Справа №1-206/2008 р
В И Р О К
ІМ”ЯМ УКРАЇНИ
08 грудня 2008 року Прилуцький міськрайсуд Чернігівської області
в складі головуючого судді : Білоуса М.В.
при секретарі Карпенко В.О.
за участю прокурора Луценка М.В.
потерпілого ОСОБА_2 його представника ОСОБА_3
та адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Прилуках справу про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, гр-на України, освіта середня, неодруженого, пенсіонера, раніше не судимого , за ч .1 ст. 286 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
08 січня 2007 року у 00 годин 10 хв. ОСОБА_1. рухаючись на автомобілі ЗАЗ-110206 д.н.з. НОМЕР_1 з м.Прилук в напрямку смт. Ладан в с. Івківці Прилуцького р-ну в порушення вимог п.12.1 ; п.12.4; п.19.3 Правил дорожнього руху України не вибрав безпечної швидкості під час погіршення видимості. Внаслідок засліплення зустрічним транспортом, не зупинився, своєчасно не виявив на полосі свого руху іншого автомобіля, що вимушено зупинився і щоб уникнути зіткнення з зустрічним транспортом, звернув по ходу свого руху на узбіччя, зачепивши даний автомобіль та збивши пішохода , що знаходився біля нього.
Як наслідок цього , пішохід - потерпілий по справі, отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Будучи допитаним в ході досудового слідства та в судовому засіданні, підсудний, винним себе в обвинуваченні не визнав та при цьому пояснив слідуюче.
Рухаючись на автомобілі на обумовленій дорозі, він побачив зустрічний автомобіль, але не визначився, що він рухається, чи стоїть. Тим часом його засліпив інший зустрічний транспорт і щоб уникнути зіткнення з ним , звернув вправо на узбіччя, однак зачепив автомобіль, що стояв на полосі його руху та пішохода, який знаходився біля нього.
ОСОБА_1. вважає ,що як автомобіль водія ОСОБА_5., що стояв на його полосі руху, так і пішохід, створили для нього аварійну обстановку, а тому своєї вини в дорожньо-транспортній пригоді не вбачає.
ПотерпілийОСОБА_2. пояснив, що на проїздній частині дороги він побачив свого знайомого у якого в автомобілі заглох двигун. Він знаходився на узбіччі біля дверей водія і в цей час на нього був здійснений наїзд іншим автомобілем, від чого він постраждав, як фізично , матеріально так і морально. Змушений довготривало лікуватися , на що витрачалися значні грошові кошти і
внаслідок чого він став інвалідом Ш групи. Вважаючи винним у цьому підсудного, просить стягнути з нього на відшкодування матеріальної шкоди 7500 грн та моральної шкоди 50 000 грн.
Заслухавши пояснення допитаних осіб в судовому засіданні, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 в скоєнні злочину передбаченого ч 1 ст.286 КК України. І про таке засвідчують слідуючі докази.
Допитаний по справі свідок ОСОБА_5. пояснив, що він виїхав на своєму автомобілі, який на полосі зустрічного напрямку заглох, коли в цей час до нього підійшов знайомий ОСОБА_2. ,щоб чимось допомогти. В автомобілі була включена аварійна сигналізація та ближне світло фар. Незалежно від цього автомобіль під управлінням підсудного рухався на нього , а потім звернув на узбіччя зачепивши його авто та ОСОБА_2, який знаходився на узбіччі дороги.
Вказані обставини виникнення ДТП підтвердили потерпілі свідки-пасажири автомобіля підсудного : ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8. і фактично не оспорюються і самим підсудним.
За висновками автотехнічної експертизи на підставі наданих експерту доказів, вбачається ,що ОСОБА_1. не дотримався вимог п. 12.3 ПДР - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспорту та п.19.3 ПДР - у разі погіршення видимості в напрямку руху викликаного світлом фар зустрічного транспортного засобу , увімкнунути аварійний сигнал та зупинитися, не змінюючи смуги руху.
Водій ОСОБА_1. не дотримав вимог зазначених правил, порушення яких знаходиться в прямому причинному зв”язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками .
За висновками комісії медичної експертизи та досліджених в судовому засіданні інших доказів вбачається , що унаслідок обумовленого ДТП,ОСОБА_2. отримав комплекс тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров”я ,які відносяться до категорії тілесних ушкоджень , середнього ступеня тяжкості, виникнення післятравматичного тробофлебіту підшкіряних вен лівої нижньої кінцівки у потерпілого знаходиться в прямому причинному зв”язку з тілесними ушкодженнями отриманими в ДТП.
Таким чином, порушивши правила безпеки та експлуатації транспорту під час керування ним, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження ,ОСОБА_1. скоїв злочин ,відповідальність за який передбачено ч 1 ст. 286 КК України.
Обираючи ОСОБА_1. покарання, суд враховує дані про його особу, обставини скоєння злочину та такі , що пом”якшують його відповідальність.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. притягується до кримінальної відповідальності вперше, є єдиною особою , яка опікується своїм престарілим батьком інвалідом І групи, який потребує постійного постороннього догляду. Зазначені обставини, суд знаходить такими, відповідно до яких вважає за необхідне призначити підсудному покарання у межах вказаної статті КК України без позбавлення волі та додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права управління транспортними засобами .
При цьому суд враховує також і ті обставини , що інший учасник дорожнього руху ОСОБА_5. відповідно до висновків автотехнічної експертизи та вимог правил дорожнього руху в конкретній обстановці в порушення п.14 ст.15 ПДР, зобов”язаний був вжити заходів , щоб прибрати транспортний засіб, у разі вимушеної зупинки, однак цього не зробив , тим самим сприяв виникненню даної ДТП.
Враховуючи комплекс усіх обставин по справі, суд знаходить можливим задовольнити позов потерпілого по відшкодуванню моральної шкоди за рахунок підсудного в розмірі 8000 грн.
В іншій частині позову відмовити, як явно завищеного.
Вирішуючи питання, щодо відшкодування матеріальної шкоди, в матеріалах кримінальної справи відсутні достовірні дані, щодо понесених витрат самим потерпілим на своє лікування та інші особисті витрати.
За таких обставин даний позов належним чином не може бути вирішений в даній кримінальній справі, а тому його необхідно залишити без розгляду.
Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що медичними закладами понесені матеріальні затрати на лікування ОСОБА_2. , потерпілого від ДТП та експертними установами для проведення автотехнічних експертиз , які підлягають відшкодуванню за рахунок винного - підсудного по справі і такі складаються з вартості проведення автотехнічних експертиз в розмірі 973,56 грн ; з вартості витрат на лікування хворого ОСОБА_2 в Чернігівській міській лікарні №2 в розмірі 1560,43 грн та вартості витрат Прилуцькою Центральною районною лікарнею в розмірі 1435,43 грн .
Керуючись ст.ст. 323-324,327 КПК України, суд -
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним за ч 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 700 (сімсот) грн. штрафу на користь держави .
Цивільний позов ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1 8000 грн в іншій частині відмовити.
Цивільний позов ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди залишити без розгляду в даній кримінальній справі.
Цивільні позови прокурора задовольнити :
стягнути з ОСОБА_1 на користь держави за проведення автотехнічних експертиз 973,56 грн;
стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Чернігівської міської лікарні №2 в рахунок відшкодування витрат на лікування ОСОБА_2 1560,43 ( тисячу п”ятсот шістдесят) грн. 43 коп;
стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Прилуцької Центральної районної лікарні в рахунок відшкодування витрат на лікування ОСОБА_2 1435,43 ( тисячу чотириста тридцять п”ять) грн.43 коп.
Запобіжний захід ОСОБА_1 , до вступу вироку в законну силу, залишити попереднім - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом 15 діб, засудженим з моменту отримання копії вироку, всіма іншими учасниками процесу - з моменту його проголошення.
Головуючий по справі суддя Білоус М.В.