Єдиний унікальний номер 2-872/12 Номер провадження 22-ц/775/2/2014

Головуючий у 1 інстанції Олещенко Л.Б.

Доповідач - Бугрим Л.М.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Бугрим Л.М.,

суддів: Гапонова А.В., Халаджи О.В.

при секретарі: Лавицькому Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 16 липня 2012 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2012 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до Ленінського районного суду м. Донецька з позовом до ОСОБА_1про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 16 липня 2012 року позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволенні в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором CM-SME 100/259/2007 від 25.12.2007 року у розмірі 215082,28 доларів США, та 6031014,12 гривень, судовий збір у сумі 3219, 00 грн..

З вказаним рішенням суду не погодився відповідач ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування заочного рішення посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просив ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивачу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відмовити. Зокрема, апелянт посилався на те, що судом постановлено заочне рішення і він був позбавлений можливості приймати участь у судовому засіданні , надавати свої заперечення та надавати докази . Посилався на те що , без його згоди було змінено кредитора, а тому у позові слід відмовити . Суму кредиту він отримував трьома траншами і на одному з них його підпис є сумнівним. Позивачем невірно було розраховано суму боргу. Апелянт просив призначити по справі почеркознавчу та економічну експертизи.

У судовому засіданні апеляційного суду 25 січня 2013 року ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримували доводи апеляційної скарги , просили рішення суду скасувати та у позові відмовити. Просили призначити судово - почеркознавчу та судово-економічну експертизу .

Ухвалою апеляційного суду від 25 січня 2013 року для з'ясування питання чи виконано підпис на додатковому договорі № 3 , № 4 від 25.09. року укладеному до кредитного договору, кредитній заявці на видачу траншу на суму 6554, 56 доларів від 25.09.2009 року та кредитній заявці від 25.09.209 року було призначена почеркознавча експертиза , а для перевірки правильності обрахування сум боргу та його складових за кредитним договором була призначена судово- економічна експертиза. Провадження судово-почеркознавчої експертизи та судово - економічної експертизи доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи від 24 травня 2013 року підписи від імені ОСОБА_1 на додатковому договорі № 3 та № 4 від 25 вересня 2009 року укладеному між ПАТ « ОТП БАНК» та ОСОБА_1 до кредитного договору CM-SME 100/259/2007 від 25.12.2007 року в кредитній заявці на видачу траншу в сумі 6554, 56 доларів США, в кредитній заявці від 25 вересня 2009 року від імені позичальника виконано ОСОБА_1 ( а.с. 241 - 244 том 2 )

Згідно висновку судово - економічної експертизи від 17.07.2013 року експерту не представилось можливим зробити висновок відносно правильності зроблених нарахувань сум боргу.

Допитана в судовому засіданні апеляційного суду експерт ОСОБА_3 пояснила суду про те, що для проведення судово- економічної експертизи її необхідно було витребувати додаткові дані , зокрема графік погашення процентної стави за кредитним договором , методику обчислення процентів за договором з плаваючою процентною ставкою, розшифровку індексу , розшифровку складової процентної ставки FIDR , однак вона цього не зробила .

У зв'язку з тим , що експерт ОСОБА_3 ухилилась від проведення судово-економічної експертизи та не виконала свого завдання, ухвалою апеляційного суду від 30 серпня 2013 року за клопотанням ОСОБА_1 було призначено повторну судово- економічну експертизу

Згідно висновку вказаної повторної судово-економічної експертизи від 24 березня 2014 року було встановлено , що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором по тілу кредиту , відсоткам за користування кредитом складає 215 062, 28 доларів відображеним у розрахунку заборгованості , що здійснена ТОВ « Факторинг « документально обґрунтованим . Разом з тим експерт вважав , що для обрахування пені за прострочення виконання зобов'язання ТОВ « Факторінг Україна « було невірно зазначено один відсоток від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання , оскільки вказаний відсоток є більшим ніж подвійна облікова ставка Національного Банку України , що суперечить положенням ст.. 3 Закону України « Про відповідальність за невиконання зобов'язань « ( а.с. 281-288 том 2 )

У судовому засіданні після проведення судово - економічної експертизи апелянт ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 просили рішення суду скасувати та у позові відмовити , оскільки передача кредитного портфелю від ПАТ « ОТП Банк» була здійснена до ТОВ « ОТП Факторинг Україна « без узгодження з позичальником , що порушує його права. Одночасно ОСОБА_1 була подана заява про зменшення розміру неустойки ( пені ) у зв'язку з її не співмірністю боргу та у зв'язку з неналежним матеріальним станом та застосувати строк позовної давності .

