РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 490/8894/13-ц

08 листопада 2013 року

Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого-судді Прохорова П.А.

при секретарі Крикливенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2013 року позивач звернулась до Центрального районного суду м. Миколаєва з вказаною позовною заявою у якій, посилаючись на понесені нею витрати на утримання дитини, зокрема - придбання ліків, засобів гігієни, дитячого одягу, велосипеду та крісла «гольф» на загальну суму 4091,67 грн., та вважаючи, що такі видатки слід розуміти як додаткові витрати на утримання дитини, просила суд стягнути з відповідача на її користь 1/2 зазначеної суми.

В подальшому позивач звернулась до суду з заявою про збільшення позовних вимог, та просила суд стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання дитини в загальному розмірі 3876,35 грн.

Відповідач в свою чергу звернувся до суду з письмовими запереченнями проти позову, та вказав, що сплачує на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини, та витрати позивача, на які вона посилається, не можна вважати додатковими втратами пов'язаними з утриманням дитини, а за такого просив у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені вимоги підтримали, вважають що понесені позивачем витрати є саме додатковими витратами на утримання дитини, просили суд їх задовольнити.

Відповідач та представник відповідача вказували на те, що витрати, на які посилається позивач, по своїй суті не є додатковими в розумінні діючого законодавства, та їх зв'язок з утриманням дитини позивачем однозначно не доведено. Разом з тим, посилаючись на невиконання позивачем рішення суду по справі №1423/19229/2012 в частині надання відповідачу побачень з дитиною, вказували на недобросовісність позивача та зцього приводу необізнаність батька про потреби дитини, та виходячи з викладеного просили суд відмовити у задоволенні позову.

З матеріалів справи та пояснень, наданих сторонами, вбачаються наступні обставини та кореспондуючі ним правовідносини.

В період з 23 квітня 2010 року по 13 березня 2012 року сторони перебували у шлюбі, який було розірвано рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 березня 2012 року.

Від вказаного шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1, та на її утримання за рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 вересня 2011 року з відповідача на користь позивача стягуються аліменти.

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Виходячи з викладеного, суд у випадку встановлення особливих обставин може зобов'язати одного з батьків, до якого заявлена вимога, приймати участь у фактично понесених додаткових витратах на дитину.

Доказами, що підтверджують особливі обставини, які призвели до додаткових витрат на дитину, можуть бути документи про понесені витрати, зокрема висновки МСЕК, довідки медичних установ, довідки виховних та навчальних закладів, а також інші документи, які свідчать що дитина страждає певною хворобою, має потребу у розвитку здібностей, в зв'язку з чим і понесені витрати на медичну допомогу, придбання ліків, придбання додаткового навчального чи творчого обладнання, тощо.

При цьому розмір таких додаткових витрат повинен бути підтверджений довідками медичних установ, виписками із історії хвороби дитини стосовно використаних медикаментів, рецептами ліків, чеками або розрахунками.

Відповідно до ч. 1, ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи за зверненням фізичних осіб в межах заявлених нами вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В обґрунтування своїх вимог позивач надала фіскальні чеки про придбання товарів гігієни та продуктів харчування на суму 677,98 грн., товарні чеки про придбання дитячого одягу, крісла та велосипеда на суму 7074,74 грн., що долучені до матеріалів справи.

За викладеного суд доходить висновку про те, що твердження позивача про необхідність придбання для доньки продуктів харчування, засобів гігієни, меблів та велосипеда, і віднесення таких витрат до категорії додаткових витрат на утримання дитини, не заслуговують на увагу в розумінні ст. 185 СК України, оскільки позивачем не доведено виключний характер обставин, якими зумовлені таки витрати, а тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 212-215 ЦПК України, 185 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання до Центрального районного суду міста Миколаєва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Центрального районного

суду м. Миколаєва П.А. Прохоров