ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" грудня 2006 р. м.Рівне
дата прийняття постанови місце прийняття
13:15 год. Справа № 12/179
час прийняття постанови номер справи
Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання помічника судді Крейбух О.Г.
За участю представників сторін:
від позивача : представник ДПІ юрид.відділу Прищепа О.С.. довіреність № 17642/10-32 від 05.09.06 р.
від відповідача : представник не з'явився,
від відповідача -2 : представник адвокат Бодрягов В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державна податкова інспекція у м. Рівне
до відповідача - 1: Приватне підприємство "Пласт"; до відповідача - 2: Приватне підприємство - фірма "Техзапчастина"
про визнання угод недійсними
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Розпорядженням голови господарського суду від "08" листопада 2006 року у зв'язку із закінченням повноважень судді Шарапи В.М. справу передано на розгляд судді Юрчуку М.І.
Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області, як суду адміністративної юрисдикції, з позовом про визнання угод недійсними .
Відповідач-1(його уповноважений представник) власної позиції з предмету спору не виклав, в судове засідання не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся судом належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, наявними у матеріалах справи. Відповідач -2 (його повноважний представник) виклав свою позицію стосовно предмету спору, позовні вимоги заперечує в повному обсязі.
Позивач уточнив позовні вимоги - просить визнати недійсним господарське зобов'язання.
Відповідач-2 надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена в запереченні на адміністративний позов.
Відповідач -1 в судове засідання не з'явився, письмових клопотань пророзгляд справи без його участі не надав, пояснень з приводу заявленого предмету спору не подав. Кодекс адміністративного судочинства України (частина 2 статті 128) надає суду право у разі неприбуття без поважних причин представника сторони, розглянути спір по суті.
Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем одночасно із позовною заявою. Нових доказів, окрім заяви про уточнення позовних вимог, позивач суду не надавав. Відповідач-2 надав доповнення до заперечення на позов.
У зв'язку із неточним зазначенням найменування відповідача-2 судом з урахуванням найменування, що підтверджується довідкою про включення до ЄДРПОУ здійснено заміну відповідача приватного підприємства "Техзапчастина" на приватне підприємство - фірму "Техзапчастину".
Письмових клопотань від учасників судового процесу щодо здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.. Протокол судового засідання складено відповідно до вимог Прикінцевих та перехідних положень КАСУ. Представникам сторін роз'яснено право заявляти відвід суду згідно ст.30 КАСУ, а також роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.49, 51 цього Кодексу.
В судовому засіданні "19" грудня 2006 р. оголошувалась перерва для виходу суду до нарадчої кімнати з метою ухвалення вступної та резолютивної частини судового рішення.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Між приватним підприємством "Пласт" та приватним підприємством - фірмою "Техзапчастина" укладено усні угоди купівлі-продажу: 28.08.03р. на суму 30306,84грн., що підтверджується податковою накладною №1745 від 29.08.03р.; 04.09.03р. на суму 16633,62грн., що підтверджується податковою накладною №1764 від 04.09.03р.; 10.09.03р. на суму 34340,89грн., що підтверджується податковою накладною №1835 від 10.09.03р.; 12.09.03р. на суму 34876,50грн., що підтверджується податковою накладною №1871 від 12.09.03р.; 15.09.03р. на суму 31781грн., що підтверджується податковою накладною №1916 від 15.09.03р.
Всього для відповідача-2 поставлено відповідачем-1 товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 147938,85грн.
Як вбачається із матеріалів справи, за період, у якому було укладено усні угоди (28.08.03р. - 15.09.03р.) приватним підприємством не проведено декларування зазначених операцій, що розцінюється судом, як приховування юридичною особою доходів від оподаткування. Копії декларацій з податку на прибуток підприємства та податкова декларація з податку на додану вартість (скорочена) наявні у матеріалах справи. Графи, які мали б бути заповненими та відповідати складу здійснених операцій купівлі-продажу, відповідачем-1 не заповнені, а відтак не задекларовані, що є порушенням Законів України "Про систему оподаткування", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість".
Оскільки зазначені операції купівлі-продажу відбулися до набрання чинності новим Цивільним кодексом України (в редакції 2003 року) та Господарським кодексом України, то до таких правовідносин мають застосовуватися норми статті 49 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року).
У зв'язку з цим суд вважає помилковим зі сторони позивача подання уточнення позовних вимог із покликанням на норми статтей 207, 208 Господарського кодексу України, оскільки зазначений нормативний акт поширюється на правовідносини, які виникли після 01.01.04р., або після цієї дати продовжують тривати. В даному випадку правовідносини виникли у 2003 році і у 2003 році були закінчені.
В зв'язку з цим, суд відхиляє подані уточнені позовні вимоги позивача.
За змістом статті 49 Цивільного кодексу УРСР якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Дія норми статті 49 Цивільного кодексу УРСР поширюється на угоди, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на використанння всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування, використання майна, що знаходиться у їх власності або користуванні, на шкоду правам, свободам і гідності громадян, інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у обігу.
Така позиція відображена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28.04.78р. (з наступними змінами та доповненнями).
Заперечення відповідача-2 - приватного підприємства - фірми "Техзапчастина", яке викладене представником у запереченнях та доповненнях до заперечення, суд до уваги не приймає, оскільки воно спростовується вищевикладеним.
Таким чином умисел на укладення угод був у відповідача-1 - приватного підприємства "Пласт". В цьому випадку все одержане ним за угодами повинно бути повернуто другій стороні - приватному підприємству - фірмі "Техзапчастина", а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі..
Керуючись статтями 52, 160-163, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Замінити відповідача - 2 Приватне підприємство "Техзапчастина" приватним підприємством - фірмою "Техзапчастина"
Позов задоволити
Усні угоди, які були укладені між приватним підприємством "Пласт" та приватним підприємством фірмою "Техзапчастина" 29 серпня 2003 року на суму 30306грн.84коп., 04 вересня 2003 року на суму 16633грн.62коп., 10 вересня 2003 року на суму 34340грн.89коп., 12 вересня 2003 року на суму 34876грн.50коп., 15 вересня 2003 року на суму 31781грн.00коп. визнати нечинними з моменту їх укладення (виникнення).
Застосувати правові наслідки, визначені статтею 49 Цивільного кодексу УРСР.
Присудити до стягнення з приватного підприємства "Пласт" (03127, м.Київ, вул.Потєхіна, 2, код ЄДРПОУ 31108986) на користь приватного підприємства - фірми "Техзапчастина" (33023, м.Рівне, вул.Степана Васильченка, 3 к.9, код ЄДРПОУ 31640840) грошові кошти у сумі 147938грн.85коп. Виконавчий лист видати після набрання, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою законної сили в порядку, визначеному частиною 1 статті 258 КАСУ.
Присудити до стягнення з приватного підприємства - фірми "Техзапчастина" (33023, м.Рівне, вул.Степана Васильченка, 3 к.9, код ЄДРПОУ 31640840) на користь Державного бюджету України грошові кошти у сумі 147938грн.85коп. Виконавчий лист видати після набрання, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою законної сили в порядку, визначеному частиною 1 статті 258 КАСУ.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини - з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.І.Юрчук
Повний текст постанови підписано "09" січня 2007 р.