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_4 . підтвердив висновок щодо правильності обрахованих сум боргу за кредитним договором по обчисленню тіла кредиту та процентів за користування кредитом, вважав , що сума пені за порушення зобов'язання обрахована невірно та повинна складати 32079, 61 доларів США . Сума розбіжності при обраховані пені складає 722 740, 68 доларів США

Представник ТОВ « ОТП Факторинг Україна « Алімов А.С. , діючий на підставі довіреності, просив рішення суду залишити без зміни та відхилити апеляційну скаргу, вважав,, що висновок судово - економічної експертизи відносно неправильного обрахування пені не відповідає вимогам закону,оскільки Закон України « Про відповідальність за невиконання зобов'язань « на який послався експерт не поширюється на фізичних осіб.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково , а рішення суду - зміні в частині стягнення пені виходячи з наступного :.

Зокрема, cудом першої інстанції було встановлено, що 25 грудня 2007 року між ЗАТ « ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CM-SME 100/259/2007 відповідно до якого банк надав відповідачеві кредит в сумі 185 000,00 доларів США: перший транш в розмірі 114781, 76 доларів США , другий транш в сумі 70 218, 24 доларів США, Відповідач зобов'язався повернути вказані кошти у строки зазначеному у п.1.5 кредитного договору та у відповідності до графіку погашення кредиту. 28 травня 2010 року між ПАТ « ОТП Банк» та ТОВ « ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі - продажу кредитного портфелю відповідно до якого ПАТ « ОТП Банк» відступив , а ТОВ « ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № CM-SME 100/259/2007 укладеним з ОСОБА_1

У зв'язку з тим , що ОСОБА_1 зобов'язання за договором виконував неналежним чином у нього утворилась заборгованість , яку він не погасив , а тому позивач поставив питання про дострокове погашення усієї суми заборгованості за кредитним договором, попередивши про це позичальника ( а.с. 27 том 1 )

Станом на 14.05.2012 року у зв'язку з порушення зобов'язання загальна заборгованість за кредитом складає 215082 , 28 доларів США доларів США ( з яких 171512, 85 залишок заборгованості за тілом кредиту та 43569, 43 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом ) та пеня за порушення зобов'язання у розмірі 6 031014, 12 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Однак, всупереч умовам кредитного договору та вимогам чинного законодавства України, відповідач не сплатив щомісячні платежі на повернення кредиту, у строк, встановлений п. 1.5 кредитного договору.

У зв'язку з порушенням зобов'язань по кредитному договору, та відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем, відповідач має заборгованість за кредитним договором 215 082,28 доларів США з яких: заборгованості за кредитом - 171512,85 доларів США; заборгованості за відсотками за користування кредитом - 43569,43 доларів США, та заборгованість за пеню за прострочення зобов'язання 6 031 014,12 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 25.12.2010 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а позивач прийняв право вимоги за вказаним кредитним договором (а.с. 33-40).

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до правильного правового висновку про те, що відповідач повинен сплатити заборгованість за кредитним договором на користь ТОВ « ОТП Факторинг Україна « як правонаступнику прав та обов'язків ПАТ « ОТП Банк».

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що оскільки його не було попереджено про заміну кредитора у зобов'язанні про передачу кредитного портфелю , а тому у відповідача не виникає право на стягнення суми заборгованості є непереконливими . Законом України та умовами кредитного договору не передбачено обов'язку первісного кредитора узгоджувати питання передачі кредитного портфелю та повідомляти про це позичальника .

Оскільки згідно висновку судової почеркознавчої експертизи від 24 травня 2014 року підписи від імені ОСОБА_1 на додатковому договорі № 3 та № 4 від 25 вересня 2009 року укладеному між ПАТ « ОТП БАНК» та ОСОБА_1 до кредитного договору CM-SME 100/259/2007 від 25.12.2007 року в кредитній заявці на видачу траншу в сумі 6554, 56 доларів США, в кредитній заявці від 25 вересня 2009 року від імені позичальника виконано ОСОБА_1 , то доводи апеляційної скарги відповідача . про те,. що він не підписував додаткові договори , кредитну заявку на видачу траншу та не одержував транш у сумі 6554, 56 є непереконливими . Виходячи з наведеного у апеляційного суду відсутні підстави для виключення вказаної суми із розрахунку заборгованості .

Згідно з висновками повторної судово-економічної експертизи від 24 березня 2014 року виконаною експертом ОСОБА_4, ( яка за своєю суттю є саме повторною , а не додатковою як невірно визначена експертом ОСОБА_4, оскільки попередній експерт будь - яких висновків відповідно до ухвали апеляційного суду не зробив ) позивачем вірно зроблено розрахунок заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом у сумі 215082, 28 доларів США.

Разом з тим , на думку експерта ТОВ « ОТП Факторинг Україна « невірно визначило розрахунок пені за несвоєчасне виконання зобов'язання у сумі 969902, 57 доларів США, оскільки хоча п.4.11 кредитного договору і передбачено у випадку порушення зобов'язання позичальник повинен сплатити 1% відсоток від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення, однак ст. 3 Закону України « Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96/ВР від 22 листопада 1996 року передбачено , що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України у період, за який сплачується пеня. Виходячи з наведеного експерт вважав . що розмір пені відповідно до цього повинен був обмеженим та складає суму 32079, 61 доларів США.

Однак, з вказаним висновком експерта погодитись не можна , оскільки як вбачається з преамбули цього Закону « Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96/ВР від 22 листопада 1996 року - цей закон регулює договірна правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання . а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Таким чином , вказаний закон не поширюється на спірні правовідносин у яких позичальник є фізична особа , а тому відсутні підстави вважати,. що розмір пені повинен був обмеженим розміром подвійної ставки Національного Банку України .

Як вбачається з розрахунку банку розмір пені визначений за період з 15.05.2011 року по 14 травня 2012 року , тобто пеня визначена за рік з дотриманням спеціального строку позовної давності передбаченого ч.2 п.1 ст. 257 ЦК України .

Оскільки оскаржуване рішення було постановлено в заочном порядку для відповідача і він не міг реалізувати своє право на подачу письмової заяви про застосування строків позовної давності та про зменшення розміру неустойки , то такі заяви були подані ним при розгляді скарги в апеляційному суді.

Разом з тим, апеляційний суд вважає . що відсутні підстави вважати що позивачем було пропущено загальний строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом, а тому позивачеві слід відмовити у позові , оскільки останній платіж за кредитом ОСОБА_1 було внесено у березні 2010 року , а позов було заявлено 18 червня 2011 року ( а.с. 140 том 1 )

Разом з тим , на думку апеляційного суду заслуговує на увагу заява ОСОБА_1 про зменшення розміру пені , оскільки заявлений та стягнутий розмір пені за несвоєчасне виконання зобов'язання складає 6 031014 грн.12 коп , що еквівалентно 969902, 57 доларів США, та в 4,5 раз перевищує суму заборгованості за тілом кредиту та відсотків за користування кредитом.

Відповідно до положень ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду , якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення .

Окрім того , апелянт ОСОБА_1 посилався на те., що хоча він і займається підприємницькою діяльністю , але має невеликий прибуток за 2013 рік - 11197 грн. у зв'язку з економічним спадом , на його утриманні він має двох малолітніх дітей сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2., матір ОСОБА_9 -інваліда першої групи безстроково , яка також потребує матеріальної допомоги та непрацюючу дружину,. яка доглядає дітей. ( а.с. 224- 228 том 2 )

Дотримуючись принципів законності та справедливості , апеляційний суд вважає . що наведені обставини , а саме : значне перевищення розміру неустойки основного боргу та матеріальний стан відповідача дають підстави апеляційному суду зменшити розмір неустойки згідно з положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України до розміру 300 000 грн. та рішення суду в цієї частині у відповідності із положеннями ст.. п.3. ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і в іншій частині рішення суду слід залишити без зміни. .

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 314 - 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково .

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 16 липня 2012 року в частині стягнення пені змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» пеню за порушення зобов'язання у розмірі 300 000 ( триста тисяч ) гривень

В іншої частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: