Справа № 712/22154/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2014 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Ротмістренко М.В.,

при секретарі - Ревачко І.С.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

представник відповідача ПАТ «АКБ «Київ» - Обременко М.А.,

представник відповідача ТОВ «Сузір'я» - Олійник Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я» про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва, відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди, інфляційних збитків та повернення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, звернувся в суд із позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я» про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва, відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди, інфляційних збитків та повернення коштів.

Позовні вимоги мотивує тим, що 08.02.2008 року між ПАТ «АКБ «Київ» та ним було укладено договір № 18/2008 про участь у Фонді фінансування будівництва, згідно з яким об'єктом інвестування є квартира АДРЕСА_1. Загальна вартість об'єкта інвестування на момент підписання становила 417101,72 грн. Даний об'єкт інвестування ПАТ «АКБ «Київ» закріплює за ОСОБА_1, відповідно до Правил Фонду фінансування будівництва. Запланована дата введення об'єктів інвестування в експлуатацію - червень 2008 року. Додатковою угодою №1 до договору №18/2008 було погоджено, що ціна об'єкта інвестування збільшується до 452003,90 грн. Запланована дата введення об'єктів інвестування в експлуатацію - вересень 2008 року. Забудовником відповідно до договору про організацію спорудження об'єкта будівництва від 20 квітня 2007 року укладеного між АКБ «Київ» і ТОВ «Сузір'я» є ТОВ «Сузір'я».

Вказує, що 29.05.2008 року отримав свідоцтво до договору №18/2008 про участь у фонді фінансування будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежилими приміщеннями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Оплата (87%) загальної вартості об'єктів інвестування.

Відповідно до договорів сторони домовилися про участь довірителя ОСОБА_1 у фонді фінансування будівництва.

Однак по день звернення позивача до суду, будівництво об'єкта інвестування не закінчено та в експлуатацію його не введено.

Уточнивши позовні вимоги просив суд, розірвати договір №18/2008 від 08.02.2008 року, стягнути солідарно з відповідачів ПАТ «АКБ «Київ» та ТОВ «Сузір'я» загальну вартість закріплених вимірних одиниць об'єкта інвестування в розмірі 468008,75 грн., суму понесених інфляційних втрат у розмірі 126759,80 грн., суму 3 % річних у розмірі 66700,86 грн., 10000 гривень завданої моральної шкоди, а також понесені судові витрати.

Представник ПАТ «АКБ «Київ» у судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях. Також подав заяву про застосування строків позовної давності.

Представник ТОВ «Сузір'я» подав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що у ТОВ «Сузір'я» відсутні будь-які зобов'язання перед позивачем щодо повернення коштів, вкладених у ФФБ, оскільки, на його думку, в даному випадку слід чітко розмежовувати відносини між довірителем (позивачем) та управителем (ПАТ «АКБ «Київ»), з одного боку, та між управителем та забудовником (ТОВ «Сузір'я»), з другого боку. Оскільки, у ТОВ «Сузір'я» відсутні договірні відносини з позивачем, що підтверджується договором про участь у ФФБ, який укладено суто між позивачем та ПАТ «АКБ «Київ», просив суд у задоволенні позову відмовити повністю. Також додав, що вимоги позивача про стягнення 3 % річних та суми понесених інфляційних втрат не відповідають закону, оскільки в даному випадку між сторонами виникли правовідносини з приводу інвестиційної діяльності, а не з грошових зобов'язань, а тому вважає, що відсутні підстави для застосування положень ст. 625 ЦК України.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

08.02.2008 року між ПАТ «АКБ «Київ» та ОСОБА_1 було укладено договір про участь у Фонді фінансування будівництва, згідно з яким довіритель в довірче управління передав управителю грошові кошти, а управитель створив Фонд фінансування будівництва виду А, об'єктом інвестування якого є квартира АДРЕСА_1. Запланована дата введення об'єктів інвестування в експлуатацію - червень 2008 року.

Додатковою угодою №1 від 28.03.2008 року до договору №18/2008 було погоджено, що ціна об'єкта інвестування збільшується до 452003,90 грн. Запланована дата введення об'єктів інвестування в експлуатацію - вересень 2008 року.

Забудовником відповідно до договору про організацію спорудження об'єкта будівництва від 20 квітня 2007 року укладеного між АКБ «Київ» і ТОВ «Сузір'я» є ТОВ «Сузір'я».

29.05.2008 року позивачу видано свідоцтво про участь у Фонді фінансування будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежилими приміщеннями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Оскільки об'єкт не було здано в експлуатацію до дати вказаної в договорі, ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «АКБ «Київ» із заявою від 03.12.2008 року про вихід з ФФБ та повернення коштів.

Згідно підпункту а) пункту 2) розділу 2.2.2 договору №18/2008 про участь у ФФБ, укладеного між ПАТ «АКБ «Київ» та ОСОБА_1, довіритель має право до запланованої дати введення об'єкта будівництва в експлуатацію відмовитись від участі у ФФБ шляхом розірвання договору та отримати кошти в сумі, що відповідають вартості закріплених вимірних одиниць об'єкта інвестування.

Підпунктом 9) пункту 2.1.1 вказаного договору про участь у ФФБ встановлено, що управитель зобов'язаний повністю або частково повернути довірителю, за його письмовою вимогою, кошти в сумі, яка відповідає вартості відповідної кількості вимірних одиниць об'єкта інвестування по ціні на день подачі довірителем такої вимоги, протягом 30 банківських днів.

У відповідності до п.п.5.4.2 Правил Фонду Фінансування будівництва виду А, затверджених рішенням Правління АКБ «Київ» від 21.03.2007 року у разі Дострокового припинення управління коштами з ініціативи Довірителя або з інших підстав, передбачених ФФБ, та відповідного зменшення обсягу підтвердженого замовлення на будівництво, Забудовник на вимогу Управителя зобов'язаний протягом 20 днів з дня отримання відповідного повідомлення перерахувати на рахунок ФФБ кошти для подальшого повернення Довірителю.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, припинення зобов'язань на вимогу однієї з сторін допускається лише у випадках встановлених договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних ,від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і відповідальність по поверненню коштів лежить на ПАТ "АКБ "Київ", оскільки саме між цими

сторонами існували договірні відносини, а ТОВ "Сузір'я" виступило як забудовник і не має прямих зобов'язань про повернення коштів на користь Позивача, виходячи з наступного.

Нормою ст.20 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" передбачено, що у разі припинення управління майном та договору про участь у фонді фінансування будівництва, відкріплення об'єкта інвестування від довірителя, повернення коштів довірителю з ФФБ у визначених законом випадках здійснюється управителем ФФБ, яким у даному випадку являється ПАТ "АКБ " Київ ". В свою чергу закон не передбачає права довірителів, яким виступає позивач, вимагати повернення коштів безпосередньо від забудовника.

Спір про повернення внесених у фонд фінансування будівництва коштів випливає виключно з відносин між довірителем і управителем, і в той же час, предмет даного спору не охоплює відносин між управителем і забудовником.

Разом з тим, твердження ПАТ "АКБ " Київ " та ТОВ "Сузір'я" про неправомірність стягнення коштів з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, через те, що між позивачем та ПАТ "АКБ " Київ " були інвестиційні відносин не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів невстановлений договором або законом.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 14 листопада 2011 року (справа №6-40цс11) винесеній у порядку ст.355 ЦПК України зазначено, що грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. У ч. 3 ст. 510 ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї. Відтак, грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі, з правовідношення, в якому прав у кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає, кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Саме до такого виду грошового зобов'язання належить укладений сторонами договір №18/2008 від 08.02.2008 року про участь у ФФБ, згідно з яким позивач має право відмовитися від участі в ФФБ шляхом розірвання договору та одержання коштів у сумі, що відповідає вартості закріплених за нею вимірних одиниць об'єкта інвестування за ціною на день подання заяви про відмову від участі в ФФБ, але не менше внесеної до фонду суми.

Як зазначено у вищезгаданій постанові Верховного Суду України, - стаття 625 ЦК України - розміщена в розділі І книги 5 ЦК України"Загальні положення про зобов'язання", а від так поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше непередбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.

Таким чином, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України, після спливу обумовлених в договорі 30 банківських днів, з дня отримання письмової заяви про відмову від участі у ФФБ, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Оскільки ПАТ "АКБ "Київ" не було вчасно виконано законної вимоги позивача, не перераховано на розрахунковий рахунок суми коштів в розмірі 468008,75 грн., що дорівнює загальній вартості закріплених вимірних одиниць об'єкта інвестування, крім того такі не повернуті і на час розгляду справи у суді, суд вважає, що з ПАТ "АКБ "Київ" також слід стягнути інфляційні витрати та 3% річних, з яких, понесені інфляційні втрати в розмірі 126759,80 грн., та 3% річних від простроченої суми в розмірі 66700,86 грн. (згідно розрахунків наданих позивачем).

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно суми моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн., суд прийшов до наступного висновку.

Згідно статті 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В ході розгляду справи, позивачем не доведено обставин спричинення йому моральної шкоди, та не обґрунтовано розмір моральної шкоди, яку позивач просить стягнути з відповідачів, у зв'язку з чим, суд вважає, що в задоволенні даної позовної вимоги ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що причини пропуску строку позовної давності є поважними, а порушене право підлягає захисту, у зв'язку з цим слід поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк позовної давності.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України,-

Р І Ш И В :

Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк позовної давності.

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я» про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва, відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди, інфляційних збитків та повернення коштів - задовольнити частково.

Договір від 08 лютого 2008 року про участь у Фонді фінансування будівництва № 18/2008, укладений між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» та ОСОБА_1 - розірвати.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» на користь ОСОБА_1 суму, що складає загальну вартість закріплених вимірних одиниць об'єкта інвестування в розмірі 468008 (чотириста шістдесят вісім тисяч вісім) грн. 75 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» на користь ОСОБА_1 понесені інфляційні втрати в розмірі 126759 (сто двадцять шість тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 80 коп. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 66700 (шістдесят шість тисячі сімсот) грн. 86 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» на користь Держави 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Ротмістренко М.В.