Справа № 256/9990/13-ц

2/256/486/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 квітня 2014 року м. Донецьк

Калінінській районний суд м. Донецька у складі:

головуючої судді - Гладкої І.А.,

при секретарі - Запарі С.Р.,

за участю сторін:

представника позивача - не з'явився,

відповідачів - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за використаний природний газ,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2013 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за використаний природний газ.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував наступними обставинами. Відповідачі є наймачами квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. В житловому приміщенні встановлене наступне газове обладнання: газова плита, газова колонка. В результаті того, що відповідачі оплату нарахувань за газопостачання проводили не регулярно та не в повному обсязі, за період часу з 01 серпня 2011 року по 01 серпня 2013 року виникла заборгованість за спожитий ними природний газ в сумі 820,91грн., інфляційних нарахувань у розмірі 5,66 грн., 3% річних у розмірі 25,55 грн.

Представник позивача - Щербінін Євген Анатолійович, який діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте надав до суду заяву, згідно якої просив суд розглянути справу в його відсутність, позов підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі в судове засідання повторно не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, однак доказів поважності своєї неявки або заяви про розгляд справи в їх відсутність до суду не надали.

Згідно ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. Представник позивача проти заочного рішення не заперечує, наслідки та порядок перегляду заочного рішення розуміє. Таким чином, суд визнав причини неявки відповідачів неповажними та ухвалив розгляд справи провести у відсутність відповідачів на підставі наявних у справи матеріалів.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за використаний природний газ, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно статті 1 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 8 Цивільного кодексу України визначає законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи. Суд вирішує справи відповідно до Конституції України законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Частина 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень проти них. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у розгляді справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких виникає у сторін спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ч. 8 ст. 105-1 Цивільного процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Відповідно до ст. 67 Житлового кодексу УРСР плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно вимог ч. 1 ст. 68 Житлового кодексу УРСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до ч. 3 ст. 156 Житлового кодексу УРСР члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території та проведенню ремонту.

Згідно змісту ст. 162 Житлового кодексу УРСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином і в термін відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання підлягають виконанню у вказаний в договорі строк, а якщо строк визначений моментом вимоги, то протягом семи днів з моменту отримання вимоги кредитора.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг, якими є наймач (власник), споживач, виконавець та виробник, здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно п. 10 «Правил надання населенню послуг з газопостачання», які затверджені постановою Кабінету міністрів України № 2246 від 09 грудня 1999 року, розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється починаючи з 1 січня 2007 року за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання, що встановлені НКРЕ, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності - за нормами споживання природного газу.

Відповідно до вимог п. 29 «Правил надання населенню послуг з газопостачання», споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання.

З 1 грудня 2008 року згідно постанови Національної комісії регулювання енергетики України № 1239 від 25.10.2008 року, № 812 від 13.07.2010 року, затверджено роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення при відсутності газових лічильників роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення до 2500 куб.м., відповідно до газових приладів становлять: газова плита з централізованим гарячим водопостачанням - 9,80 грн. за люд./міс.; газова плита без ценрталізованого гарячого водопостачання -18,30 грн. за люд/міс.; газова плита і газовий водонагрівач, 23,6 грн. за люд/міс.; Опалення в опалювальний період, 11 грн. за кв.м.; за умови,що обсяг споживання природного газу не перевищує 2500 куб.м. на рік - 483,6 грн. за 1000 куб.м. з ПДВ.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача, заборгованість відповідачів за спожитий природний газ з за період часу з 01 серпня 2011 року по 01 серпня 2013 року виникла заборгованість за спожитий ними природний газ в сумі 820,91 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 5,66 грн., 3% річних у розмірі 25,55 грн., про що свідчить загальна картка за особовим рахунком ОСОБА_1 за НОМЕР_1, що долучена до матеріалів справи.

Як вбачається судом із довідки № б/н від 30.08.2013 року виданої КП «Керуюча компанія Калінінського району міста Донецька», долученої до матеріалів справи, в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані зокрема відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Враховуючи наведені норми закону, а також приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд вважає, що позивачем надано достатньо доказів щодо наявності заборгованості відповідачів за надані послуги з газопостачання за період з 01 серпня 2011 року по 01 серпня 2013 року виникла заборгованість за спожитий ними природний газ в сумі 820,91грн., інфляційних нарахувань у розмірі 5,66 грн., 3% річних у розмірі 25,55 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 525, 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 8, 10, 11, 60, 88, 168, 208-209, 212-215, 218, 223, 224, 292, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 13, 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Правилами надання населенню послуг з газопостачання», які затверджені постановою Кабінету міністрів України № 2246 від 09 грудня 1999 року, постановами Національної комісії регулювання енергетики України № 1239 від 25.10.2008 року, № 812 від 13.07.2010 року, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за використаний природний газ - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» заборгованості за надані послуги з газопостачання за період з 01 серпня 2011 року по 01 серпня 2013 року виникла заборгованість за спожитий ними природний газ в сумі 820,91грн., інфляційних нарахувань у розмірі 5,66 грн., 3% річних у розмірі 25,55 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» витрати по сплаті судового збору в розмірі 229,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.А. Гладка 24.04.2014