22-ц/775/562/2014(м)
265/8972/13-ц
Головуючий у 1-ій інстанції Шиян В.В.
Категорія 51 Суддя - доповідач Ткаченко Т.Б.
У х в а л а
Іменем України
16 квітня 2014 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі :
Головуючого - Ткаченко Т.Б.
Суддів - Мальцевої Є.Є., Баркової Л.Л.
При секретарі - Бєльченко Б.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення заборгованості із заробітної плати, пов'язаної з індексацією за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 березня 2014 року,
в с т а н о в и л а :
В листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом до публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі ПАТ «ММК ім.Ілліча») про стягнення заборгованості із заробітної плати, пов'язаної з індексацією, уточнивши свої вимоги, остаточно просив стягнути з відповідача індексацію заробітної плати в сумі 1070,60 грн.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 березня 2014 року позов ОСОБА_2 до ПАТ «ММК ім.Ілліча» задоволено.
Стягнуто з ПАТ «ММК ім.Ілліча» на користь ОСОБА_2 заборговану індексацію заробітної плати з компенсацією за період з 01 березня 2003 року по 27 липня 2006 року в сумі 1070 грн. 60 коп., з утриманням з вказаної суми при виплаті передбачених законом обов'язкових податків і зборів.
Стягнуто з ПАТ «ММК ім.Ілліча» на користь держави судовий збір у розмірі 229 грн.40 коп.
З рішенням суду не погодився відповідач ПАТ «ММК ім.Ілліча», посилаючись в апеляційній скарзі на недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог ОСОБА_2 про стягнення індексації заробітної плати та компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації заробітної плати за період з 01.03.2003 року по 27.07.2006 року відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ПАТ «ММК ім.Ілліча» - Огненного А.Б., який підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, заперечення позивача ОСОБА_2, який просив апеляційну скаргу відхилити, залишивши рішення без змін, перевіривши матеріали справи у межах апеляційного оскарження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.
У відповідності з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов, суд виходив із його доведеності. З висновком суду не можна не погодитись.
Згідно частини 6 ст.95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації.
Згідно ст. 33 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95- ВР) в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, відповідно до ст.34 Закон № 108/95- ВР провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Встановлено, що ОСОБА_2 з 07 серпня 1974 року до 27 липня 2006 року перебував у трудових відносинах з ПАТ «ММК ім. Ілліча», що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці (а.с.5-6).
За цей період йому нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, але не нараховувалась індексація заробітної плати. Сума індексації заробітної плати з компенсацією втрати її частини у зв'язку з несвоєчасною виплатою за цей період становить в загальній сумі 1070,60 грн. (а.с.27).
Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів громадян», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживачів товарів та послуг. Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.
Структуру заробітної плати визначено ст. 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість та за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції із статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713.
Згідно ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 цього Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно ст. 3 Закону компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду із позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати і у разі порушення законодавства про її виплату, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно рішенню Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 1-18/2013, положення частини другої статті 233 КЗпП України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження буд-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Наявність факту порушення трудового законодавства в частині невиплати позивачу індексації заробітної плати відповідачем визнана і підтверджується матеріалами справи, у тому числі, розрахунком сум індексації заробітної плати та компенсації у зв'язку з порушенням строків їх виплати з березня 2003 року по липень 2006 року в сумі 1070,60 грн. (а.с.27).
В ході розгляду справи позивач надав до суду заяву, в якій погоджуючись з розрахунком заборгованості, що підлягає йому сплаті в розмірі 1070 грн.60 коп., яка складається із суми індексації 527 грн.04 коп. і компенсації за несвоєчасну сплату - 543 грн.56 коп., просив стягнути на його користь саме визначену відповідачем суму ( а.с. 28).
Визначений відповідачем розмір заборгованості суми індексації заробітної плати та компенсації у зв'язку з порушенням строків їх виплати 1070 грн.60 коп. повністю охоплюється періодом, зазначеним позивачем в позовній заяві та в рішенні суду.
Оскільки позивач повністю погодився з розміром визначеної відповідачем суми заборгованості, просив стягнути саме цю суму, рішення суду не оскаржив, колегія суддів переглядаючи справу в межах заявленого позову та доводів апеляційної скарги, погоджується з рішенням суду щодо розміру заборгованості суми індексації заробітної плати та компенсації за несвоєчасну сплату, яку відповідач винен сплатити позивачу.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що в рішенні суду зазначено більший період виникнення заборгованості, який за проведеним відповідачем розрахунком відповідає періоду з березня 2003 року по липень 2006 року на висновки суду не впливають, оскільки права відповідача щодо розміру стягнення не порушуються, що не заперечувалось представником відповідача в апеляційному суді.
Колегія суддів не погоджується і з доводами апеляційної скарги щодо відсутності заборгованості з індексації заробітної плати та компенсації у зв'язку з порушенням строків їх виплати, посилаючись на те, що діяв механізм проведення індексації заробітної плати, який дозволяв підвищення грошових доходів населення з застосуванням випережаючого методу розрахунку сум індексації (з урахуванням прогнозного рівня інфляції), оскільки доповнення до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, якими передбачено застосування випережаючого методу розрахунку сум індексації, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006 року № 690 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення», яка набрала чинності з 25 травня 2006 року, і на правовідносини, які виникли до набрання чинності цих доповнень, не розповсюджуються.
Тому посилання апелянта на те, що ПАТ «ММК ім.Ілліча» періодично підвищував заробітну плату, тим самим з 2003 року застосовував випережаючий метод розрахунку сум індексації, являється безпідставними.
З урахуванням зазначеного рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 10, 60 , 213-215 ЦПК України, ст. 233 КЗпП України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці» ст. ст. 1, 10 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», підстав для його скасування не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість позову про стягнення індексації заробітної плати спростовуються матеріалами справи і суперечать закону.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
У х в а л и л а:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Т.Б.Ткаченко
Судді Є.Є.Мальцева
Л.Л.Баркова