донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
22.04.2014 справа №908/43/14
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Принцевської Н.М.
СуддівЛомовцевої Н.В., Скакуна О.А.
при секретарі судового засідання Трофимович Ю.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Суров О.Б., довіреність від 25.06.2013р.
від відповідача:не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Барви», с. Барвінівка Новомиколаївського району Запорізької області
на рішення господарського суду Запорізької області
від25.02.2014р.
у справі№ 908/43/14 (суддя Топчій О.А.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро», м. Обухів Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барви», с. Барвінівка Новомиколаївського району Запорізької області
про стягнення 90069,15 грн.
В С Т А Н О В И В:
Господарський суд Запорізької області рішенням від 25.02.2014р. частково задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро», стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «Барви» на користь позивача основний борг у розмірі 69250 грн., 318,74 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 2081,34грн. пені, відсотки річних в сумі 4482,90грн. та штраф в розмірі 13913,75грн.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення по справі.
Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення, що оскаржується.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час слухання справи повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.
Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, що були предметом розгляду суду першої інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
13.06.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Барви", як покупцем було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № 131/3, відповідно до пункту 1.1 якого в строки, визначені договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.
Згідно пункту 1.2 договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, порядок та термін оплати товару, та нарахованих відсотків, інші умови, визначені в додатках до договору, який є невід'ємною його частиною. Фактична номенклатура, асортимент та кількість по задоволеним постачальником замовленням визначаються згідно видаткових накладних
Згідно з додатком № 1 до договору поставки постачальник зобов'язався поставити покупцю соняшник ОРЕRА РR загальною вартістю 69250 грн. з урахуванням ПДВ, з оплатою відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 1 % річних. Строк оплати поставленого товару сторони визначили до 01.10.2013 року.
Відповідно до видаткової накладної № 23479 від 13 червня 2013 року позивач передав відповідачу насіння соняшник ОРЕRА РR (п.о.) (ESP-L13-0040) в кількості 50 мішків на загальну суму 69250 грн., який був отриманий повноважною особою відповідача, що підтверджується видатковою накладною № 23479 від 13 червня 2013р.
Умовами пунктів 2.7, 2.8, 2.10, 2.11 Договору сторони обумовили, що за користування товарним кредитом покупець сплачує на користь постачальника відсотки, розмір яких передбачений Додатком до договору. Строк користування товарним кредитом починається з дня, передбаченого додатком до договору, але не раніше дня, наступного за днем отримання товару покупцем та закінчується в день повного розрахунку покупцем за поставлений товар. У випадку недостатності коштів, отриманих від покупця на виконання в повному обсязі його зобов'язань за Договором, постачальник має право провести першочергове зарахування коштів в рахунок оплати нарахованих відсотків за користування товарним кредитом. Відсотки за користування товарним кредитом нараховуються щомісячно.
Відповідно до акту наданих послуг № 27995 від 02.09.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр -Агро" на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № 131/3 були надані в якості послуг Товариству з обмеженою відповідальністю "Барви" - відсотки по договору товарного кредиту в розмірі 179,86 грн. Вказаний акт підписаний представниками обох сторін.
На дату подання позовної заяви до суду заборгованість відповідача перед позивачем за користування товарним кредитом, відповідно до розрахунку позивача, становить 318,74 грн.
Відповідач взяті на себе зобов'язання по договору поставки на умовах товарного кредиту № 131/3 від 13.06.2013р. не виконав, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 69568,74 грн.
Факт наявності заборгованості в сумі 69568,74 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "Барви" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр -Агро" підтверджений наявними доказами та не заперечується відповідачем.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 265 Господарського кодексу України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За таких підстав місцевий суд дійшов вірного висновку, що відповідач товар прийняв, його не повернув, а тому обґрунтовано задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 69250 грн. та відсотків за користування товарним кредитом в сумі 318, 74 грн.
Відповідно до пункту 7.2 договору у випадках порушення умов даного Договору, постачальник має право притягти покупця до відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків за користування товарним кредитом. За порушення даних умов договору покупець:
а) сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день такого прострочення;
б) сплачує штраф в розмірі 20 % від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошового зобов'язання.
в) сплачує на користь постачальника 28 (двадцять вісім) відсотків річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).
Пунктом 7.3. договору сторони дійшли згоди про збільшення строку позовної давності по всім зобов'язанням (сплаті заборгованості, пені, штрафу, відсотків та індексу інфляції), що виникли на підставі цього Договору до 3 років. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань здійснюється без застосування ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення за період з 02.10.2013р. по 24.12.2013р. пені в розмірі 2103,76 грн., штрафу в розмірі 13913,75 грн. та 28% річних в сумі 4482,90 грн.
Місцевий суд вірно встановив, що при здійсненні розрахунку пені позивачем помилково нараховано 2103,76 грн. Зробивши перерахунок пені, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 2081,34 грн. Інші нарахування позивачем здійсненні вірно, відповідають діючому законодавству та умовам договору, а тому також обґрунтовано задоволені господарським судом.
При розгляді клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій та надання розстрочки виконання рішення суд першої інстанції відмовив в їх задоволенні, з чим погоджується й колегія суддів, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частина 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Пунктом 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 118 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК) господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідач посилається на те, що підприємство опинилося у тяжкому фінансовому стані, заборгованість виникла через загибель внаслідок несприятливих погодних умов сільськогосподарських культур, які ним вирощувалися, на підтвердження чого надав висновок Торгівельно - промислової палати України про форс мажорні - обставини №2369/05-4 від 08.10.2012р. Також зазначив, що в зв'язку із низькими цінами на зернові культури та соняшник у 2013р. підприємство не отримало очікуваний прибуток, що негативно вплинуло на його фінансовий стан.
Суд першої інстанції вірно зауважив, що відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження його тяжкого фінансового стану, того, що відповідач не отримує прибуток від іншої господарської діяльності. Саме лише посилання відповідача на скрутне матеріальне становище не є підставою для зменшення штрафних санкцій відповідно до приписів ст. 233 Господарського кодексу України та надання розстрочки виконання рішення згідно з п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «Барви» на рішення господарського суду Запорізької області від 25 лютого 2014 року по справі № 908/43/14 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 25 лютого 2014 року по справі № 908/43/14 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Н.М. Принцевська
Судді: Н.В. Ломовцева
О.А. Скакун
Надруковано 5 примірників:
1-позивачу;
1-відповідачу;
1-до справи;
1-ГСЗО;
1-ДАГС