Єдиний унікальний номер 0523/16867/12 Номер провадження 22-ц/775/2866/2014
Головуючий у 1 інстанції Брежнєв О.А.
Доповідач - Бугрим Л.М.
Категорія 45
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Бугрим Л.М.,
суддів: Гапонова А.В., Халаджи О.В.
при секретарі: Лавицькому Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Донецька Донецької області від 04 лютого 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Київської районної у м. Донецьку ради, третя особа управління Держкомзему у м. Донецьку Донецької області про встановлення меж земельної ділянки, -
В С Т А Н О В И В :
У липні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до Київського районного суду м. Донецька Донецької області з позовом до ОСОБА_1, Київської районної у м. Донецьку ради, третя особа: управління Держкомзему у м. Донецьку Донецької області, про встановлення меж земельної ділянки.
Рішенням Київського районного суду м. Донецька Донецької області від 04 лютого 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Київської районної у м. Донецьку ради, третя особа управління Держкомзему у м. Донецьку Донецької області про встановлення меж земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задоволені. Встановлено межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, а саме: від точки «А», яка розташована на огородженні по вул. Фабзаучній на відстані 14,17 м. від кута огородження з боку вул. Дубровінського; вздовж житлового будинку ОСОБА_1 «В» на відстані 2,6 м. від вказаного будинку до точки «Б», яка розташована на відстані 19,03 м. від точки А:- до точки «В», розташованій на відстані 3,63 м. від точки (дільниця границі В-Б, розташованій перпендикулярно дільниці Б-А і орієнтований в бік дільниці АДРЕСА_2); до точки «Г», розташованій на титульному огороджені, на відстані 17,95 м. від огородження по вул. Дубровінського.
Зобов'язано ОСОБА_1, ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.
На вказане рішення суду ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга , в якій ставиться питання про скасування судового рішення, постановлення нового рішення . яким слід відмовити у позові. В обгрунтування доводів апеляційної скарги він посилався на те. що є неналежним відповідачем по справі , оскільки не є власником земельної ділянки.. Судом не врахована документація щодо меж земельних ділянок , яка була виготовлена в 1954 році . Він не згодний з експертизою , оскільки заміри земельної ділянки проводились рулеткою без врахування відправних точок на земельній ділянці. Експертом не була врахована первоначально видана документація на земельну ділянку , у якій зазначались межі земельної ділянки. . За життя батька до нього не пред'являлось будь - яких претензій з приводу порушення меж земельної ділянки позивачки ОСОБА_2 Межа між земельними ділянками була встановлена ще у 50-тих роках та ніким раніше не оспорювалась. Він особисто ніякого відношення до будівництва цегляної стіни не має і тому суд безпідставно поклав на нього обов'язки щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. В судовому засіданні позивачкою не уточнювались позовні вимоги , хоча про це було зазначено в постанові суду касаційної інстанції.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник -адвокат ОСОБА_4 просив рішення суду скасувати , постановити нове рішення ,яким у задоволенні позовних вимог слід відмовити .
Позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 просили апеляційну скаргу відхилити , а рішення суду залишити без зміни.
Третя особа : представник управління Держкомзему у м. Донецьку про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення сторін , перевіривши матеріали справи , доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга підлягає відхиленню . а рішення суду - залишенню без зміни з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення , яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом . Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлено, що судом при розгляді справи таких порушень допущено не було, тому підстави для скасування рішення відсутні.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень
Зокрема, cудом першої інстанції було встановлено, що позивачка є власником житлового будинку з надвірними побудовами АДРЕСА_1., що підтверджується копією свідоцтва на спадщину за законом виданого приватним нотаріусом 12 грудня 2003 року на ім'я ОСОБА_2 Право власності зареєстровано 22 січня 2004 року ( а.с. 19 , 20 том 1 ).
Вказаний жилий будинок з надвірними спорудами раніше належав батькові позивачки ОСОБА_6 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, посвідченого 27 червня 1960 року за реєстровим № 3912 шостою сталінською нотаріальною конторою, зареєстрованого в бюро технічної інвентаризації м. Донецька 20 жовтня 1961 року у реєстрову книгу № 16299.( а.с. 19 том 1 )
1 липня 1960 року ОСОБА_6 отримав акт про відвід земельної ділянки на підставі рішення Куйбишевського районної ради депутатів трудящих по АДРЕСА_1 від 14.06. 1960 року загальною площею 300 кв.м. Згідно вказаному акту земельна ділянка з закріпленими на ній геодезичними знаками та будівельною розбивкою жилого будинку по типовому проекту № 105-2 розміром 700 х 775 були передані в розпорядження забудовника присутнього при відводі . ( а.с. 23 том 1 )
Наведені дані переконливо свідчать про те, що спірна земельна ділянка була відведена в установленому законом порядку з встановленням межових знаків власнику ОСОБА_6
Вказана земельна ділянка після отримання свідоцтва про право власності у порядку спадкування перейшла в користування власника будинку ОСОБА_2.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розташовані, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Таким чином, позивачка набула весь обсяг тих прав землекористувача, які були до неї у її батька ОСОБА_6
Звертаючись до суду з позовом про встановлення меж земельної ділянки та зобов'язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, ОСОБА_2 посилалась на те, що земельна ділянка по межі з відповідачами не відповідає встановленим розмірам, оскільки відповідач ОСОБА_1 встановив межу між земельними ділянками на її території , тим самим значно зменшився розмір її земельної ділянки, тому вона просила усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою.
Незважаючи на те, що позивачка помилково зазначила свої позовні вимоги як позов про встановлення меж землекористування , однак за змістом її позовних вимог слідує , що фактично ОСОБА_2 ставить питання про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом поновлення меж у відповідності з межами визначеними актом про відвід земельної ділянки в натурі та відповідно до генерального плану присадибної земельної ділянки .
Для перевірки доводів позивачки про порушення її прав користувача земельною ділянкою , судом першої інстанції була призначена будівельно - технічна експертиза , проведення якої доручено Донецькому науково - дослідному інституту судових експертиз . Згідно висновку судової будівельно - технічної експертизи від 9 квітня 2012 року при суміщенні схеми фактичних меж суміжного землекористування домоволодіння АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 з правовстановлюючими документами на земельну ділянку АДРЕСА_1 вбачається . що фактична межа між ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 по відношенню до проектної межі в частині двору зміщена в сторону ділянкиАДРЕСА_1 на 2.75 -3, 33 м..В тильної частині ділянки фактична межа по відношенню до проектної зміщена в сторону ділянки АДРЕСА_1 на 6,38 м. Виходячи з невідповідності меж фактичного землекористування межам проектним експертом визначені межі земельної ділянки ОСОБА_2 згідно з проектними документами . Межі суміжного землекористування між спірними ділянками у відповідності до правовстановлюючих документів повинні проходити - від точки «А», яка розташована на огородженні по вул. Фабзаучній на відстані 14,17 м. від кута огородження з боку вул. Дубровінського;- вздовж житлового будинку ОСОБА_1 «В» на відстані 2,6 м. від вказаного будинку до точки «Б», яка розташована на відстані 19,03 м. від точки А:- до точки «В», розташованій на відстані 3,63 м. від точки (дільниця границі В-Б, розташованій перпендикулярно дільниці Б-А і орієнтований в бік дільниці АДРЕСА_2);- до точки «Г», розташованій на титульному огороджені, на відстані 17,95 м. від огородження по вул. Дубровінського.
Допитана у судовому засіданні апеляційного суду експерт ОСОБА_8 підтвердила свій висновок та пояснила , що спочатку земельна ділянка була єдиною та складала площу 900 кв м із якої було виділено по 300 кв м іншим забудовникам і в тому числі ОСОБА_6 батькові позивачки і таким чином земельна ділянка була розподілена на три земельних ділянки по 300 кв м .Межі земельної ділянки колишнього власника ОСОБА_6 були винесені у натуру з прив'язкою до місцевості , що вбачається із генерального плану доволодіння АДРЕСА_1. На час складання генерального плану на сусідній земельній ділянці , якою користуються зараз відповідачи вже було збудовано жилий будинок , який і відображено на плані із заштрихованими лініями . Заштриховані лінїї свідчать про те, що будинок у відповідачів вже існував і тому прив'язка на місцевості була виконана з врахуванням місця розташування цього нерухомого майна. І хоча ОСОБА_1 посилався на те, що той будинок вже було знесено та збудовано новий жилий будинок , однак експерт зазначила на те, що новий жилий будинок на земельній ділянці відповідачів було збудовано на місці старого і в тих же самих розмірах , що мав і старий будинок , що нею було перевірено при виході на місце , а тому і до цього часу жилий будинок відповідачів виконує функцію прив'язки на місцевості по відношенню до земельної ділянки позивачки та дає можливість перевірити відповідність розмірів земельної ділянки та межі землекористувачів.
Таким чином, позивачкою було доведено факт порушення її права землекористування відповідачами по справі , а тому обґрунтовано задоволені її позовні вимоги .
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 особисто не порушував прав позивачки та не переносив межу своєї земельної ділянки на територію земельної ділянки позивачки не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки в даному випадку безперечно встановлений факт порушення прав позивачки , який усунути повинні саме відповідачі , у тому числі і апелянт , оскільки він успадкував частину жилого будинку та користується земельною ділянкою після смерті батька ОСОБА_9 і разом з ОСОБА_3 є співвласниками будинку та користувачами земельної ділянки. Із пояснень відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду вбачається , що йому належить в жилому будинкові ? частини у порядку спадкування , а ОСОБА_3 ? частина , однак , право власності не оформлено ,від прийняття спадщини не відмовлявся .
Не впливають на висновки суду та не має правового значення той факт, що право позивачки на користування земельною ділянкою було порушено попередніми власниками жилого будинку АДРЕСА_2 , а не особисто ОСОБА_1 до якого переходять усі права та обов'язки спадкодавців в тому числі і обов'язок усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою .
Також непереконливими є посилання апелянта на те, що судом не було взято до уваги проектна документація на його земельну ділянку станом на 1954 рік , оскільки ОСОБА_6 земельна ділянка у розмірі 300 кв м була виділена із загальної площі земельної ділянки яка складала 900 кв м лише в 1960 році ,що після цього вплинуло і на розмір земельної ділянки , якою користуються відповідачі.
Інші доводи скарги висновків суду не спростовують .
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Донецька Донецької області від 04 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: