ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2014 р. Справа № 809/4048/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Лучко О.О.

за участю секретаря Жовнірович О.С.

за участю сторін:

прокурора: Блищак О.В.,

представника позивача: Шарабуряк С.І.

представника відповідача Вільшаницької сільської ради: Рапій М.М.

представника відповідача реєстраційної служби Тисменицького РУЮ: Сидорука М.М.

представника третьої особи: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: прокурора Тисменицького району в інтересах держави в особі відділу освіти Тисменицької районної державної адміністрації

до відповідачів: Вільшаницької сільської ради, реєстраційної служби Тисменицького районного управління юстиції в Івано-Франківській області

третьої особи: ОСОБА_6

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Тисменицького району в інтересах держави, в особі відділу освіти Тисменицької районної державної адміністрації звернувся до суду з адміністративним позовом до Вільшаницької сільської ради, Обласного комунального підприємства "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації", третьої особи ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення.

На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у зв'язку з недоліками (не зазначено позовні вимоги, які звернуті до відповідача - ОКП "Івано-Франківське ОБТІ") прокурор Тисменицького району подав заяву, якою усунув недоліки позовної заяви та уточнив позовні вимоги, а саме: визнати протиправними та скасувати рішення 19-ої сесії 5-го скликання Вільшаницької сільської ради від 22.11.2009 «Про надання дозволу на оформлення права власності на приміщення магазину»; визнати недійсним свідоцтво на право власності від 26.11.2009 серії САС №895809, виданого гр..ОСОБА_6 на нерухоме майно - приміщення магазину розташованого по АДРЕСА_1; зобов'язати ОКП "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно - приміщення магазину розташованого по АДРЕСА_1 зареєстрованого за гр.ОСОБА_6

12.02.2014 року ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відповідно до ст.55 КАС України проведено заміну відповідача - Обласного комунального підприємства "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" його процесуальним правонаступником - реєстраційною службою Тисменицького районного управління юстиції в Івано-Франківській області.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві. Суду пояснила, що вважає рішення 19-ої сесії 5-го скликання Вільшаницької сільської ради від 22.11.2009 «Про надання дозволу на оформлення права власності на приміщення магазину» незаконним та прийнятим з порушенням чинного законодавства України, а тому вважає недійсним свідоцтво на право власності від 26.11.2009 серії САС №895809, виданого гр..ОСОБА_6 на нерухоме майно - приміщення магазину, розташованого по АДРЕСА_1, а реєстрація права власності на це майно за ОСОБА_6 підлягає скасуванню. На підставі наведеного просила позов задовольнити.

Представник відділу освіти Тисменицької районної державної адміністрації позов підтримала, в судовому засіданні пояснила, що на момент винесення оскаржуваного рішення приміщення старої котельні не перебувало на балансі Вільшаницької сільської ради. А державним актом на право постійного користування землею земельна ділянка, на якій знаходиться дана котельня, разом з школою та дитячим садком закріплена за відділом освіти Тисменицької РДА. А тому вважає позовні вимоги обґрунтованими та просила позов задовольнити.

Представник відповідача - Вільшаницької сільської ради в судовому засіданні позов визнав повністю. Крім того, на адресу суду подав заяву про визнання позову (т.2 а.с.105-106).

Представник відповідача - реєстраційної служби Тисменицького районного управління юстиції в Івано-Франківській області в судовому засіданні проти позову заперечив. Зазначив, що являється неналежним відповідачем по справі, так як реєстраційна служба не є правонаступником ОБТІ, не наділена відповідними повноваженнями щодо скасування реєстрації права власності на нерухоме майно - приміщення магазину, розташованого по АДРЕСА_1, зареєстрованого за гр.ОСОБА_6 ОКП "Івано-Франківським ОБТІ".

Представник третьої особи проти позову заперечив, суду пояснив, що вважає його безпідставним, оскільки з приходом до влади сільського голови Рапія М.М. почались рейдерські атаки на його магазин. Зазначив, що рішенням сесії сільської ради 2008 року він взамін старої, розваленої, непридатної до експлуатації котельні збудував для дитячого садочка нову котельню. На той час стара котельня на балансі ні школи, ні сільської ради не стояла і не стоїть по сьогоднішній день. Вся документація села, в тому числі і на стару котельню в 2002 році згоріла внаслідок пожежі. Крім того, оренду землі в розмірі 1 255грн. вчасно перераховує на рахунок Вільшаницької середньої школи. В задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заперечення проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, судом встановлено наступне.

Рішенням сесії Вільшаницької сільської ради від 16.12.2007р. вирішено надати в оренду ОСОБА_6 приміщення котельні для розміщення магазину на території дитячого садочка за умови, якщо ОСОБА_6 зробить опалення дитячого садочка, та зобов'язано сільського голову укласти договір оренди приміщення (т.1 а.с.136). Дане рішення в подальшому за наслідками розгляду протеста прокурора Тисменицького району було відмінене рішенням сесії Вільшаницької сільської ради від 07.06.2011р. (т.1 а.с.141 ).

При цьому 13.11.2009 року між Вільшаницькою сільською радою та ОСОБА_6 було укладено договір оренди приміщення котельні строком дії до 01.01.2010р. (т.1 а.с.115-116).

12.01.2009 року Вільшаницька ЗОШ 1-3 ступенів уклала із ОСОБА_6 договір оренди землі для розміщення магазину за адресою АДРЕСА_1 (т.1 а.с.111-113).

Рішенням сесії Вільшаницької сільської ради від 24.01.2009р. вирішено дати дозвіл на проведення реконструкції приміщення котельні під продуктовий магазин (т.1 а.с.137). Дане рішення в подальшому за наслідками розгляду протеста прокурора Тисменицького району було відмінене рішенням сесії Вільшаницької сільської ради від 07.06.2011р. (т.1 а.с. 140).

Рішенням сесії Вільшаницької сільської ради від 22.11.2009 року «Про надання дозволу на оформлення права власності на приміщення магазину» вирішено дати дозвіл ОСОБА_6 на оформлення права власності на приміщення магазину, що розміщене за адресою АДРЕСА_1, та просити Івано-Франківське ОБТІ виготовити технічну документацію та видати свідоцтво на право власності, а ОСОБА_6 закінчити будівництво нової котельні до 25 квітня 2010 року (т.1 а.с. 139).

На підставі даного рішення сесії сільським головою с.Вільшаниця 26.11.2009 року видано ОСОБА_6 свідоцтво про право власності на нерухоме майно - приміщення магазину за адресою АДРЕСА_1 площею 143,7 кв.м (т.1 а.с.14).

А 26.11.2009 року Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації згідно із витягом про реєстрацію права власності №24579127 зареєструвало за ОСОБА_6 право власності на дане нерухоме майно (т.1 а.с.14 на звороті).

Підставою для звернення до суду стали факти, виявлені ревізією КРВ в Тисменицькому районі, та перевівркою, проведеною прокуратурою Тисменицького району при здійсненні правозахисної діяльності, які полягали в тому, що приміщення котельні, за допомогою якою опалювався дитячий садок та будонок культури, відчужено Вільшаницькою сільською радою, хоча дане приміщення не перебувало на її балансі.

В період з 03.02.2011р. по 23.03.2011р. відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи КРВ в Тисменицькому районі проведено планову ревізію складання та виконання бюджету Вільшаницькою сільською радою за період з 01.01.2008р. по 01.01.2011р., в тому числі ревізію використання коштів на придбання матеріальних цінностей, стан їх збереження та обліку (т.й а.с.117-129).

Так, в ході ревізії встановлено, що на території Вільшаницької сільської ради знаходиться приміщення колишнього дитячого садка, колишньої котельні площею 143,7 кв.м., якою опалювався сільський Будинок культури і дитячий садок, приміщення колишньої сільської ради, яке було частково зруйноване внаслідок пожежі в 2002 році та приміщення колишнього молокоприймального пункту. Однак, станом на 01.01.2008р., 01.01.2009р., 01.01.2010р., 01.01.2011р. перелічені приміщення по бухгалтерському обліку сільської ради не обліковувалися.

В той же час рішенням 19-ої сесії 5-го скликання Вільшаницької сільської ради від 22.11.2009р. жительці с.Вільшаниця ОСОБА_6 надано дозвіл на оформлення права власності на приміщення магазину та зобов'язано Івано-Франківське ОБТІ видати свідоцтво на право власності. Будь-які кошти за відчужене приміщення колишньої котельні ОСОБА_6 в сільський бюджет в ревізійному періоді не поступали.

