Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 2-826/11

Провадження № 2/499/11/14

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"15" квітня 2014 р. смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Погорєлова І.В.

при секретарі Іваницькій І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванівка, Іванівського району Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та по зустрічному позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійснені права користування та розпорядження майном , -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою ОСОБА_2 про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, посилаючись на такі обставини , що рішенням сесії Петрівської селищної ради Іванівського району Одеської області від 05 жовтня 2009 року №1228 позивачці була передана у власність земельна ділянка площею 0.067 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Проте Державний акт на право власності на земельну ділянку вона отримати не може зі слідуючих причин.

ОСОБА_1 замовила виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку у власність, проте отримала відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру в зв'язку з тим, що в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати знаходиться інша земельна ділянка, а саме земельна ділянка ОСОБА_2, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1. Згідно повідомлення про виявлення органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, у документації із землеустрою помилки, а саме : площа співпадає на 11.0811 %.

Власниця сусіднього будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ № 678961 21 січня 2008 року, кадастровий номер земельної ділянки 5121855400:02:001:0181.

Відповідно до п.3 ст. 158 Земельного кодексу України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян.

28.11.2012 року Петрівською селищною радою Іванівського району Одеської області була створена комісія, яка провела обмір ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та встановила, що площа та конфігурація земельної ділянки ОСОБА_2 по фактичному використанню та розміщеним на неї об»єктам нерухомості не співпадає з площею та конфігурацією , яка вказана у державному акті серія ЯЕ №678961.

Відповідачка по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали зустрічну позовну заяву, в якій просили відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку відмовити, зобов»язати ОСОБА_1 знести незаконну господарську будівлю за адресою : АДРЕСА_1, побудовану впритул до межі їх земельної ділянки посилаючись та таке.

26 жовтня 2006 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 купили в рівних частинах кожен житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 іванівського району Одеської області, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим нотаріусом Іванівського районного нотаріального округу Одеської області.

З договору купівлі-продажу вбачається, що житловий будинок та господарські споруди розташовані на земельній ділянці 717 кв. м , яка належить до земель Петрівської селищної ради Іванівського району Одеської області.

Рішенням 6 сесії 5 скликання Петровської селищної ради Іванівського району Одеської області від 20.12.2006 року ОСОБА_2 був наданий дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на площі 0.0717 га по АДРЕСА_1 в смт Петрівка.

10 жовтня 2007 року у їх присутності був складений акт встановлення в натурі меж земельної ділянки, з яким погодились та який підписали також присутні: інженер ПП «Одеський меридіан» Янчуковський О.А., начальник Іванівського райвідділу земельних ресурсів Скачко Г.М., голова Петрівської селищної ради Васильченко Т.М., суміжні власники та користувачі ОСОБА_1 і ОСОБА_7

З боку суміжного землекористувача ОСОБА_1 будь-яких заперечень або претензій не надходило.

При встановленні меж земельної ділянки в натурі виявилося, що площа земельної ділянки в погоджених межах складає 0,074 га, а не 0,0717 га відповідно до вищеназваного рішення Петрівської селищної ради. Виявилося, що ОСОБА_1 захопила частину їх земельної ділянки (перейшла нашу межу на 45 см.), шляхом встановлення огорожі. Таким чином ОСОБА_1 порушила їх право на володіння і користування земельною ділянкою.

Але ОСОБА_2 погодились з відведенням їм земельної ділянки у розмірі 0,074 га, підписав акт встановлення в натурі меж земельної ділянки, на підставі якого був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №678961 від 26.01.2008 року.

ОСОБА_1 створила умови, які унеможливлюють підхід до задньої стіни кухні житлового будинку ОСОБА_2, побудувала господарську споруду впритул до межі їх земельної ділянки, грубо порушивши будівельні та архітектурні норми, правила пожежної безпеки.

Відповідачі в своєму зустрічному позові просили суд зобов'язати ОСОБА_1 знести незаконну господарську і будівлю за адресою: АДРЕСА_1 побудовану впритул до межі їх земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та відмовити в позові ОСОБА_1

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 на позовних вимогах наполягала, зустрічний позов не визнала.

