Єдиний унікальний номер 0508/1995/2012 Номер провадження 22-ц/775/85/2014

Головуючий у 1 інстанції Алтухова О.С.

Доповідач - Бугрим Л.М.

Категорія 37

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Бугрим Л.М.,

суддів: Гапонова А.В., Халаджи О.В.

при секретарі: Лавицькому Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, в інтересах яких діє ОСОБА_3, на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 15 жовтня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи: Шоста Донецька державна нотаріальна контора, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції в м. Донецьку, про визнання заповіту та шлюбу недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним. В обґрунтування позову вони посилались на те, що 17 листопада 2004 року їхнім дідусем ОСОБА_5 було складено заповіт на належну йому квартиру по АДРЕСА_1 у рівних частках на їхню користь. ІНФОРМАЦІЯ_3 дідусь помер. Після його смерті вони звернулись до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини за заповітом. Однак, у нотаріуса вони дізнались , що їхній дідусь перед смертю склав заповіт на користь ОСОБА_6 на все належне йому майно в тому числі і на квартиру. ОСОБА_5 мав єдиного сина їхнього батька ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вступив до шлюбу з ОСОБА_8 від якого народились вони позивачі ІНФОРМАЦІЯ_4 . ІНФОРМАЦІЯ_5 помер їх батько , і після його смерті вони залишились у дідуся єдиною підтримкою разом з першою дружиною ОСОБА_9,. Весь час вони були разом з дідусем, підтримували з ним дружні та теплі стосунки , разом з ним відпочивали . Після закінчення школи їм випала можливість продовжувати навчання в Англії , але вони постійно телефонували дідусю, отримували від нього листи, він також неодноразово приїжджав до Англії. Упослідуючому їх дідусь захворів , страждав на хворобу Альцгеймера . У 2009 році у нього стали загострюватись психо-неврологічні захворювання. Він став втрачати пам'ять, не міг орієнтуватись на місцевості, дуже часто не усвідомлював своїх дій, потребував постійного стороннього догляду та допомоги. З цього приводу він перебував на обліку у лікарні , неодноразово проходив обстеження в міській лікарні № 20, обласному лікувально-реабілітаційному геронтопсіхіатричному центрі міської психоневрологічної лікарні № 2 розташованій на хуторі Ручанськ, Хвороба особливо прогресувала у передостанні місяці його життя ( як раз у той час коли було складено заповіт ), він вже на той час не міг усвідомлювати те, що діється та вже не міг обходитись без допомоги іншої людини пересуватись містом ( по вулицям) так як потім не знайшов би дороги додому , а тому останні дні свого життя дідусь знаходився на стаціонарному лікуванні в психоневрологічній лікарні № 2. Вважали , що на час укладання заповіту на користь ОСОБА_4 7 жовтня 2011 року , ОСОБА_5 не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними , а тому просили визнати складений ним заповіт на користь ОСОБА_4 недійсним. Упослідуючому, позивачі вточнили та доповнили позовну заяву та просили визнати недійсним також і шлюб . укладений 21.09.2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Київського районного управляння юстиції в Донецькій області за № 826, оскільки на час укладення шлюбу ОСОБА_5 страждав на психічний розлад здоров'я

Рішенням Ворошиловскього районного суду м.. Донецька від 15 жовтня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 було відмовлено.

На вказане рішення суду була подана апеляційна скарга адвокатом ОСОБА_3 . яка представляє інтереси позивачів . В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вона посилалась на те, що судом у процесі розгляди справи було зібрано достатньо даних, які вказують на тяжкий психічний стан ОСОБА_5 в тому числі і медична документація Однак, ці докази безпідставно не були прийняті до уваги судом . Також судом було відмовлено у виклику в судове засідання спеціалістів - лікаря - психіатра, невропатолога для з'ясування повної картини хвороби ОСОБА_5 , яка була невиліковною та прогресувала. Суд не звернув уваги на те, що епікриз хворого ОСОБА_5 було складено зі слів відповідачки , яка зазначала про те , що психічний стан ОСОБА_5 змінився 3 роки потому, коли вона стала звертати увагу на прогресивне погіршення його пам'яті , порушення сну, порушення інших процесів. Судом також безпідставно було відмовлено у клопотанні про призначення повторної судово - психіатричної експертизи для з'ясування психічного статусу спадкодавця на час складання заповіту та укладення шлюбу. у проведенні повторної експерти. В обгрунтування доводів про проведення повторної судово - психіатричної експертизи представник апелянтів посилається на наявні докази з приводу тяжкого психічного розладу стану здоров'я ОСОБА_5 на що не було звернуто увагу експертами . Неможливість відповісти на питання ,які були поставлені на вирішення експертизи в ухвалі суду першої інстанції щодо визначення психічного стану ОСОБА_5 на час укладання шлюбу та на час складання заповіту експерти обґрунтували суперечливими показанням свідків та сторін по справі . Разом з тим як вважає апелянт експерти не приділили необхідної уваги аналізу наданим письмовим медичним документам та документам та інформації . яка знаходиться у відказному матеріалі відносно порушення кримінальної справи у зв'язку з пропажею ОСОБА_5за заявою ОСОБА_4 , вважала необхідним провести повторну психіатричну експертизу, але лише по медичним документам про стан здоров'я спадкодавця та її проведення доручити іншій експертній установі .

