Справа № 432/266/14-к
Провадження № 11кп/782/523/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2014 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області в складі: головуючого: судді Каткова І.А.
суддів: Руденка В.В., Бас О.Є.
за участю секретаря: Сотнікової О.А.
прокурора: Мазепіної М.В.
обвинуваченого: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Луганську кримінальну справу в кримінальному провадженні № 11кп / 782 / 523 / 14 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури міста Стаханова Луганської області Мігунової В.М. на вирок Стахановського міського суду Луганської області від 19 лютого 2014 року,-
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Стаханова Луганської області, раніше неодноразово судимий, зокрема, за вироком Стахановського міського суду Луганської області від 27 грудня 2013 року за ст. 185 ч.3 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
засуджений за ст. 185 ч.2 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі, за ст. 185 ч.3 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, за ст. 190 ч.2 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.4 КК України, по сукупності злочинів к призначеній мірі покарання частково, у вигляді 6 місяців позбавлення волі, приєднано покарання по ст. 185 ч.3 КК України за вироком Стахановского міського суду Луганської області від 27 грудня 2013 року та остаточно за двома вироками визначено покарання у вигляді 3 (трьох) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишено у вигляді тримання під вартою.
Строк відбуття покарання обвинуваченому обраховано з 27 грудня 2013 року, з 12 годин 00 хвилин.
Стягнуто із обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 спричинену майнову шкоду у сумі 1209 гривень.
Долю речових доказів та судових витрат за проведення судових експертиз по справі вирішено у відповідності із ст.ст. 100, 124 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у наступних кримінальних правопорушеннях.
Так, 12 листопада 2013 року, приблизно о 01 годині, обвинувачений ОСОБА_1 прийшов до підвального приміщення, розташованого у будинку АДРЕСА_2 та маючи намір на таємне викрадення чужого майна, через вікно проник у підвальне приміщення, звідки викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_3, а всього таємно викрав майна на загальну суму 1499 грн. та з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду.
Крім того, 15 грудня 2013 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи на центральному ринку міста Стаханова, шляхом шахрайства, заволодів мобільним телефоном - майном ОСОБА_4, «Самсунг» GТ- С 3010» вартістю 150 грн. та з місця вчинення злочину зник, заподіявши потерпілій матеріальну шкоду.
Крім того, 17 грудня 2013 року, приблизно об 11-00 годині, обвинувачений ОСОБА_1 знаходився біля ТБ «Вікторія», розташованому по вулиці Б.Хмельницького міста Стаханов, де шляхом шахрайства заволодів мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_5- «Нокіа-113» вартістю 180 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду.
Крім того, 20 грудня 2013 року, приблизно о 8- 00 годині, обвинувачений ОСОБА_1 знаходився в квартирі свого знайомого ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що потерпілий спав, таємно викрав майно останнього: планшет ТАВ марки «Самсунг GALAXY» вартістю 1862 грн. та з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
24 грудня 2013 року, приблизно о 13-00 годині, обвинувачений ОСОБА_1 знаходився у себе вдома за адресою: АДРЕСА_1, скориставшись тим, що матері ОСОБА_7 не було вдома, таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_7, на загальну суму 1294 грн. і з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.
На вказаний вирок принесено апеляційну скаргу прокурором прокуратури міста Стаханова Луганської області Мігуновою В.М., яка просить вирок Стахановського міського суду Луганської області від 19 лютого 2014 року щодо обвинуваченого за ст..ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 190 ч.2 КК України ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, ухвалити новий вирок, у якому визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 190 ч.2 КК України та призначити покарання: за ст. 185 ч.2 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі; за ст. 185 ч.3 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі; за ст. 190 ч.2 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст.. 70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити 3 роки позбавлення волі. Вирок Стахановського міського суду Луганської області від 27 грудня 2013 року підлягає самостійному виконанню.
В своїй апеляційній скарзі прокурор прокуратури міста Стаханова Луганської області Мігунова В.М. вважає, що оскільки за вироком Стахановського міського суду Луганської області від 27 грудня 2013 року ОСОБА_1 визнано винним за ст. 185 ч.3 КК України та йому призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, а на підставі ст.ст. 75, 76 п.п.2, 3, 4 КК України він від відбуття покарання звільнений на 2 роки випробувального строку і вчинив до постанови вищевказаного вироку інші кримінальні злочини (останній епізод № 5 скоєний 24 грудня 2013 року), за які він засуджується до реального відбування покарання, то судом не обґрунтовано застосовано вимоги ст. 70 ч.4 КК Україні щодо сукупності злочинів, тому що до призначеної міри покарання частково приєднано покарання за ст. 185 ч.3 КК України у вигляді 6 місяців позбавлення волі за вироком Стахановського міського суду Луганської області від 27 грудня 2013 року та остаточно по двом вирокам призначено покарання у вигляді 3 років і 6 місяців позбавлення волі, хоча кожний вирок підлягає самостійному виконанню.
Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу прокурора прокуратури міста Стаханова Луганської області Мігунової В.М. і вважає за необхідне скасувати вирок Стахановського міського суду Луганської області від 19 лютого 2014 року щодо обвинуваченого за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 190 ч.2 КК України ОСОБА_1 у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, ухвалити новий вирок, у якому визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 190 ч.2 КК України та призначити покарання: за ст. 185 ч.2 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі; за ст. 185 ч.3 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі; за ст. 190 ч.2 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст.. 70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити 3 роки позбавлення волі, а вирок Стахановського міського суду Луганської області від 27 грудня 2013 року підлягає самостійному виконанню, заслухавши обвинуваченого ОСОБА_1, який погодився з апеляційною скаргою прокурора прокуратури міста Стаханова Луганської області Мігунової В.М., вивчивши доводи апеляційної скарги прокурора прокуратури міста Стаханова Луганської області Мігунової В.М., матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора прокуратури міста Стаханова Луганської області Мігунової В.М. підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції, згідно вимог ст. 408 ч.1 КПК України, зміні.
Висновок суду першої інстанції про винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 190 ч.2 КК України, фактичні обставини справи і кваліфікація дій засудженого в апеляційній скарзі не оспорюються, при цьому суд, згідно вимог ст. 349 ч.3 КПК України, оскільки проти цього, не заперечували учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, роз'яснив ним, що вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, а тому апеляційний суд в ухвалі не вказує докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 і доводи у відношенні кваліфікації дій останнього.
Колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано прийшов до висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_1 і правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст. 185 КК України, оскільки він повторно скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку у потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7), вірно кваліфікував його дії за ч.3 ст. 185 КК України, оскільки він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку у потерпілого ОСОБА_3.), вчинену повторно, поєднану з проникненням в інше приміщення, а також вірно кваліфікував дії обвинуваченого за ч.2 ст. 190 КК України, оскільки він скоїв повторно заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5.).
Колегія суддів вважає, що при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України суд врахував вимоги ст.ст. 65, 66, 67 КК України, а саме: ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який має постійне місце проживання у місті Стаханові, за яким задовільно характеризується, вибачився перед потерпілими, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, добровільне відшкодування матеріальної шкоди потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, обставину, що обтяжує покарання - рецидив злочину, при цьому суд, врахувавши, що обвинувачений за короткий час, з 12 листопада 2013 року по 24 грудня 2013 року, скоїв декілька кримінальних правопорушень, прийшов до правильного висновку про те, що остаточна міра покарання обвинуваченому повинна визначатися відповідно до ч.1 ст. 70 КК України - у вигляді реального позбавлення волі.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора прокуратури міста Стаханова Луганської області Мігунової В.М. про необхідність скасування вироку Стахановського міського суду Луганської області від 19 лютого 2014 року і ухвалення нового вироку щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, оскільки, згідно вимог ст. 420 ч.1 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок, зокрема, у разі: 1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; 2) необхідності застосування більш суворого покарання, проте вирок суду першої інстанції, згідно вимог ст. 408 ч.1 КПК України, потребує зміни з наступних підстав.
Згідно пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбуття покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинання, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається, за таких умов кожний вирок виконується самостійно.
При таких обставинах є обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора прокуратури міста Стаханова Луганської області Мігунової В.М. про те, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначення покарання за ч.4 ст. 70 КК України, оскільки згідно вироку Стахановського міського суду Луганської області від 27 грудня 2013 року ОСОБА_1 визнано винним за ст. 185 ч.3 КК України та йому призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, а на підставі ст.ст. 75, 76 п.п.2, 3, 4 КК України він від відбуття покарання звільнений на 2 роки випробувального строку і вчинив до постанови вищевказаного вироку інші кримінальні злочини (останній епізод № 5 скоєний 24 грудня 2013 року), за які він засуджується до реального відбування покарання, то судом не обґрунтовано застосовано вимоги ст. 70 ч.4 КК Україні щодо сукупності злочинів, тому що до призначеної міри покарання частково приєднано покарання за ст. 185 ч.3 КК України у вигляді 6 місяців позбавлення волі за вироком Стахановського міського суду Луганської області від 27 грудня 2013 року та остаточно по двом вирокам призначено покарання у вигляді 3 років і 6 місяців позбавлення волі, хоча кожний вирок підлягає самостійному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 407, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора прокуратури міста Стаханова Луганської області Мігунової В.М. задовольнити частково.
Вирок Стахановського міського суду Луганської області від 19 лютого 2014 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 змінити, скасувати в частині призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 із застосуванням вимог ст. 70 ч.4 КК України.
ОСОБА_1 вважати засудженим за вироком Стахановського міського суду Луганської області від 19 лютого 2014 року за ст. 185 ч.2 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі, за ст. 185 ч.3 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, за ст. 190 ч.2 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно вважати його засудженим до покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України вирок Стахановского міського суду Луганської області від 27 грудня 2013 року, яким ОСОБА_1 призначене покарання за ст. 185 ч.3 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки підлягає самостійному виконанню.
В решті частині вирок Стахановського міського суду Луганської області від 19 лютого 2014 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена учасниками судового провадження до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
Катков І.А. Бас О.Є. Руденко В.В.