Відповідачка та її представник по справі позов не визнала та на зустрічних позовних вимогах наполягала.

Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши пояснення сторін по справі, з урахуванням положень ст. 60 ЦПК України, де зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ст. 11 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлено, що всі докази надані, а тому суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Позивачка ОСОБА_1 просить визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, який виданий ОСОБА_2 21 січня 2008 року, серія ЯЕ № 678961 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010852000004 та посилається на такі обставини.

Позивачка замовила виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку у власність, проте отримала відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру в зв'язку з тим, що в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати знаходиться інша земельна ділянка, а саме земельна ділянка ОСОБА_2, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, що підтверджується рішенням № РВ - 5100052262014 про відмову у внесенні відомостей ( змін до них) до Державного земельного кадастру ( а.с.135) та згідно повідомлення про виявлення органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, у документації із землеустрою помилки, а саме : площа співпадає на 11.0811 %.( а.с. 136).

Позивачка зазначає на ту обставину що даний державний акт не може бути дійсним, оскільки межа належним чином не встановлена на підтвердження цієї обставини 28 листопада 2012 року було проведено комісію, якою складено акт від 28.11.2012 року яка зазначила, що визначити точні межі земельної ділянки , яка належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не має можливості , так як площа та конфігурація земельної ділянки гр..ОСОБА_3 по фактичному використанню та розміщенням неї об'єктам нерухомості не співпадає з площею та конфігурацією, яка вказана в Державному акті серія ЯЕ № 678961 та комісією встановлено що частина підвалу, яким користується гр..ОСОБА_2 знаходиться на земельній ділянці гр..ОСОБА_1, а частина невеликої кам'яної споруди, яка використувається ОСОБА_1 знаходиться на території ОСОБА_2, та підтверджується план-семою земельних ділянок ( а.с.52,53)

На підтвердження своїх доводів та посилань позивачка по справі надала суду Технічний звіт з кадастрової зйомки земельної ділянки ОСОБА_1 , дослідивши, який судом встановлено, що фактичне використання земельної ділянки Волковими не відповідає межі зазначеній в їх Державному акті , зазначена обставина також підтверджується технічною документацією із землеустрою , оригінали яких досліджено в судовому засіданні, а копії долучені до справи.( а.с.96-118).

Відповідачка в свою чергу позов про визнання Державного акту на земельну ділянку не визнає, але при цьому вона суду пояснила, що при видачі Державного акту межі не встановлювалися. В день складання акту встановлення меж в натурі сусідки ОСОБА_1 вдома не було , вона перебувала на лікарняному, межа узгодилася зі слів доньки ОСОБА_1

Відповідачка зазначила, що акт прийому передачі сусідка ОСОБА_1 підписала в інший день не виходячи із будинку, і не бачачи меж в натурі.

Відповідно до п 2.3. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» межі земельних ділянок, що передаються або надаються у

власність чи у користування, відновлюються або переносяться в натуру (на місцевість) за наявними планово-картографічними матеріалами. Крайні поворотні точки кожної межі закріплюються довгостроковими межовими знаками встановленого зразка, крім випадків збігу вказаних поворотних точок меж з твердими точками на

місцевості.

Як вбачається з пояснень сторін по справі (як позивачки так і відповідачки) вимоги п.2.3 Інструкції дотримані не були, межові при видачі Державного акту встановлені в натурі ( на місцевості) не були, що є порушенням вимог видачі Державного акту та є підставою для визнання його недійсним.

Відповідачка позов не визнавала посилаючись на ту обставину, що ОСОБА_1 має намір забрати частину її земельної ділянки, при цьому доказів не надає та свою позицію необгрунтовує.

Тому суд вважає що позивачкою ОСОБА_1 надано достатньо доказів на підтвердження позовних вимог про визнання державного акту недійним та вона підлягає задоволенню так , як даний Державний акт виданий з порушенням порядку видачі.

Таким чином, належним способом захисту прав і законних інтересів позивача є визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Оскільки конфігурація та межі земельної ділянки є істотними умовами, які визначають земельну ділянку, як об»єкт права власності, порушення при їх визначенні також є істотними і не можуть бути визнані орфографічними чи технічними помилками.

За вказаних обставин державний акт серії ЯЕ №678961 є недійсним у зв»язку з тим, що площа земельної ділянки, переданої у приватну власність ОСОБА_2, не відповідає фактичній площі земельної ділянки, що підтверджується планом ( описом) меж земельної ділянки.

Стосовно зустрічної позовної заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійснені права користування та розпорядження майном, то судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в обґрунтування своїх зустрічних вимог посилаються на таке.

Рішенням 6 сесії 5 скликання Петрівської селищної ради Іванівського району Одеської області від 20.12.2006 року їм наданий дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на площі 0,0717 га по АДРЕСА_2

10 жовтня 2007 року у їх присутності був складений акт встановлення в натурі меж земельної ділянки, з яким погодились та який підписали також присутні: інженер ПП «Одеський меридіан» Янчуковський О.А., начальник Іванівського райвідділу земельних ресурсів Скачко Г.М., голова Петрівської селищної ради Васильченко Т.М., суміжні власники та користувачі ОСОБА_1 і ОСОБА_7

Обставина що даний акт був підписаний у присутності ОСОБА_1 у судовому засіданні була спростована, про що зазначила сама відповідачка по справі.

При встановленні меж земельної ділянки в натурі виявилося, що площа земельної ділянки в погоджених межах складає 0,074 га, а не 0,0717 га відповідно до вищеназваного рішення Петрівської селищної ради.

Виявилося, що ОСОБА_1 захопила частину їх земельної ділянки (перейшла їх межу на 45 см.), шляхом встановлення огорожі. Таким чином ОСОБА_1 порушила наше право на володіння і користування земельною ділянкою.

Дану обставину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 доказами не підтверджують, посилань на докази не зазначають, доводи не обґрунтовують, тому суд взяти до уваги їх не може.

Позивачі зазначають, що ОСОБА_1 створила умови, які унеможливлюють підхід до задньої стіни кухні їх житлового будинку та її обслуговування, побудував господарську споруду впритул до межі їх земельної ділянки, ближче ніж за 1,5 м. до їх межі, грубо порушив будівельні та архітектурні норми, правила пожежної безпеки.

З врахуванням наступного вважають, що відповідачка, побудувавши надвірну господарську споруду, перекрив стіну шифером від свого гаража до нашого будинку, з порушенням існуючих норм і правил, не дотрималася правил добросусідства, і порушив їх права, як власників суміжної земельної ділянки, створила незручності у здійсненні ними свого права власності.

Ці обставини підтверджуються довідкою Іванівського районного сектору головного Управління Держтехногенбезпеки в Одеській області від 07.03.2012 року за №57, фото-зображенням.

Враховуючи ту обставину, що судом встановлені такі факти, як недійсність Державного акту на право власності на земельну ділянку яка належить ОСОБА_2 в зв'язку з неузгодженням межі, тому визнавати обставини щодо правомірності будівель як позивачки так і відповідачки не доцільно, оскільки , як з'ясувалось в ході розгляду справи не тільки будівля ОСОБА_1 розташовано як зазначає ОСОБА_2 на її території, а і підвал ОСОБА_2 знаходить на території ОСОБА_1, тому виходячи з наведеного суд приходить до висновку про неможливість визначення законності розміщення спірних будівель до визначення меж земельних ділянок позивачки та відповідачки у натурі в установленому законом порядку, тому зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 14, 57, 60, 88, 130, 174, 212, 213, ЦПК України, ст. 79 ,152,155 158 Земельного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, який виданий ОСОБА_2 21 січня 2008 року, серія ЯЕ № 678961 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010852000004 .

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійснені права користування та розпорядження майном - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Іванівський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

СуддяІ. В. Погорєлов