Справа № 2-583/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 січня 2014 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді - Галайко Н.М.

при секретарі Колошкін П.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Залізничної районної адміністрації, третя особа: ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали до суду позовну заяву, яку уточнили, в якій просять суд визнати за ними право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 59,0 кв.м., яка складається із 2-х кімнат площею 20,7 кв.м. та 15,3 кв.м., кухні пл.. 15,6 кв.м., ванної кімнати пл.. 2,5 кв.м., санвузла пл.. 1,1 кв.м. та коридору площею 3,8 кв.м.; зобов'язати Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради та Відділ приватизації державного житлового фонду Франківського району внести зміни до Свідоцтва про право власності на квартиру від 01.07.1999 року у частині загальної площі, вилучивши запис 78,1 кв.м. та записавши 59,0 кв.м.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі покликаються на такі обставини:

Як вбачається з Свідоцтва про право власності на квартиру від 01.07.1999р., власниками квартири АДРЕСА_1 являються ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. Загальна площа квартири становить 78,1 кв.м. Згідно Технічного паспорту на приватизовану квартиру АДРЕСА_1, квартира складалася із тамбора за літ. 7-1 площею 19,3 кв.м., двох кімнат за літ. 7-2 площею 20,7 кв.м. та за літ. 7-3 площею 15г кв.м. У Технічному паспорті є позначка, що у спільному користуванні знаходяться приміщення: з літ XII - 32,6 кв.м., за літ. XIII - 17,4 кв.м., заліт. XIV - 12,8 кв.м. та за літ. ХV - 19,1 кв.м. Загальна площа квартири у Технічному паспорті становила 78,1 кв.м. Таким чином, квартира 7 у власності позивачів має приміщення загальною площею 19,3 + 20,7+ 15,3 = 55,3 кв.м. У спільному користуванні 32,6+17,4+12,8 +19,1 =81,9 кв.м. Таким чином, є неузгодженість даних площ у свідоцтві про право власності з технічної документацією. Для покращення умов проживання, оскільки всі вигоди були у спільному користуванні іншими власниками будинку, було проведено добудову до веранди з облаштуванням входу та реконструкцію приміщення веранди облаштувавши там кухню, ванну кімнату та санвузол. Квартира АДРЕСА_1 після перепланування складається із 2-х кімнат площею 20,7 кв.м. та 15,3 кв.м., кухні пл. 15,6 кв.м., ванної кімнати пл. 2,5 кв.м., санвузла -1, кв.м. та коридору площею 3,8 кв.м., загальна площа квартири становить 59,0 кв.м. Із поверхового плану першого поверху вхід до квартири АДРЕСА_1 відбувався через приміщення за літ. І (3,2 кв.м.) та літ. II (41,0 кв.м), які не відображенні у Технічному паспорті, у приміщення спільного користування позивачів, а відповідно без порушень пройти до спільної коридору за XII - 32,6 кв.м. позивачам є неможливо, оскільки вхід до квартири мав здійснюватися через приміщення, яке не є у спільній власності. Позивачі вважають, що після перепланування квартири АДРЕСА_1 та наявності та функціонування інженерних комунікацій у даній квартирі дають підставу стверджувати, що квартира є придатною до експлуатації за цільовим призначенням і, що її реконструкція не вплинула на технічний стан житлового будинку АДРЕСА_2 і не погіршила його несучу здатність. Із листа управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради згідно проекту детального планування кварталу будинок розміщений за межами червоних ліній вул. Кульпарківської, також управління не заперечує щодо можливості збереження перепланувань при умові згоди мешканців будинку. Відповідно до заяви, що додається, мешканці будинку не заперечують проти даного перепланування і їхніх інтересів це не зачіпає. За час користування перепланованою квартирою жодного звернення про порушення прав третіх осіб не було.

Позивачі вказують, що веранда призначена для обслуговування іншої (головної) речі (житлового будинку), була прибудована на землі житлової й громадської забудови і дана земельна ділянка не була передана від державної власності до комунальної власності територіальної громади міста Львова. Вхід до веранди надає можливість потрапляти до квартири, яка є у власності позивачів. Окрім цього приміщення, які є у спільному користуванні: за літ XII - 32,6 кв.м., за літ. XIII - 17,4 кв.м., за літ. XIV - 12,8 кв.м. та за літ.ХV - 19,1 кв.м. не використовуються позивачами, а використовуються іншими співвласниками квартир першого поверху.

Відповідно Свідоцтва про право власності на квартиру від 01.07.1999р., яке було видане Державним підприємством ЖКК ТБО «Львівбуд» не відображає практично ті приміщення, якими володіють та користуються власники квартири АДРЕСА_1.

Виконавчий комітет Львівської міської ради Рішенням №198 від 05.04.2013р. «Про повноваження відділів приватизації державного житлового фонду» надав з 01.06.2013р. повноваження щодо підготовки документів на приватизацію державного житлового фонду з видачею свідоцтв про право власності на приватизоване житло, дублікатів свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна Відділу приватизації державного житлового фонду Франківського району, який здійснює повноваження щодо приватизації житла на території Франківського, Залізничного та Шевченківського районів.

На підставі наведеного позивачі просять суд позов задоволити.

Представник позивача - ОСОБА_6 у судовому засіданні з'явився, заявлені у позовній заяві вимоги підтримав, просить суд позов задоволити.

Представник відповідача - ОСОБА_7 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та пояснив суду, що згідно з розпорядження голови Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 22.11.2010 року № 988 « Про самочинне будівництво гр.. ОСОБА_1, гр.. ОСОБА_2, гр.. ОСОБА_3, ОСОБА_4», які доводяться співвласниками квартири АДРЕСА_1 в термін до 15.01.2011 року позивачів зобов'язано демонтувати самочинно влаштовану на землях міськземфонду прибудову розміром 1,75х3,10 м., в які розташовано окремий вхід та привести планування квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану. Крім цього двічі 17.01.2011 року та 24.01.2011 року позивачі попереджалися ЛКП «Скнилівок» щодо демонтажу самочинно здійсненої прибудови. Відповідно до акту від 28.01.2011 року складеного комісією ЛКП «Скнилівок» позивачі у зазначений термін самочинно здійсненої прибудови не демонтували. Зважаючи на те, що вищевказана прибудова є самочинною, то позивачі не можуть набути на неї права власності, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Представник третьої особи - Процик І.І. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила.

Суд, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши доводи сторін, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається з Свідоцтва про право власності на квартиру від 01.07.1999р., власниками квартири АДРЕСА_1 являються ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. Загальна площа квартири становить 78,1 кв.м. (а.с. 7).

Згідно Технічного паспорту на приватизовану квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 6-15), квартира складалася із тамбора за літ. 7-1 площею 19,3 кв.м., двох кімнат за літ. 7-2 площею 20,7 кв.м. та за літ. 7-3 площею 15г кв.м. У Технічному паспорті є позначка, що у спільному користуванні знаходяться приміщення: з літ XII - 32,6 кв.м., за літ. XIII - 17,4 кв.м., заліт. XIV - 12,8 кв.м. та за літ. ХV - 19,1 кв.м.

Судом встановлено, що для покращення умов проживання, позивачами було проведено добудову до веранди з облаштуванням входу та реконструкцію приміщення веранди облаштувавши там кухню, ванну кімнату та санвузол. Ця обставина визнана сторонами у судовому засіданні, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Встановлено, що у відповідності до п. 2 розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 22.11.2010 року № 988 «Про самочинне будівництво гр.. ОСОБА_1, гр.. ОСОБА_2, гр.. ОСОБА_3, гр.. ОСОБА_4» - гр.. ОСОБА_1, гр.. ОСОБА_2, гр.. ОСОБА_3, гр.. ОСОБА_4 - співвласників квартири АДРЕСА_1 в термін до 15.01.2011 року зобов'язано демонтувати самочинно влаштовану на землях міськземфонду прибудову розм.. 175х3,10 м., в якій влаштовано окремий вхід та провести планування квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану. (а.с. 112).

Судом встановлено, що позивачів двічі - 17.01.2011 року (а.с. 118) та 24.01.2011 року (а.с. 119) попереджалися ЛКП «Скнилівок» щодо демонтажу самочинно здійсненої прибудови.

Встановлено, що позивачі у зазначений термін самочинно здійснену прибудову не демонтували, що стверджується актом від 28.01.2011 року (а.с. 114).

Відповідно до ст. 31 Закону України «про місцеве самоврядування в Україні» надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування не залежно від форми власності належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

У відповідності до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Зважаючи на те, що позивачі здійснили самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети і на момент розгляду справи ця земельна ділянка не була їм надана у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не є підставними і не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 58, 59, 60, 61, 213, ЦПК України, ст.ст. 376 ЦК України,

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Залізничної районної адміністрації, третя особа: ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання права власності - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішенням.

Суддя Галайко Н.М.