У судовому засіданні апеляційного суду 4 грудня 2013 року ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_9 підтримували доводи апеляційної скарги та заявили клопотання про проведення по справі повторної судово - психіатричної посмертної експертизи для з'ясування психічного статусу ОСОБА_5 на час складання заповіту на користь ОСОБА_4 та на час укладення з нею шлюбу та просили поручити проведення експертизи іншій експертній установі .

Ухвалою апеляційного суду від 4 грудня 2013 року клопотання було задоволено і для з'ясування психічного статусу ОСОБА_5 по справі було призначено проведення повторної посмертної судово - психіатричної експертизи на час складання заповіту на користь ОСОБА_4 та на час укладення з нею шлюбу . яка була доручена експертам Київського міського центру судово - психіатричних експертиз.

17 березня до апеляційного суду від Київського міського центру надійшов акт судово - психіатричного експерта, після чого провадження по справі було відновлено ..

У судовому засіданні апеляційного суду 9 та 15 квітня 2014 року адвокат ОСОБА_3 та представник ОСОБА_9 підтримували доводи апеляційної скарги . просила врахувати висновок повторної експертизи , рішення суду скасувати та позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_10 просили рішення суду залишити без зміни та відхилити апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді , вислухавши пояснення сторін , їх представників перевіривши матеріали справи , доводи апеляційної скарги , апеляційний суд вважає . що апеляційна скарга підлягає задоволенню , рішення суду - скасуванню , а по справі слід постановити нове рішення яким слід задовольнити позовні вимоги виходячи з наступного .

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення , яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом . Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами..

Однак ,таким вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає .Судом неповно та не всебічно досліджені обставини справи , зокрема неповно з'ясовані питання відносно психічного статусу ОСОБА_5 на час укладання шлюбу та складання заповіту , що призвело до неправильного вирішення справи .

Відмовлячі у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсними заповіту складеного ОСОБА_5 7 жовтня 2011 року на користь ОСОБА_4 та шлюбу укладеного 21.09.2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив із відсутності доказів на підтвердження доводів позивачів про те, що на час складання заповіту та на час укладання шлюбу ОСОБА_5 не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.

Між тим, з таким висновком суду погодитись не можна.

Як вбачається з матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом по смерть серії НОМЕР_1, виданим 02.12.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції (т. 1 а.с. 4). Як вбачається з посмертного епікризу з історії хвороби № 2903, ОСОБА_5 було встановлено діагноз хвороба Альцгеймера з пізнім початком (т. 1 а.с. 102-103).

Позивачі по справі є онуками померлого ОСОБА_5.і на їх користь ОСОБА_5 17. 11 2004 року склав заповіт на належну йому квартиру АДРЕСА_1 в рівних частках, що підтверджується копією цього заповіту. (т. 1 а.с. 5-7).

07.10.2011 року ОСОБА_5 був складений заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрований в реєстрі № 1596, відповідно до якого ОСОБА_5 заповів усе майно, у тому числі належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_4 що підтверджується копією цього заповіту (т. 1 а.с. 67).

27.07.2011 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 подали до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції заяву про державну реєстрацію шлюбу. 21.10.2011 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було зареєстровано, що підтверджується актовим записом про шлюб № 826 (т. 1 а.с. 140).

На підтвердження доказів , про те,. що на час складання заповіту та укладання шлюбу ОСОБА_5 був психічно хворим з неадекватною поведінкою внаслідок чого не міг розуміти значення своїх дій та не міг керувати ними позивачі посилались на дані медичної документації обстеження ОСОБА_5 у листопада 2011 року та просили призначити судову психіатричну експертизу .

Зокрема із направлення на госпіталізацію хворого ОСОБА_5 у зв'язку з погіршенням психічного стану здоров'я ОСОБА_5 відповідачка ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 звернулись до міського психоневрологічного диспансеру м. Донецька 17 листопада 2011 у якому після обстеження ОСОБА_5 було видано направлення на його госпіталізацію до психіатричній лікарні № 2 м. Донецька . В направленні на госпіталізацію за слів дружини , тобто ОСОБА_4 було зазначено про те, що хворий ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 на протязі останніх трьох років страждає на зниження мнестичних функцій, відмічалась параноїдна симптоматика , порушення сну , був агресивним до дружини. .В направленні на госпіталізацію було встановлено « Ссудинна деменція « В направленні також було зазначено і психічний стан ОСОБА_5. Згідно опису психічного стану при надходженні у лікарні контакт з підекспертним був формальним, було порушено орієнтування . увага відволікаєма , настрій ейфоричний, емоції лабільні, мова та мислення загальмовані. Хворий ОСОБА_5 виявляв зниження пам'яті та інтелекту , відсутня критика, був встановлений попередній діагноз . «Деменція « За час перебування в лікарні ОСОБА_5 було проведено патопсихологічне дослідження., яке виявило ознаки деменції Альцгеймеровського типу . Згідно щоденкових записів лікаря хворий ОСОБА_5 відповідав не завжди по суті , був дезорієнтований, виявляв уповільнене мислення. Знижений фон настрою , інтелектуально був знижений не міг назвати різні предмети та виконати арифметичні дії, критика була відсутня . був пасивним, бездіяльним коло інтересів обмежене. Згідно огляду лікаря невропатолога був встановлений діагноз «Хвороба Альцгеймера» ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходячись у цієї лікарні ОСОБА_5 помер. Причиною смерті зазначено набряк легенів та головного мозку. Зазначений діагноз був зазначений як хвороба « Альцгеймера з пізнім початком.»

Згідно з актом судово-психіатричної посмертної експертизи, яка була проведена 20 - 27 червня 2013 року згідно з ухвалою суду експертами Донецького обласного центру судово - психіатричної експертизи - психіатрична комісія не могла сформувати відповіді на питання , які стосуються психічного стану ОСОБА_5 та його можливості розуміти значення своїх дій та керувати ними у період оформлення заповіту 07. 10. 2011 р та укладання шлюбу 21. 10. 2011 р.

Як вбачається із мотивувальній частині цього висновку у зв'язку відсутністю в матеріалах цивільної справи та медичної документації будь - яких об'єктивних відомостей про психічний стан ОСОБА_5 в інтересуючий період часу , а показання свідків мають суперечливий характер, комісія не могла зробити певний висновок . ( а.с. 20 - 41 том 2 )

У зв'язку з таким висновком представник позивачів ставив питання у судовому засіданні першої інстанції про виклик у судове засідання спеціаліста - психіатра та про призначення повторної судово - психіатричної експертизи для визначення психічного статусу ОСОБА_5 на час складання заповіту та укладення шлюбу лише по медичним документам та з врахуванням особливостей протікання захворювання хвороби Альцгеймера .

Апеляційний суд вважає , що у даному випадку судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання у проведенні повторної судово-психіатричної посмертної експертизи , оскільки фактичні дані про стан здоров'я ОСОБА_5 на час звернення до лікарні , які містяться в медичних документах давали підстави для більш повного з'ясування в який саме час протікання хвороби ОСОБА_5- відповідачка ОСОБА_4 звернулась з ним до лікарні для надання йому медичної допомоги та з врахування цього для визначення стану ОСОБА_5 на час складання заповіту та на час укладання шлюбу - для проведення повторної судової психіатричної експертизи .

Апеляційним судом було задоволено клопотання представника позивача про проведення повторної судової -психіатричної експертизи по медичним документам ,проведення якої було доручено Київському міському центру судово - психіатричної експертизи .

Згідно акту судово- психіатричної експертизи Київського міського центру судово- психіатричної експертизи від 28.02. 2014 року ОСОБА_5 на час підписання заповіту ( 07.10.2011 року ) та на час укладання шлюбу ( 21.10..2011 року ) страждав на деменцію при хворобі Альцгеймера із пізнім початком ( щифр по МКХ - 10 F 00, 1 ) і за своїм психічним станом не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними . ( а.с. 171- 174 том 2 )

Вказаний висновок судово- психіатричної експертиз обґрунтований саме специфікою та особливостями протікання хвороби Альцгеймера. Зокрема, як зазначається в акті експертизи хвороба Альцгеймера є первинним дегенеративним церебральним захворюванням , яке має поступовий початок та неуклінно - прогредієнтний ( з погіршенням ) ти протікання і розвивається поступово на протязі декілька років. Наслідком хвороби Альцгеймера є деменція ( недоумство ), тобто стан, який виключає можливість хворого усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Згідно даних, які містяться в надай історії хвороби погіршення в психічному стані у ОСОБА_5 почалися за три роки до госпіталізації, а значне погіршення відбулося за місяць до даної госпіталізації ( тобто в жовтні 2011 року )

Вказані висновки є об'єктивними і зроблені не лише на підставі медичної документації про психічний стан здоров'я хворого ОСОБА_5 , а й особливостей протікання вказаної хвороби , даних про протікання хвороби повідомлених дружиною ( ОСОБА_12 ).