В акті ревізії зазначено, що відчуження котельні проведено в порушення наказу Державного казначейства та Міністерства економіки України «Про затвердження Типової Інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ» від 10.08.2001 №142/181, відповідно до якого продаж необоротних активів - основних засобів (в тому числі повністю зношених) здійснюється тільки на конкурентних засадах (через біржі, аукціони та за конкурсом), за експертною оцінкою та за рішенням органу управління вищого рівня.

Рішенням 16-ої сесії Вільшаницької сільської ради було зобов'язано гр.ОСОБА_6 до 25.04.2010 закінчити будівництво нової котельні для опалення приміщення дитячого садка.

Протягом 2010 року приватним підприємцем ОСОБА_6 було збудовано нову котельню загальною площею 16,0 кв.м., кошторисна вартість якої, зі слів останньої, складала 50,00 тис.грн., однак експертну оцінку вартості новозбудованої котельні гр..ОСОБА_6 не зробила, акт виконаних робіт та інші документи, які б підтверджували суму понесених гр..ОСОБА_6 витрат, до ревізії не представлено. Новозбудована котельна на баланс сільської ради не передана.

В той же час в судовому засіданні встановлено, що нова котельня уже поставлена на баланс сільської ради, що підтверджується технічним паспортом громадського будинку (т.2 а.с.93-96) та не заперечується представником відповідача - Вільшаницькою сільською радою.

Вирішуючи спір, суд виходив з наступного регулювання спірних правовідносин.

Відповідно дост.16 Закону України "Про дошкільну освіту" N 2628 від 11.07.2001р. створення, реорганізація і ліквідація дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форми власності здійснюються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Вивільнені приміщення ліквідованих державних та комунальних дошкільних навчальних закладів використовуються виключно для роботи з дітьми. Майно, яке є державною або комунальною власністю (земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання тощо), придбання чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно із зазначеною метою. Засновник (власник) державного чи комунального дошкільного навчального закладу не має права безпідставно ліквідувати його, зменшувати в ньому площу території, кількість груп, а також здавати в оренду приміщення (будівлі).

В ст.14 Закону України "Про освіту" № 1060 від 23.05.1991р. передбачено, що місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування здійснюють державну політику в галузі освіти і в межах їх компетенції, в тому числі забезпечують розвиток мережі навчальних закладів та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази, господарське обслуговування.

Матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством. Земельні ділянки державних навчальних закладів, установ та організацій системи освіти передаються їм у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. Об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням (ст.63 цього Закону).

Відповідно до ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" N 280/97 від 21.05.1997р. матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно із п.30 ч.1 ст.26 даного Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання щодо прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, а саме: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації (ч.1 ст.29 цього Закону).

Відповідно до ст.60 згаданого Закону територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (ч.5 даної статті).

Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню (ч.6-7 даної статті).

Аналіз даних нормативних актів дає суду можливість дійти висновку, що, приймаючи оскаржуване рішення, Вільшаницька сільська рада вийшла за межі наданих їй повноважень та розпорядилась майном- приміщенням котельні, яка обслуговувала приміщення дитячого садка - закладу освіти, яке не перебувало на балансі ради, а тому не могло відноситися до комунального майна села.

А тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення 19 сесії 5-го демократичного скликання Вільшаницької сільсьої ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 22.11.2009 року "Про надання дозволу на оформлення права власності на приміщення магазину" є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому суд зазначає, що позивачем обрано спосіб захисту свої прав (позовна вимога про визнання недійсним свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 26.11.2009 серії САС №895809, виданого ОСОБА_6), яким неможливо захистити його порушені права, а тому суд відповідно до ст.11 КАС України вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та скасувати дане свідоцтво.

Відтак, підлягає скасуванню і свідоцтво про право власності на нерухоме майно - приміщення магазину за адресою АДРЕСА_1 площею 143,7 кв.м, видане 26.11.2009 року ОСОБА_6 на підставі оскаржуваного рішення сесії сільським головою с.Вільшаниця.

Стосовно позовної вимоги зобов'язати реєстраційну службу Тисменицього районного управління юстиції Івано-Франківської області скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно, зареєстрованого за гр.ОСОБА_6, суд зазначає наступне.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" N1952 від 01.07.2004р. визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до ст.2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В ст.3 даного Закону передбачено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

Систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (ст.6 цього Закону).

Згідно із ст.10 цього Закону Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Невід'ємною складовою частиною Державного реєстру прав є база даних про реєстрацію заяв і запитів та реєстраційні справи.

Відповідно до ч.2 ст.26 вказаного Закону у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Постановою Кабінету Міністрів України N 1141 від 26.10.2011р. затверджено Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який визначає процедуру ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав).

Відповідно до п.4 даного Порядку ведення Державного реєстру прав передбачає, зокрема, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), скасування записів Державного реєстру прав.

У випадках, передбачених законодавством, державний реєстратор вносить до записів Державного реєстру прав відомості про перенесення записів про нерухоме майно, про право власності та суб'єкта цього права, про інші речові права та суб'єкта цих прав, про обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав із розділів, які закриваються, або спеціального розділу Державного реєстру прав, інформаційних систем, у яких до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства здійснювалася державна реєстрація прав (далі - інформаційна система) (п.29 Порядку).

Відповідно до п.41 цього Порядку державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 р., за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав.

При цьому суд зазначає, що на момент проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_6 така реєстрація здійснювалась реєстраторами БТІ відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 7/5 від 07.02.2002р.

Відповідно до п.3.4 даного Тимчасового положення за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ приймав рішення про державну реєстрацію прав або відмову в ній.

Одночасно з прийняттям рішення про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ вносив записи до відповідного розділу Реєстру прав (п.3.10 Тимчасового положення).

Після внесення запису до відповідного розділу Реєстру прав реєстратор БТІ видавав витяг про державну реєстрацію прав, який був невід'ємною частиною правовстановлювального документа (п.3.11 Тимчасового положення).

З урахуванням наведеного суд зазначає, що скасування рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав здійснюється на підставі рішення суду, а тому позовна вимога про зобов'язання відповідача скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно є необгрунтованою та не підлягає задоволенню.

В той же час з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за доцільне відповідно до ст.11 КАС України вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_6 від 26.11.2009 року, на підставі якого було видано витяг про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно № 24579127 від 26.11.2009 року та зобов'язати реєстраційну службу Тисменицього районного управління юстиції Івано-Франківської області внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_6 на приміщення магазину за адресою АДРЕСА_1 від 26.11.2009 року.

Стосовно тверджень представника відповідача про те, що реєстраційна служба Тисменицього РУЮ не є правонаступником Івано-Франківського ОБТІ, суд зазначає, що згідно із "Прикінцевими та перехідними положеннями" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та інших законодавчих актів України №1878-VI від 11.02.2010 року до 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна проводилася реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

При цьому слід зазначити, що відповідно до п.1 наказу Мінюсту України N 7/5 від 07.02.2002р. "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно" (в редакції прийняття) було встановлено, що до прийняття Верховною Радою України та набрання чинності законом України про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна бюро технічної інвентаризації здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

В п.5 Прикінцевих Положень прийнятого 01.07.2004 року Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" N 1952-IV (в редакції прийняття) зазначено, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Відтак, з 01 січня 2013 року державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", тобто органами державної реєстрації прав, утвореними Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Оскільки на момент розгляду справи з урахуванням зазначених змін до законодавства ОКП "Івано-Франківське бюро технічної інвентаризації" уже не здійснює функції у сфері реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а діє як суб'єкт господарювання, здійснюючи роботи по проведенню технічної інвентаризації об'єктів нерухомості та виготовленню технічних паспортів, натомість реєстраційна служба Тисменицького РУЮ здійснює державну реєстрацію прав, тому вона і була залучена до участі у справі в порядку процесуального правонаступництва, визначеного ст.55 КАС України.

За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 136, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 19 сесії 5-го демократичного скликання Вільшаницької сільсьої ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 22.11.2009 року "Про надання дозволу на оформлення права власності на приміщення магазину".

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на приміщення магазину за адресою АДРЕСА_1 від 26.11.2009 року.

Зобов'язати реєстраційну службу Тисменицього районного управління юстиції Івано-Франківської області внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_6 на приміщення магазину за адресою АДРЕСА_1 від 26.11.2009 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 22.04.2014 року.