Справа № 490/4989/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 року

Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого-судді Прохорова П.А.

при секретарі Крикливенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, -

встановив:

Позивач звернувся із вказаним позовом до Центрального районного суду м. Миколаєва та посилаючись на недостатнє фінансове забезпечення власних потреб просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на підставі рішень Заводського районного суду м. Миколаєва та Центрального районного суду м. Миколаєва на користь ОСОБА_2 на її утримання (з 1/8 частини всіх доходів позивача до фіксованої суми 200,00 грн., щомісяця) як дружини, в зв'язку з тим, що вона доглядає за дитиною до досягнення такою дитиною 3-х років, та на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (з 1/4 частини всіх видів доходів позивача до фіксованої суми 200,00 грн., щомісяця) та на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, (з 1/4 частини всіх доходів позивача до фіксованої суми 200,00 грн., щомісяця), та неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (з 1/4 частини всіх доходів позивача до фіксованої суми 200,00 грн., щомісяця) відповідно.

В подальшому позивач звернувся до суду з заявою про уточнення своїх вимог та у їх кінцевій редакції просив суд зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на підставі рішень Заводського районного суду м. Миколаєва та Центрального районного суду м. Миколаєва на користь ОСОБА_2 на її утримання (з 1/8 частини всіх доходів позивача до 1/10 частини, щомісяця) як дружини, в зв'язку з тим, що вона доглядає за дитиною до досягнення такою дитиною 3-х років, та на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (з 1/4 частини всіх видів доходів позивача до 1/10 частини, щомісяця) та на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, (з 1/4 частини всіх доходів позивача до 1/10 частини, щомісяця), та неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (з 1/4 частини всіх доходів позивача до 1/10 частини, щомісяця) відповідно.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що загальний розмір стягнень з його доходу сягає 7/8 частин, що на його думку є непомірно-великою частиною. Разом з тим позивач вказував що на його утриманні перебуває його мати, що є інвалідом та пенсіонером і внаслідок стану її здоров'я потребує додаткового догляду зі сторони позивача.

В судовому засіданні позивач та представник позивача уточнені позовні вимоги підтримали, вказували на те, що у 2013 році позивач втратив роботу, внаслідок чого його матеріальне становище істотно погіршилось, на те, що судами при ухваленні рішень про стягнення з нього аліментів не було враховано ту обставину, що на його утриманні перебуває хвора матір, яка є інвалідом другої групи та потребує сторонньої фізичної та матеріальної допомоги, а тому просили позов задовольнити.

Представник відповідача, ОСОБА_6, ОСОБА_7, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, вказала на його необґрунтованість та посилалась на судову практику, що склалась в України щодо визначення розміру аліментів на утримання дітей, вказувала, що обставини, на які посилається відповідач були враховані судами при ухваленні рішень про стягнення з відповідача аліментів, а тому такі обставини не можуть бути визнані судом поважними для зменшення розміру аліментів, що стягуються з позивача. Разом з тим висловилася про те, що посилання позивача на необхідність грошового утримання матері належним чином не обґрунтоване та базується на його усних поясненнях.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, 16.12.2013 року надала до суду заяву в якій просила розглянути справу за її відсутності, а рішення за уточненими позовними вимогами прийняти на підставі закону.

Вислухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до рішення Центрального районного суду м. Миколаєва по справі №1423/19961/2012 від 01.03.2013 року на відповідача покладено зобов'язання з виплати на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліментів в розмірі 1/4 частини всіх його доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на відповідний вік дитини, щомісяця, до настання повноліття дитини. Тим самим рішенням зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дружини у розмірі 1/8 частини від всіх доходів відповідача, щомісяця, до настання ОСОБА_4 3-х років.

Відповідно до рішення Заводського районного суду м. Миколаєва по справі №2-5880/2008 від 01.10.2008 року з позивача на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини всіх його доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на відповідний вік дитини, на кожну дитину, щомісяця, до настання повноліття дітей.

25 жовтня 2013 року в зв'язку з укладенням шлюбу ОСОБА_3 змінила прізвище на набуте в шлюбі - «ОСОБА_3» (свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_1).

Таким чином загальна сума стягнень з позивача, починаючи з 01.03.2013 року на користь інших осіб сягає 7/8 частин.

Відповідно до наданих позивачем пояснень в судовому засіданні на його утриманні перебуває його мати, що є інвалідом другої групи та пенсіонером і внаслідок стану її здоров'я потребує додаткового догляду зі сторони позивача. Разом з тим позивач повідомив, що вона отримає державну пенсію за віком. Таким чином суд не приймає вказане посилання позивача як підставу зменшення розміру аліментів, оскільки позивач сам вказав на те, що його мати отримує пенсійні виплати, та не надав належних доказів того, що вона потребує особливого догляду або додаткового грошового забезпечення.

Щодо посилання позивача на втрату місця роботи в 2013 році, то суд зазначає, що на теперішній час аліменти, що стягуються з позивача на користь відповідача визначені в частині від розміру його доходу, а не в фіксованій сумі, та враховуючи те, що згідно наданої до суду копії трудової книжки позивача, останній з 24.09.2013 року отримує допомогу по безробіттю відповідно до п.1 ст. 23 Закону України «ЗДССВБ», що згідно наданих суду пояснень є істотно меншою за попередні статки позивача, та на теперішній час 1/8 частини доходів не вистачає для достатнього забезпечення потреб позивача.

Одночасно з тим суд зазначає про те, що позивачем не надано відповідної довідки про його доходи, не надано відомостей про наявність чи відсутність рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, від яких він може отримувати додатковий прибуток, тобто не надано належних доказів істотної зміни його майнового стану, що унеможливлює виконання ним аліментних зобов'язань.

Крім того, суд враховує рішення Центрального районного суду м. Миколаєва по справі №1423/19961/2012 від 01.03.2013 року яким зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дружини у розмірі 1/8 частини від всіх доходів відповідача, щомісяця, до настання ОСОБА_4 3-х років, та зазначає про те, що позивач та відповідач ОСОБА_9 проживать за однією адресою, що випливає зі змісту позовної заяви та пояснень позивача, не довів доказів відсутності спільного побуту між сторонами, а тому вважається таким, що пов'язаний із позивачем та дитиною спільним побутом, а тому суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні цих вимог.

Згідно ст. 180, ч. 2 ст. 181 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України.

Виходячи з викладеного суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, оскільки, сукупний розмір стягнень з позивача сягає 7/8 частин, а отже на забезпечення власних потреб позивачу лишається 1/8 частина його доходу, що на теперішній час складається з державної грошової допомоги, та є недостатньою для повноцінного забезпечення потреб позивача, та тому розмір аліментів, що підлягає стягненню з позивача підлягає зменшенню.

Виходячи з судової практики, що склалась на час розгляду справи, загальним максимальним розміром аліментів, що стягуються з на утримання трьох і більше неповнолітніх дітей є 1/2 частина від всіх доходів відповідача.

Тому, враховуючи, що ОСОБА_1, згідно рішень судів утримує саме трьох неповнолітніх дітей, приймаючи законне і обгрунтоване рішення, з метою забезпечення прав малолітніх дітей, суд вважає за можливе зменшити розмірі аліментів та стягувати по 1/6 частки доходів ОСОБА_1 на кожну дитину, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітиною повноліття, що загалом складає ? частку його доходів.

Щодо вимог позивача про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, то оскільки вони є похідними від вимог про зменшення розміру аліментів, то підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 31,110, 118-120, 212-215, 228 ЦПК України ЦПК України, ст. ст. 180 п.3, 181, 182, 184, 185, 191 Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів - задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів що стягуються зі ОСОБА_1 на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 01.10.2008 року на користь ОСОБА_6 на утримання дочки ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 з ? частки доходів ОСОБА_1 на кожну дитину та стягувати зі ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання дочки ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/6 частки доходів ОСОБА_1 на кожну дитину, щомісяця, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.

Змінити розмір аліментів що стягуються зі ОСОБА_1 на підставі рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 01.03.2013 року на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 з ? частки доходів ОСОБА_1 та стягувати зі ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частки доходів ОСОБА_1, щомісяця, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітиною повноліття.

Визнати такими, що не підлягають виконанню:

- Виконавчий лист виданий Заводським районним судом м. Миколаєва по справі № 2-5880/2008 про стягнення зі ОСОБА_1 Анатолійовичана користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дочки ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 з ? частки доходів ОСОБА_1 на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття;

- Виконавчий лист виданий Центральним районним судом м. Миколаєва по справі № 1423/1996/2012 в частині стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частки доходів ОСОБА_1, щомісячно.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання до Центрального районного суду міста Миколаєва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Центрального районного

суду м. Миколаєва П.А. Прохоров