Єдиний унікальний номер 262/8973/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3517/2014

Головуючий у 1 інстанції Пивоварова Ю.О.

Доповідач - Бугрим Л.М.

Категорія 48

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Бугрим Л.М.,

суддів: Халаджи О.В., Космачевської Т.В.,

при секретарі: Лавицькому Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 14 січня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 14 січня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволено частково. Стягнуто щомісячно з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 700 грн., починаючи з 26.12.2013 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

З вказаним рішенням суду не погодився відповідач ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про зміну рішення суду та зменшення розміру аліментів . В обґрунтування доводів апеляційної скарги він посилався на те , що судом першої інстанції не було враховано його стан здоров'я та скрутне матеріальне становище , відсутність реальної можливості сплачувати аліменти у сумі 700 грн.. Він може сплачувати лише 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку , оскільки він є безробітним. .

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримував у повному обсязі, просив змінити рішення суду та зменшити розмір аліментів до 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Позивачка ОСОБА_2 просила рішення суду залишити без зміни, посилалась на те, що відповідач має неофіційний заробіток, займається перевозкою пасажирів в режимі таксі . Окрім того , він не визнаний інвалідом , тому посилання на стан здоров'я є безпідставним.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав:

Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, надані докази, яким дав належну оцінку та зробив правильний правовий висновок, вірно застосував матеріальний закон.

Зокрема, cудом першої інстанції було встановлено, що сторони по справі є батьками малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини (а.с. 3). Дитина зареєстрована та проживає разом з матір'ю - позивачкою по справі та знаходиться на її утриманні (а.с. 4). ОСОБА_2 не працює . доглядає малолітню дитину , офіційного доходу не має.

Відповідач у добровільному порядку надає незначну матеріальну допомогу на утримання дитини та не систематично , що є недостатнім для виховання дитини. Відповідач офіційно не працює, інших утриманців не має.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Між сторонами не досягнута домовленість щодо розміру утримання з боку відповідача Відсутність роботи та заробітку у нього не є підставою для звільнення від сплати аліментів.

З урахуванням наведеного,. суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те. що відповідач як батько дитини зобов'язаний утримувати малолітнього сина ОСОБА_3 до повноліття дитини .

Обговорюючи питання про розмір аліментів суд першої інстанції враховував , що позивачка не працює , оскільки доглядає дитину, а відповідач хоча офіційного доходу не має, однак його стан здоров'я не перешкоджає йому працювати , інвалідом він не визнаний при цьому за станом здоров'я відповідач ніякими захворюваннями не страждає, інших утриманців не має та виходячи з розміру прожиткового мінімуму на дитину віком до шести років, який складає 1032 грн., вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у розмірі 700 грн.

Вказаний висновок суду є правильним та таким, що відповідає матеріалам справи та вимогам закону .

У суду першої інстанції не було підстав для визначення аліментів у розмірі 30% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку станом на 2014 рік, оскільки такий розмір є нижньою межею при стягненні розміру аліментів у частковому відношенню до заробітної плати ,а відповідач не працює , тому до спірних правовідносин такий принцип не може бути застосовано.

У зв'язку з наведеним , доводи апеляційної скарги про зменшення розміру аліментів та визначенні їх у розмірі 30 % від прожиткового мінімуму є непереконливими .

Не є також переконливими посилання апелянта на відсутність роботи та на стан здоров'я як на підставу для зменшення розміру аліментів , оскільки відповідач не надав доказів про те, що він визнаний інвалідом та не може працювати. Судом першої інстанції було враховано відсутність офіційної роботи у відповідача , а тому позов задоволено частково. Відповідач не заперечував , що він має заробітки , але вони не є регулярними та достатніми.

Інші доводи скарги були предметом дослідження суду першої інстанції і не спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що привело або могло привести до неправильного вирішення справи.

Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування не вбачається.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи, то підстав для задоволення скарги і зміни судового рішення з ухваленням нового рішення немає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 14 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: