ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16.05.2008 р. № 5/115

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Кочана В.М.,

секретаря судового засідання Стріхи В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про зобов'язання провести перерахунок раніше призначеної пенсії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві про зобов'язання провести перерахунок раніше призначеної пенсії.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що він проходив військову службу в органах Служби безпеки України і звільнений у відставку відповідно до Наказу Голови Служби безпеки України № 1966-ос від 16.12.2006р. за п. "б" ст. 67 "Положення про проходження військової служби за контрактом і кадрової військової служби в Службі безпеки України" за станом здоров'я.

З 26.12.2006 р. Управлінням Служби безпеки України у м. Києві позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Позивач не погоджується з розрахунком пенсії, який проведений на підставі норм Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" за останні 24 календарні місяці перед звільненням з органів служби безпеки та без урахування щомісячної надбавки (доплати) встановленні особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені на службі, яку він отримував під час проходження служби.

Позивач вважає, що Управлінням Служби безпеки України у м. Києві на момент обчислення і розрахунку пенсії допущені порушення діючого законодавства про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, а також соціальний і правовий захист військовослужбовців.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу відмовлено у перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі довідки № 13 від 24.01.2008р. про склад та розмір грошового забезпечення позивача на день звільнення.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про бюджет України на 2006 рік" при обчисленні пенсій військовослужбовцям у розрахунок грошового забезпечення не включаються щомісячні надбавки (доплати), встановлені особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі. Зміст зазначеної норми зупиняє дію ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в частині включення додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців при обчислення пенсій окремим категоріям громадян.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 проходив військову службу в органах Служби безпеки України і звільнений у відставку відповідно до Наказу Голови Служби безпеки України № 1966-ос від 16.12.2006р. за п. "б" ст. 67 "Положення про проходження військової служби за контрактом і кадрової військової служби в Службі безпеки України" за станом здоров'я.

З 26.12.2006 р. Управлінням Служби безпеки України у м. Києві позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб на підставі ст. 40 Закону України "Про бюджет України на 2006 рік" за останні 24 календарні місяці перед звільненням з органів внутрішніх справ осіб офіцерського складу та без урахування щомісячної надбавки (доплати) встановленні особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені на службі, яку він отримував під час проходження служби.

25.01.2008р. позивач звернувся до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про здійснення перерахунку пенсії у відповідності з п. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу відмовлено у перерахунку раніше призначеної пенсії, оскільки при призначенні пенсії позивачу враховувалися норми Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік".

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Позивач належить до тих суб'єктів, які згідно зі ст. 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" мають право на пенсійне забезпечення за цим законом.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" призначення (перерахунок) пенсії покладено виключно на органи Пенсійного фонду України.

Згідно зі ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики та практики розгляду Європейського Суду з питань захисту прав людини.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 справа № 1-29/2007 у справі щодо відповідності Конституції України положень ст.ст. 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п.п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, ст.ст. 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) зазначено, що метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень (ст. 48 Конституції України).

Закон про Державний бюджет України не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

Конституційний Суд України в даному рішенні прийшов до висновку, що встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає ст.ст. 1, 3, ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст. 21, 22, п. 1 ч. 2 ст. 92, ч. 1, 2, 3 ст. 95 Конституції України.

Таким чином, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на пенсійне забезпечення (в даному випадку це стосується можливості реалізації встановленої державою гарантії для військовослужбовців та деяких інших осіб на отримання пенсійного забезпечення, розмір якого визначається у певному порядку, відмінному від пенсій для решти категорії громадян), будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що дії відповідача суперечать нормам ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Відмова у перерахунку пенсій є необґрунтованою, а отже позов підлягає частковому задоволенню з врахуванням дати звернення про перерахунок.

Оскільки позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з вимогою провести перерахунок пенсії 25.01.2008р., обов'язок відповідача провести перерахунок виник саме з цієї дати.

На підставі ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 25 січня 2008 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" обчисливши її з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), та премії в розмірах, встановлених законодавством України у відповідності до довідки № 13 від 24 січня 2008 року, виданої ОСОБА_1 Управлінням Служби безпеки України в м. Києві.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кочан В.М.

Дата складення постанови в повному обсязі 29.05.2008р.