважаючи на те, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія є юридичною особою, вона не є суб'єктом владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, не відноситься до жодної з гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової. Крім того, кваліфікаційно-дисциплінарним комісіям адвокатури не делеговано повноваження щодо здійснення владних управлінських функцій на основі законодавства.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.204 КАС України порушення судом першої інстанції норм процесуального права , які призвели до неправильного вирішення питання є підставою для її скасування.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 199 КАС України передбачено, що суд скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направляє справу для продовження розгляду.
З урахуванням тих обставин, що ухвала Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року у справі № 811/4068/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до дисциплінарної палати кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення і закриття дисциплінарного провадження перешкоджає подальшому провадженню та прийнята в порушення норм процесуального права, зазначена ухвала підлягає скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.
Керуючись ст. 195, ст. 196, п.3 ч. 1 ст. 199, п.4 ч.1 ст.204 КАС України суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року у справі № 811/4068/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до дисциплінарної палати кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення і закриття дисциплінарного провадження скасувати.
Матеріали справи № 811/4068/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до дисциплінарної палати кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення і закриття дисциплінарного провадження направити до Кіровоградського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.
Ухвала складена у повному обсязі 17.03.2014 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: С.А. Уханенко