Також експерти зазначили про те, що показання свідків ОСОБА_9 ОСОБА_13, ОСОБА_14 узгоджується з фактичними даними щодо протікання захворювання у підекспертного ОСОБА_5, оскільки свідки відмічали у нього психічні порушення: неадекватність в поведінці , у висловлюваннях, порушення пам'яті , орієнтації в оточуючому ( роздягався догола, уходив з дому , був розгубленим, чогось боявся, не міг зрозуміти де знаходиться, невістку сприймав як свою доньку )

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що вказаний висновок судово - психіатричної експертизи слід брати до уваги , оскільки він враховує не лише характер поведінки хворого ОСОБА_5 , а й сам процес та особливості протікання хвороби Альцгеймера , що є важливим для визначення психічного статусу ОСОБА_5 на час складання заповіту та на час укладання шлюбу і тому такий висновок є об'єктивним та переконливим.

Окрім того , апеляційний суд приймає до уваги , те що зі слів відповідачки ОСОБА_4 в медичної документації було зазначено про те, що хвороба почала розвиватись три року потому , а за місяць перед зверненням стан здоров'я ОСОБА_5 різко погіршувався і тому вона звернулась з ним до психоневрологічного диспансеру для надання йому медичної допомоги. Саме на стадії погіршення його здоров'я і було вирішено питання щодо його майна :було складено заповіт та зареєстровано шлюб. Вказані дані є об'єктивними і не суперечать іншим обставинам справи.

Свідки ОСОБА_13ОСОБА_9 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ( зі слів відповідачки ) допитані судом першої інстанції підтвердили факт неадекватної поведінки ОСОБА_5 починаючи з літа 2010 року Показання вказаних свідків узгоджується і з даними медичної документації , тому їх слід прийняти до уваги як доказ на підтвердження факту психічної хвороби ОСОБА_5.

Показання іншої групи свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17. ОСОБА_18, ОСОБА_19 ОСОБА_20 не впливають на висновки щодо наявності психічного захворювання у ОСОБА_5 оскільки характер їх спілкування з ОСОБА_5 був поверхнім , зазначені свідки не навели конкретних фактів спілкування в останні роки його життя. , та особливостей характеру його поведінки .

Таким чином , апеляційним судом було встановлено , що на час підписання заповіту ( 07.10.2011 року ) та на час укладання шлюбу ( 21.10..2011 року ) ОСОБА_5 страждав на деменцію при хворобі Альцгеймера із пізнім початком ( щифр по МКХ - 10 F 00, 1 ) і за своїм психічним станом не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання вимог вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені частинами першою- третью , п'ятою та шостою статті 203 ЦК України

Згідно з положенням ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин , повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності , а у відповідності із ч.3 цієї статті волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі .

Згідно з ч.1 ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільні права ті самостійно їх здійснювати, а також здатність для своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа не усвідомлювала значення своїх дій та ( або) не могла керувати ними , може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Відповідно до ч. 1 ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Згідно з ч.2 ст. 24 СК України реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною , а також особою , яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій ( або) не могла керувати ними, має наслідки встановлені ст. ст.. 38-40 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки та чоловіка. Згода не вважається вільною , зокрема коли особа в момент реєстрації шлюбу страждала тяжким психічним розладом внаслідок чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій ( або) не могла керувати ними.

Виходячи з наведеного , апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи та у відповідності з положеннями ч.1 п.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню , а позовні вимоги ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання заповіту та шлюбу недійсними підлягають задоволенню.

Апеляційний суд постановлює нове рішення . яким визнає недійсними: заповіт , який складений 07.10.2011 року ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрований в реєстрі № 1596, відповідно до якого ОСОБА_5 заповів усе майно, у тому числі належну йому на підставі права власності квартиру АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 67). та шлюб, укладений 21.10.2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м. Донецька, актовий запис № 826.

У відповідності з положеннями ст..88 ЦПК України у зв'язку з задоволенням позову слід стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у сумі у розмірі 3435 40 копійок. ( із них 107 грн. 30 коп +57 грн. 36 коп = 254 грн. 6 коп. по сплаті судового збору та 3180 грн. 74 коп. витрати по проведенню експертизи )

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 314 - 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, в інтересах яких діє ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 15 жовтня 2013 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, до ОСОБА_4 про визнання заповіту та шлюбу недійсним, задовольнити.

Визнати недійсними: заповіт складений 7.10.2011 року ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4, що був посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_11

Визнати недійсним шлюб, укладений 21.10.2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м. Донецька, актовий запис № 826.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у розмірі 3435 (три тисячі чотириста тридцять п'ять) гривень 40 копійок.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: