22-ц/775/577/2014(м)
263/12941/13-ц
Головуючий у 1-ій інстанції Шатілова Л.Г.
Категорія 51 Суддя - доповідач Ткаченко Т.Б.
У х в а л а
Іменем України
16 квітня 2014 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі :
Головуючого - Ткаченко Т.Б.
Суддів - Мальцевої Є.Є., Баркової Л.Л.
При секретарі - Бєльченко Б.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення заборгованості із заробітної плати, пов'язаної з індексацією за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 лютого 2014 року,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 лютого 2014 року позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - ПАТ «ММК ім.Ілліча») задоволено.
Стягнуто з ПАТ «ММК ім.Ілліча» на користь ОСОБА_2 індексацію заробітної плати з компенсацією заборгованості за період з 01 березня 2003 року по 19 квітня 2013 року в сумі 1070 грн. 60 коп., з утриманням ПАТ «ММК ім.Ілліча» з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при її виплаті.
Стягнуто з ПАТ «ММК ім.Ілліча» на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн.60 коп.
З рішенням суду не погодився відповідач ПАТ «ММК ім.Ілліча», посилаючись в апеляційній скарзі на недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог ОСОБА_2 про стягнення індексації заробітної плати та компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації заробітної плати за період з 01.03.2003 року по 19.04.2013 року відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності позивача та його представника, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи. З заявою про відкладення розгляду справи до суду не звернулись.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ПАТ «ММК ім.Ілліча» - Огненного А.Б., який підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, перевіривши матеріали справи у межах апеляційного оскарження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.
У відповідності з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд дійшов висновку, що під час роботи позивач на підприємстві з 01 березня 2003 року по 19 квітня 2013 року при перевищенні порогу інфляції, який встановлюється в розмірі 101 відсоток, заробітна плата останнього не індексувалась. За вказаний період сума індексації заробітної плати з компенсацією заборгованості складає 1070,60 грн., що підтверджується довідкою підприємства. Вказаний розрахунок позивач не оскаржував, тому саме така сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Також суд дійшов до висновку, що при виплаті відповідачем присуджених для позивача сум належить утримати з них передбачені законом податки та обов'язкові платежі.
З висновком суду не можна не погодитись виходячи з наступного.
Згідно частини 6 ст.95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації.
Згідно ст. 33 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95- ВР) в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, відповідно до ст.34 Закон № 108/95- ВР провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
З такими висновками не можна не погодитися виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач з 23 квітня 1999 року по 19 квітня 2013 року перебував у трудових відносинах у ПАТ «ММК ім.Ілліча», що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці та наказами по підприємству про прийняття та звільнення з роботи. За цей період йому нараховувалась і виплачувалась заробітна плата.
Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (ч.1 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078).
Структуру заробітної плати визначено у ст.2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій (ч.2 ст.2 Закону України «Про оплату праці»).
Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 р. № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713.
Згідно ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 цього Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно ст. 3 Закону компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з ч.2 ст.233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже, індексація є складовою частиною заробітної плати, є додатковою заробітною платою і, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно рішенню Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 1-18/2013, положення частини другої статті 233 КЗпП України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження буд-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Наявність факту порушення трудового законодавства в частині невиплати позивачу індексації заробітної плати відповідачем визнана і підтверджується матеріалами справи, у тому числі, розрахунком сум індексації заробітної плати та компенсації у зв'язку з порушенням строків їх виплати з березня 2003 року по липень 2006 року в сумі 1070,60 грн., а саме сума індексації 527 грн.04 коп. і компенсації за несвоєчасну сплату - 543 грн.56 коп. (а.с.39).
Визначений відповідачем розмір заборгованості суми індексації заробітної плати та компенсації у зв'язку з порушенням строків їх виплати 1070 грн.60 коп. повністю охоплюється періодом, зазначеним позивачем в позовній заяві та в рішенні суду.
Оскільки позивач повністю погодився з розміром визначеної відповідачем суми заборгованості, просив стягнути саме цю суму, рішення суду не оскаржив, колегія суддів переглядаючи справу в межах заявленого позову та доводів апеляційної скарги, погоджується з рішенням суду щодо розміру заборгованості суми індексації заробітної плати та компенсації за несвоєчасну сплату, яку відповідач винен сплатити позивачу.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що в рішенні суду зазначено більший період виникнення заборгованості, який за проведеним відповідачем розрахунком відповідає періоду з березня 2003 року по липень 2006 року на висновки суду не впливають, оскільки права відповідача щодо розміру стягнення не порушуються, що не заперечувалось представником відповідача в апеляційному суді.
Колегія суддів не погоджується і з доводами апеляційної скарги щодо відсутності заборгованості з індексації заробітної плати та компенсації у зв'язку з порушенням строків їх виплати, посилаючись на те, що діяв механізм проведення індексації заробітної плати, який дозволяв підвищення грошових доходів населення з застосуванням випережаючого методу розрахунку сум індексації (з урахуванням прогнозного рівня інфляції), оскільки доповнення до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, якими передбачено застосування випережаючого методу розрахунку сум індексації, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006 року № 690 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення», яка набрала чинності з 25 травня 2006 року, і на правовідносини, які виникли до набрання чинності цих доповнень, не розповсюджуються.
Тому посилання апелянта на те, що ПАТ «ММК ім.Ілліча» періодично підвищував заробітну плату, тим самим з 2003 року застосовував випережаючий метод розрахунку сум індексації, являється безпідставними.
З урахуванням зазначеного рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 10, 60 , 213-215 ЦПК України, ст. 233 КЗпП України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці» ст. ст. 1, 10 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», підстав для його скасування не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість позову про стягнення індексації заробітної плати спростовуються матеріалами справи і суперечать закону.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
У х в а л и л а:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Т.Б.Ткаченко
Судді Є.Є.Мальцева
Л.Л.Баркова