Справа № 409/47/14-к
Провадження № 11кп/782/420/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2014 року Апеляційний суд Луганської області у складі:
головуючого - Рубльової О.Г.
суддів - Каткова І.А., Руденко В.В.
за участю: секретаря - Пундор А.О.
прокурора - Тимошевської Л.В.
адвоката - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську кримінальне провадження № 12013030440000494 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2
на вирок Білокуракинського районного суду Луганської області від 10 лютого 2014 року, яким:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Глинськ Роменського району Сумської області, громадянин України, маючий середню спеціальну освіту, одружений, на утриманні має малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий, не працюючий, не є депутатом місцевої ради, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, -
визнаний винним та засуджений за ч. 2 ст. 125 КК України до штрафу в доход держави у розмірі 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання - залишений без змін.
Задоволено цивільний позов прокурора прокуратури Білокуракинського району Луганської області в інтересах держави про відшкодування витрат та стягнуто із обвинуваченого ОСОБА_2 на користь Білокуракинської центральної районної лікарні витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 у сумі 1254-65 (одна тисяча двісті п'ятдесят чотири гривні 65 коп.).
В С Т А Н О В И В:
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 12.10.2013 року приблизно о 23:00 годині, перебуваючи в кафе-барі «Міраж», розташованому за адресою: Луганська обл., смт. Білокуракине, вул. Чапаєва, під час раптово виниклого конфлікту наніс, згідно висновку судово-медичної експертизи № 197 від 06.12.2013 року, удар кулаком в область носу неповнолітньому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, що по ступеню тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Згідно висновків експерта судово-медичних експертиз № 186 від 06.12.2013 та № 197 від 06.12.2013 року дане тілесне ушкодження могло утворитися від дії тупого предмету, в даному випадку від удару таким в строк, відповідний даті події, тобто 12.10.2013 року.
На вирок суду подана апеляційна скарга захисником ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, в якій просить вирок Білокуракинського районного суду Луганської області від 10 лютого 2014 року щодо ОСОБА_2 скасувати повністю та закрити кримінальне провадження за відсутністю складу злочину у діях ОСОБА_2 Зазначає, що вирок суду не відповідає фактичним обставинам, які були встановлені під час розгляду судового провадження. Так в вироку суд зазначає, що ОСОБА_2 визнав свою вину в повному обсязі, натомість ОСОБА_2 показав, що він прийшов до кафе «Міраж» з ОСОБА_5, де він побачив, що декілька осіб, які знаходились в стані сп'яніння стали приставати до ОСОБА_5 та стали хапати його за одяг з метою вивести на балкон кафе, побити його. Він підійшов та став прохати не скоювати бійки, знаходячись з ним поряд ОСОБА_4 взяв його за лікоть з погрозою нанесення йому тілесних ушкоджень, на це він з метою захисту свого здоров'я, честі та гідності, наніс упереджуваний удар ОСОБА_4, після якого він упав на підлогу. Удар він наносив в область обличчя, а не носа і коли ОСОБА_4 підвіся у нього була кров на губі. ОСОБА_2 з самого початку заявляв, що діяв з метою самозахисту та захисту ОСОБА_5 і в нього є усі ознаки необхідної оборони. Вказує, що ОСОБА_4 з 12 жовтня знаходився на навчанні, до міліції та лікарні не звертався і тільки 22 жовтня 2013 року звернулася до міліції його мати. Тому суд так і не вияснив, чи завдані тілесні ушкодження саме ОСОБА_2, а не іншими особами протягом 10 днів. Робити висновки з досліджених доказів взагалі неможливо. Досить суперечливими є висновки суду щодо дослідження та оцінки показів обвинуваченого та потерпілого, та свідків, які захист вважав як недопустимими та відноситься до них критично.
На апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 подано заперечення прокурором прокуратури Білокуракинського району Луганської області, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 на вирок Білокуракинського районного суду Луганської області від 10.02.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 125 КК України відмовити. Зазначає, що доводи захисника, що обвинувачений ОСОБА_2 наніс тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4 в результаті необхідної оборони не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він дійсно наніс удар потерпілому в область обличчя, хоча останній взагалі не бив обвинуваченого і ніяких протиправних дій щодо нього не здійснював та намірів щодо їх здійснення не мав і не висловлював, що підтверджується також показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 Тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 не встановлено. Також потерпілий ОСОБА_4 та свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у судовому засіданні підтвердили, що крім обвинуваченого потерпілому більше ніхто не наносив удари. Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили, що ОСОБА_2 наніс удар в область обличчя потерпілого, ОСОБА_4 ніякі дії, які б свідчили про наявність загрози життю та здоров'ю ОСОБА_2 не вчинялися.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_1, який підтримав апеляцію та наполягав на тому, що в діях обвинуваченого вбачається необхідна оборона, прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи і зроблено обґрунтований висновок про винуватість ОСОБА_2 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Такий висновок суду ґрунтується на сукупності зібраних доказів та підтверджується:
- показаннями обвинуваченого ОСОБА_2, який визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України;
- показаннями потерпілого ОСОБА_4 про обставини спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_2, в тому числі, що тілесні ушкодження спричинив обвинувачений;
- показаннями свідка ОСОБА_5 про обставини спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, та який пояснив, що потерпілий не вчиняв ніяких протиправних дій щодо обвинуваченого:
- показаннями свідка ОСОБА_6 про обставини спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, тобто про те, що ОСОБА_2 наніс тілесні ушкодження в область носа потерпілому, після чого у останнього пішла кров з носа;
- показаннями свідка ОСОБА_9, який пояснив, що бійку, яка сталася в кафе він особисто не бачив, оскільки розмовляв по телефону, однак бачив як у потерпілого текла з носа кров;
- показаннями свідка ОСОБА_7, який пояснив, що у кафе «Міраж» він бачив як обвинувачений наносив удари потерпілому по носу;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 31.12.2013 року, відповідно до якого ОСОБА_2 показав за яких обставин він наніс удар кулаком в область обличчя потерпілому ОСОБА_4;
- висновком експерта № 197 від 28.11.2013 року та висновком експерта № 186 від 31.10.2013 року, відповідно до яких у лікарні у ОСОБА_4 встановлено: закритий перелом кісток носа із зміщенням, у зв'язку з чим він знаходився на стаціонарному лікуванні з 21 по 25.10.2013 року. Інших тілесних ушкоджень не виявлено. Вищезазначений перелом міг утворитися від дії тупого твердого предмета, наприклад від удару таким, ймовірно у строк відповідно даті події, тобто 12.10.2013 року. По ступені тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я та ознак небезпеки для життя і здоров'я в момент спричинення не має. ОСОБА_4 міг бути нанесений один удар кулаком в область носа.
Вказані докази зібрані у встановленому порядку, досліджені в судовому засіданні, правильно оцінені та обґрунтовано покладені судом в основу вироку, є належними, допустимими, достатніми та узгоджуються між собою.
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що вказані докази у своїй сукупності спростовують доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що обвинувачений ОСОБА_2 наніс удар потерпілому ОСОБА_4 в результаті необхідної оборони, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 підтвердив, що він дійсно наніс удар потерпілому в область обличчя, хоча потерпілий взагалі не бив обвинуваченого і ніяких протиправних дій стосовно нього не здійснював. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 не встановлено. З боку потерпілого ОСОБА_4 ніякої загрози життю та здоров'ю обвинуваченого завдано не було.
На думку апеляційного суду, місцевим судом доводи захисника ОСОБА_1 про наявність в діях ОСОБА_2 ознак необхідної оборони обґрунтовано оцінені критично, оскільки вони спростовуються наведеними доказами, які узгоджуються між собою.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст.125 ч.2 КК України.
Апеляційним судом не встановлені порушення чинного законодавства, які б вплинули на правильність ухвалення рішення по справі.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції повно, об'єктивно і всебічно враховані всі обставини справи, вирок суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається, покарання ОСОБА_2 призначено з дотриманням вимог чинного законодавства та приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Вирок Білокуракинського районного суду Луганської області від 10 лютого 2014 року щодо ОСОБА_2 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий -
Судді: